- •67. Конститутивні ознаки об`єктивної сторони злочинів, що посягають на встановлений порядок виготовлення і використання документів у господарській діяльності. (ст. 199, 200, 215, 216, 223, 224).
- •68. Особливі ознаки об`єктивної сторони порушення порядку зайняття господарською діяльністю. (203, 203-1, 204, 213, 214).
- •69. Особливості об`єктивної сторони злочинів, пов`язаних з банкрутством (218, 219, 220, 221).
- •70. Відмежування шахрайства з фінансовими ресурсами від злочинів проти власності.
- •71. Особливості предмета злочину випуск недоброякісної продукції.
- •72. Комерційна або банківська таємниця як предмет злочину (ст. 231, 232).
- •73. Порівняльна характеристика об`єктивної сторони злочинів, передбачених ст. 206 та 228.
- •74. Загальна характеристика та види злочинів проти довкілля.
- •75. Відмежування злочинів проти довкілля від злочинів проти власності.
- •76. Загальна характеристика та види злочинів проти громадської безпеки .
- •77. Загальна характеристика та види злочинів проти безпеки виробництва.
- •78. Загальна характеристика та види злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту.
- •79. Відмінність злочинів, передбачених ст. 276 та статтями 281, 286 кку.
- •81. Кваліфікуючі ознаки хуліганства ст. 296.
- •82. Загальна характеристика злочинів проти моральності.
- •83. Поняття творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, а також порнографічних предметів.
- •84. Згальна характеристика злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
- •85. Поняття наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
- •86. Кваліфікуючі ознаки злочинів, пов`язаних з наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами або прекурсорами.
- •87. Поняття отруйних і сильнодіючих речовин, а також мікробіологічних агентів чи токсинів, як предметів злочину.
- •88. Відмінність розголошення державної таємниці від втрати документів, що містять державну таємницю та інших подібних злочинів.
- •89. Відмінність ухилення від призову на строкову військову службу від ухилення від призову за мобілізацією.
- •90. Кримінально-правова характеристика службових злочинів.
- •91. Поняття, види службових осіб та їх характерні риси.
- •92. Відмінність зловживання службовим становищем від заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем.
- •93. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки хабарництва.
- •94. Спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка дала хабар.
- •95. Загальна характеристика злочинів проти правосуддя.
- •96. Кримінально-правова характеристика приховування злочину (ст. 396) та його відмінність від співучасті у злочині (ст. 26-31).
- •97. Поняття військового злочину.
- •98. Відмежування непокори (ст. 402) від опору начальникові (ст.404).
- •99. Відмінність добровільної здачі в полон від держ зради.
- •100. Загальна характеристика і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
69. Особливості об`єктивної сторони злочинів, пов`язаних з банкрутством (218, 219, 220, 221).
До обов`язкових ознак об`єктивної сторони належить діяння у формі дії чи бездіяльності, суспільно-небезпечні наслідки та причинновим зв`язком між діянням і наслідками.
Злочини передбачені ст.ст. 218, 219, 220, 221 є злочинами з матеріальним складом, які вчиняються шляхом дії. Тому такі злочини необхідно вважати закінченими з моменту настання передбачених законом наслідків - заподіяння великої матеріальної шкоди кредиторові.
Об`єктивна сторона ст. 218 (фіктивне банкрутство) характеризують діяння у вигляді неправдивої офіційної заяви про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов`язань перед бюджетом, наслідок – велика матеріальна шкода кредиторам або державі; причинний зв`язок між діянням та наслідком.
Об`єктивна сторона ст. 219 (доведення до банкрутства) характеризується наявністю дій, що призводять до стійкої фін. неспроможності СПД – укладання завідомо невигідних угод; наслідків – великої матеріальної шкоди державі чи кредитору; причинного зв`язку між діянням та наслідками.
Об`єктивна сторона ст. 220 (приховування стійкої фін. неспроможності) є діяння у вигляді приховування фін. неспроможності (особа шляхом подання недостовірних відомостей вводить дійсного або потенційного кредитора в оману щодо свого фін. становища); наслідок – велика мат шкода і причинний зв`язок між діянням та наслідком. Спосіб дії - подання недостовірних відомостей. (факультативна ознака об`єктивної сторони).
Об`єктивна сторона ст. 221 (незаконні дії у разі банкрутства) є діяння вчиненні у разі банкрутства (приховування, знищення, відчуження майна або передача його в інше володіння); наслідок - велика мат. шкода та причинний зв`язок.
До факультативних ознак об`єктивної сторони складу злочину належать: місце, час, обстановка, спосіб і засоби вчинення злочину.
70. Відмежування шахрайства з фінансовими ресурсами від злочинів проти власності.
Відмежування шахрайства з фінансовими ресурсами від злочинів проти власності проводиться по-перше за - об`єктом. Шахрайство з фінансовими ресурсами входить до злочинів у сфері господарської діяльності і його об`єктом є суспільні відносини у сфері надання фін ресурсів і податкових пільг. Об`єктом же злочинів проти власності виступають відносини власності. По-друге за предметом злочину. Так, предметом злочинів проти власності завжди виступає майно. А у шахрайстві з фінансовими ресурсами від ним є неправдива інформація, що має значення для отримання субсидій, субвенцій, дотацій тощо. По-третє, за об`єктивною стороною. Адже, більшість злочинів проти власності сконструйовані законодавцем як злочини з матеріальним складом – їх обов`язковою ознакою є спричинення внаслідок протиправного діяння суспільно-небезпечних наслідків у вигляді матеріальної шкоди. А шахрайство з фін ресурсами є злочином з формальним складом, тобто злочин є закінченим з моменту надання завідомо неправдивої інформації.
Головна ознака за якою відбувається розмежування це мета. Якщо у момент надання неправдивої інформації особа мала за мету безвідплатне звернення майна на свою користь або користь іншої особи вчинене кваліфікується за ст. 15 і 190 як замах на шахрайство, тобто як злочин проти власності.