- •67. Конститутивні ознаки об`єктивної сторони злочинів, що посягають на встановлений порядок виготовлення і використання документів у господарській діяльності. (ст. 199, 200, 215, 216, 223, 224).
- •68. Особливі ознаки об`єктивної сторони порушення порядку зайняття господарською діяльністю. (203, 203-1, 204, 213, 214).
- •69. Особливості об`єктивної сторони злочинів, пов`язаних з банкрутством (218, 219, 220, 221).
- •70. Відмежування шахрайства з фінансовими ресурсами від злочинів проти власності.
- •71. Особливості предмета злочину випуск недоброякісної продукції.
- •72. Комерційна або банківська таємниця як предмет злочину (ст. 231, 232).
- •73. Порівняльна характеристика об`єктивної сторони злочинів, передбачених ст. 206 та 228.
- •74. Загальна характеристика та види злочинів проти довкілля.
- •75. Відмежування злочинів проти довкілля від злочинів проти власності.
- •76. Загальна характеристика та види злочинів проти громадської безпеки .
- •77. Загальна характеристика та види злочинів проти безпеки виробництва.
- •78. Загальна характеристика та види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
- •79. Відмінність злочинів, передбачених ст. 276 та статтями 281, 286 кку.
- •81. Кваліфікуючі ознаки хуліганства ст. 296.
- •82. Загальна характеристика злочинів проти моральності.
- •83. Поняття творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, а також порнографічних предметів.
- •84. Згальна характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
- •85. Поняття наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
- •86. Кваліфікуючі ознаки злочинів, пов`язаних з наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами або прекурсорами.
- •87. Поняття отруйних і сильнодіючих речовин, а також мікробіологічних агентів чи токсинів, як предметів злочину.
- •88. Відмінність розголошення державної таємниці від втрати документів, що містять державну таємницю та інших подібних злочинів.
- •89. Відмінність ухилення від призову на строкову військову службу від ухилення від призову за мобілізацією.
- •90. Кримінально-правова характеристика службових злочинів.
- •91. Поняття, види службових осіб та їх характерні риси.
- •92. Відмінність зловживання службовим становищем від заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем.
- •93. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки хабарництва.
- •94. Спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка дала хабар.
- •95. Загальна характеристика злочинів проти правосуддя.
- •96. Кримінально-правова характеристика приховування злочину (ст. 396) та його відмінність від співучасті у злочині (ст. 26-31).
- •97. Поняття військового злочину.
- •98. Відмежування непокори (ст. 402) від опору начальникові (ст.404).
- •99. Відмінність добровільної здачі в полон від держ зради.
- •100. Загальна характеристика і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
96. Кримінально-правова характеристика приховування злочину (ст. 396) та його відмінність від співучасті у злочині (ст. 26-31).
Приховування злочину – це умисна д-ть, що полягає в активних діях, спрямованих на те, щоб факт злочину або особа, яка його вчинила, не стали відомі правоохоронним органам. Заздалегідь не обіцяне приховування – це згода на здійснення дій, спрямованих на приховування злочину, тобто такі дії відбуваються вже після того, як виконавець вчинив злочин. Об`єкт – суспільні відносини, які забезпечують нормальне функціонування органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду а також установ, які виконують судові вироки, рішення. Безпосередній о. – сус. Відносини, що регулюють окремі аспекти д-ті з відправлення правосуддя. Об`єктивна сторона виражається лише в активній діяльності із приховування злочину або злочинця. Злочин визнається закінченим з моменту здійснення зазначених дій незалежно від того, чи досяг своєї мети суб`єкт. (формальний склад). Суб`єктивна сторона – прямий умисел. мета - - перешкодити правоохоронним органам у розкритті злочину. Мотив може бути різним: користь, бажання, щоб конкретна сособа уникла крим в-ті. Суб`єкт фіз особа 16 р. крім тих які зазначені в ч. 2 ст. 396. Поняття приховування злочину дається у ч. 5 ст. 27, відповідно до якої воно може полягати в приховуванні злочинця, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом. КК розрізняє два види приховуванні злочинів: заздалегідь обіцяне і заздалегідь не обіцяне. Перше, відповідно до ч. 5 ст. 27 розцінюється як співучасть у злочині, а саме як пособництво. Заздалегідь не обіцяне приховування визначається як самостійний злочин проти правосуддя у ст. 396.
Види: – злочини, що посягають на конституційні права громадян у сфері правосуддя; - злочини, що посягають на регламентований законодавством порядок всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи; - злочини, що посягають на відносини, пов`язані з виконанням судових рішень і постанов.
97. Поняття військового злочину.
Військовий злочин – злочин проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинений військовослужбовцями, а також військовозобов`язаними під час проходження ними навчальних або спеціальних зборів. В. з. мають специфічні ознаки: 1) особливий об`єкт злочину; 2) спеціальний суб`єкт -3) караність діянь за нормами, передбаченими розділом про в. з. чинного КК. Відсутність хоча б однієї із ознак виключає в-ть. Родовим об`єктом є встановлений порядок несення військової служби. Даний порядок закріплений у ЗУ, Військовій присязі, військових статутах. Суб`єктами визнаються військовослужбовці – це особи, що проходять строкову військову службу або військову службу за контрактом, та військовозобов`язані – це особи, які перебувають у запасі та які визнаються суб`єктами злочину у випадках коли вони перебувають на навчальних чи перевірних зборах. В-ть настає з 18. р. Передбачається можливість звільнення від крим в-ті із застосуванням до особи заходів передбачених Дисциплінарним статутом ЗСУ. До такої особи застосовуються дисциплінарні стагнення.