3. Глашатай – представник першої усної реклами, його діяльності.

Глашатай – особа, оголошується народу офіційні звістки.

Глашатаї були найпершими рекламщиками.

Вони робили: вони повідомляли про товари, видовища, послуги, які хтось надавав; викликали громадян в суд; оповіщували вироки та покарання; славили прославлених військових.

Глашатаї з’являються в ранній античності, в період крито-мікенської культури або Егейської культури (XIV ст. до н.е.) на островах Егейського моря, Криті, у материковій Греції та Малій Азії (насамперед Анатолія).

Перші згадки в Геродота, Тацита, Плутарха, отця комедії Арістофана, автора «Золотого осла» Апулея тощо.

Глашатаї використовувалися для повсякденного інформування жителів стародавніх міст. Вони повідомляли населенню найрізно­манітнішу інформацію: про вшанування уславлених полководців, про прибуття в місто чужоземних послів, про чергову роздачу хліба або грандіозну циркову виставу, про виклик громадян у суд, про ви­несення вироків і виконання страт тощо.

Значна кількість рекламних елементів містилася у святкових процесіях: декламація хвалебних віршів, демонстрація здобутих у боях трофеїв, вигуки глашатаїв, які запрошували на видовища, му­зика, співи, фарсові вистави. Взагалі святкові процесії були в антич­ній культурі однією із форм задоволення суспільної потреби в само­оцінці, самопізнанні й самовираженні. Особливо важливого значен­ня надавали їм у стародавньому Римі, справедливо вважаючи, що населення в такий спосіб призвичаюватиметься до величі імперії. Це були попередники сучасних рекламних кампаній, що спрямовані на потенційного споживача і об'єднують значну кількість знакових засобів, які мають справляти шоковий вплив на цільову аудиторію. Така реклама сьогодні, як і колись, формує національний менталі­тет, а також спонукує окрему людину підтримувати ці заходи влас­ними діями. І що ефективніша реклама, то більше вона відповідає цим настановам.

У Х — XI ст. зі зростанням кількості населення в середньовіч­них містах відродився інститут глашатаїв та гінців. Так, у «Реєстрі ремесел і торгівлі Парижа» був розділ, спеціально присвячений па­ризьким глашатаям: «Кожний паризький глашатай, починаючи з пе­ршого дня, як тільки він буде записаний, і до того, як він буде випи­саний, може піти у будь-яку корчму, в яку забажає, щоб там викрикувати ціну на вино... Якщо корчмар, який продає вино в Па­рижі, не має глашатая і зачинить двері перед глашатаєм, то глаша­тай може викрикувати королівську ціну, тобто 8 деньє, коли вино дешеве, і 12 деньє, коли воно дороге».

У глашатаях мали потребу духівництво, лицарство, бюргерство, купецькі гільдії. Були також королівські й лицарські глашатаї (герольди) і міські глашатаї, які інформували населення про адмі­ністративні розпорядження міської влади.

Варіант 4.

1. Маркетингова функція реклами.

Управління попитом (маркетингова) - використовуючи можливості спрямованого впливу на споживача, реклама не тільки формує попит, а й керує ним за допомогою зменшення або збільшення обсягу рекламної інформації та складання графіків її подачі.

Використовуючи можливості прямого впливу на визначені категорії споживачів, реклама виконуєфункцію управління попитом. Дана функція є складовою частиною системи маркетингу і стає специфічною ознакою сучасної реклами.

Практика засвідчує, що будь-який стан споживацького попиту може бути змінений маркетинговими діями, що включають цілеспрямовані рекламні заходи у відповідності з можливостями підприємства та його збутовою політикою.

маркетингова функція виявляється як засіб формування попиту й стимулювання продажу товарів і реалізується наданням найменувань товарного ряду й диференціацією окремих марок товарів; повідомленням про товар; стимулюванням зацікавленості потенційних покупців щодо нових товарів і підтримкою повторних покупок і формуванням постійної клієнтури; оптимізацією продажу товарів, а також забезпеченням прихильного ставлення до даного товару, чим до товару конкурента, або принаймні лояльності до нього.