2. Зміст роботи структурних економічних служб пат кб «ПриватБанк»

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право відкривати філії та представництва на території України.

ПриватБанк володіє другою за чисельністю мережею відділень та найбільшою мережею банкоматів та терміналів серед банків України.

Національна мережа банківського обслуговування ПриватБанку, яка включає в себе 1 845 філій та відділень по всій Україні, дозволяє будь-якому клієнту отримати найвищий рівень обслуговування практично у будь-якому місці країни. Широке коло закордонних партнерів ПриватБанку не лише демонструє його визнання як повноправного учасника світової банківської системи, але й, найголовніше, дозволяє найбільш широко задовольняти потреби клієнтів банку, пов'язані з їх міжнародною діяльністю.

Система ПАТ КБ «Приватбанк» складається з Головного офісу в місті Дніпропетровськ по вулиці Набережна Перемоги, 50, а також близько 2500 відділень.

Тернопільська філія складається з близько 40 відділень. Філія банку діє від імені банку на підставі положення про філію. Вона має право здійснювати банківські та інші операції, передбачені положенням про філію та на підставі дозволу, наданого банком, у межах отриманих банком банківської ліцензії та письмового дозволу, за винятком операцій, для проведення та обліку яких у філії немає належних умов. Операції філії банку мають відображатися на окремому балансі. Філія може самостійно брати участь у системі міжбанківських електронних розрахунків та мати окремий кореспондентський рахунок або працювати за консолідованим кореспондентським рахунком банку. На кожному з відділень надаються різноманітні банківські послуги залежно від специфіки відділення. Але на будь-якому відділенні банку надаються так звані «базові послуги», тобто розрахунково-касове обслуговування (відкриття та ведення поточних та пенсійних рахунків, прийом комунальних та інших платежів), операції з платіжними картками (VISA, MasterCard), обмін валют та ін. Найбільш повний спектр послуг клієнт може отримати в центральному відділенні.

Філія банку надає своїм клієнтам такий спектор послуг:

• приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

• відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

• розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;

• випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

• надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій;

• операції з валютними цінностями;

• кредитування.

ПриватБанк є міжрегіональним універсальним та системним банком із розгалуженою мережею філій та відділень по всій території Україні та за її межами. У зв’язку з чим має гнучку організаційну структуру управління.

Організаційна структура управління (ОСУ) "ПриватБанку" є однієї з найбільш прогресивних як серед банків України, так і банків Східної Європи. По суті вона є комбінованою, тому що містить ознаки широко розповсюджених у світовій практиці видів ОСУ:

• горизонтальна (площинна), оскільки в ній виділено лише 3 рівні управління:

• вищий – Head-office (Головний офіс);

• середній – Middle-office (Головні регіональні управління, Регіональні

управління, Самостійні філії);

• нижчий – Front-office (відділення).

• лінійно-функціонально-штабна, тому що в ОСУ сформовано штаби при Голові Правління, при Директорах ГРУ, РУ та філій;

• мережна - наявність пов'язаних (дочірніх) банків і компаній;

• проектно-матрична, тому що в межах ОСУ банку часто створюються тимчасові проектні групи для реалізації конкретного проекту або робочі групи для вирішення важливих завдань.

Для підготовки, обговорення та прийняття стратегічних і важливих тактичних рішень безпосередньо під керівництвом Голови Правління функціонують колегіальні органи:

• Правління Банку;

• Стратегічний комітет;

• Кредитний комітет;

• Бюджетний комітет;

• Комітет з питань безпеки.

Організаційна структура ПриватБанку схожа з іншими підприємницькими структурами і регламентується Законами України «Про господарські товариства», «Про банки і банківську діяльність».

Самостійна робота

В управлінні активами банку варто звернути увагу на наступні моменти:  1. Управління готівкою повинно бути більш ефективним, тобто необхідно планувати притоки і відтоки готівки і розробити графіки платежів. Терміни, на які банк розміщає кошти, повинні відповідати термінам залученим ресурсів. Не припустимо перевищення коштів на рахунках активу над коштами на рахунках пасиву.

2. Акцентувати увагу на підвищенні рентабельності роботи в цілому і на прибутковості окремих операцій. В управлінні кредитним портфелем необхідно:  • контролювати розміщення кредитних вкладень по ступені їхнього ризику, форм забезпечення повернення позичок, рівню прибутковості. Частка кожної групи кредитів у загальній сумі кредитних вкладень комерційного банку і її зміна є основою для прогнозування рівня коефіцієнта ліквідності; • обмежити розмір кредиту, наданого одному позичальнику частиною власних коштів; 

• видавати кредити можливо більшому числу клієнтів при зберіганні загального обсягу кредитування; 

• вжити заходів по стягненню простроченої позичкової заборгованості і нарахованих відсотків за користування кредитами. 

3. Застосовувати методи аналізу групи розрахункових рахунків клієнтів і інтенсивності платіжного обороту по кореспондентському рахунку банку. Результати такого аналізу є основою для аргументованого перегрупування активів балансу банку.

4. Працювати над зниженням ризику операцій. При цьому необхідно пам'ятати, що термінові заходи, що починаються кредитними інститутами для підтримки своєї ліквідності і платоспроможності, як правило, пов'язані з ростом витрат банку і скороченням їхнього прибутку. Управління ризиками незбалансованості балансу і неплатоспроможності банку знижує можливі збитки банків, створює міцну основу для їхньої діяльності в майбутньому. Система управління ризиками незбалансованості балансу і неплатоспроможності банку орієнтується на вимоги Національного банку країни про дотримання комерційними банками встановлених норм ліквідності і платоспроможності. Для розпізнавання ризиків незбалансованості ліквідності балансу і неплатоспроможності комерційного банку потрібне створення спеціальної системи щоденного контролю за рівнем приведених вище показників ліквідності, аналізу чинників, що впливають на їхню зміну. Для цього доцільне створення бази даних, що дозволяє оперативно одержувати всю необхідну інформацію для здійснення аналітичної роботи, на основі якої буде формуватися політика банку. У якості джерела для формування бази даних нами розглядаються як укладені так і ті що проробляються кредитні і депозитні договори, договори про позики в інших банків, відомості про потребу в кредиті під товари відвантажені, термін оплати яких не наступив, щоденне зведення оборотів залишків по балансових рахунках, щоденна відомість залишків по особових рахунках, відомості по позабалансових рахунках, відомості про оборотність кредитів і т.п. Таким чином, банк повинен самостійно забезпечувати підтримку своєї прибутковості і рентабельності на заданому рівні на основі як аналізу її стану, що складається на конкретні періоди часу, так і прогнозування результатів діяльності і проведення в наступному науково-обгрунтованої економічної політики в області формування статутного капіталу, фондів спеціального призначення і резервів, залучення позикових коштів сторонніх організацій, здійснення активних кредитних операцій.