- •2 Розрахунково-технічна частина
- •2.1 Характеристика споживачів електроенергії і визначення категорії електропостачання
- •2.2 Відомість споживачів електричної енергії
- •2.3 Вибір схеми електропостачання і величин напруг живлення
- •2.4 Розрахунок електричних навантажень
- •2.5 Вибір типу трансформаторної підстанції
- •2.6 Вибір числа і потужності силових трансформаторів
- •2.7 Розрахунок струмів короткого замикання
- •2.8.1 Вибір електрообладнання на стороні 35 кВ
- •2.8 Вибір електрообладнання трансформаторної підстанції
- •2.8.2 Вибір електрообладнання на стороні 10 кВ
- •2.9 Вибір проводів живлення та відходячих кабелів
- •2.9.1 Вибір проводів живлення
- •2.9.2 Вибір відходячих кабелів
- •3 Організаційно-технологічна частина
- •3.1 Організація технічного догляду та поточного ремонту електрообладнання підстанції
- •3.2 Технічний догляд за силовими трансформаторами
- •3.3 Поточний ремонт силового високовольтного обладнання трансформаторної підстанції
- •4 Економічна частина
- •4.1 Типовий обсяг робіт по технічному обслуговуванню силових трансформаторів
- •4.2 Побудова структури ремонтного циклу електрообладнання підстанції
- •4.3 Визначення трудомісткості ремонту
- •4.4 Розрахунок собівартості ремонту
- •4.5 Техніко-економічні показники і висновки
- •5 Охорона праці
- •5.1 Організація безпечного виконання робіт при експлуатації та ремонті силової і освітлювальної мережі
- •5.1.1 Завдання в області охорони праці
- •5.1.2 Опис робіт, що виконують на об’єкті проектування
- •5.1.3 Аналіз умов праці і виявлення небезпечних факторів
- •5.1.4 Розробка організаційних заходів і засобів з охорони праці
- •5.1.5 Опис долікарської допомоги потерпілим при нещасних випадках
- •5.1.6 Аналіз пожежовибухонебезпечності об’єкта
- •5.1.7 Розробка протипожежних організаційних та технічних заходів, підбір засобів пожежогасіння
- •5.2 Розрахунок захисного заземлення
- •6 Питання стандартизації та якості
- •6.1 Показники якості електроенергії
- •6.2 Вплив якості електричної енергії на роботу споживачів
- •Висновок
- •Література
4.5 Техніко-економічні показники і висновки
Для порівняння базового і проектного варіанта необхідно звести техніко-економічні показники в таблицю 4.5.1
Таблиця 4.5.1 – Техніко-економічні показники
Показники |
Одиниці виміру |
Величини показників |
|
Базовий |
Проектний |
||
|
люд.-год. |
1285,70 |
1228,70 |
Поточний ремонт |
люд.-год. |
696,89 |
733,12 |
Капітальний ремонт |
люд.-год. |
588,81 |
495,58 |
|
грн. |
1455863,80 |
1393112,80 |
Поточний ремонт |
грн. |
787626,12 |
829831,20 |
Капітальний ремонт |
грн. |
668237,68 |
563281,60 |
|
грн. |
1132,35 |
1133,81 |
Поточний ремонт |
грн. |
1130,20 |
1131,91 |
Капітальний ремонт |
грн. |
1134,89 |
1136,61 |
Порівнюючи отримані дані, можемо визначити економію за формулою (4.5.1) із /16. с.20/
Е = ВБ – ВП; (4.5.1)
Е = 1455863,80 – 1393112,80 = 62751,00 грн.
Загальний економічний ефект за рахунок збільшення міжремонтного періоду становить 62751,00 грн. Отже, обираємо проектний варіант.
5 Охорона праці
5.1 Організація безпечного виконання робіт при експлуатації та ремонті силової і освітлювальної мережі
5.1.1 Завдання в області охорони праці
Мета охорони праці - забезпечення безпечних, нешкідливих і сприятливих умов праці через вирішення багатьох складних завдань, основними з яких є:
- проектування підприємств, технологічних процесів і конструювання обладнання з обов'язковим виконанням вимог охорони праці;
- знаходження оптимальних співвідношень між різними факторами виробничого середовища, що дозволяє забезпечити мінімум несприятливого впливу їх на здоров'я працівників;
- встановлення, законодавче оформлення визначених норм кожного з несприятливих або небезпечних факторів, систематичний король за їх застосуванням;
- розробка конкретних заходів щодо покращення умов праці та забезпечення її безпеки на основі застосування у виробництві новітніх досягнень науки і техніки;
- застосування раціональних засобів захисту працівників від впливу несприятливих факторів виробничого середовища, а також втілення організаційних заходів, які нейтралізують або послаблюють ступінь їх впливу на організм людини;
При експлуатації та ремонту електрообладнання можуть статись нещасні випадки, які виникли внаслідок контакту обслуговуючого персоналу зі струмопровідними частинами електрообладнання чи провідниками при виконанні ремонтних робіт. В основному електротравми отримують електромонтери, обслуговуючий персонал та інші робітники.
5.1.2 Опис робіт, що виконують на об’єкті проектування
Робота у діючих установках проводиться за нарядом, розпорядженням, у порядку текучої експлуатації.
За нарядом проводяться роботи, що виконуються:
- зі зняттям напруги;
- без зняття напруги на струмопровідних частинах та поблизу їх;
- без зняття напруги подалі від струмопровідних частин, що знаходяться під напругою.
За розпорядженням можуть проводитися:
- роботи без зняття напруги подалі від струмопровідних частин, що знаходяться під напругою, тривалістю не більше однієї зміни;
- позапланові роботи, що викликані виробничою необхідністю, тривалістю до однієї години;
- роботи зі зняттям напруги з електроустановок напругою до 1000 В тривалістю не більше однієї зміни.
Впродовж поточної експлуатації можуть проводитись:
- роботи без зняття напруги подалі від струмопровідних частин, що знаходяться під напругою;
- роботи зі зняттям напруги в електроустановках напругою до 1000 В.
На місті виконання робіт зі зняттям напруги в електроустановках вище 1000В повинні бути відключені:
- струмопровідні частини, на яких будуть виконуватись роботи;
- неогороджені струмопровідні частини, до яких можливе наближення людей, що використовують ремонтну оснастку та інструмент на відстані менше 0,6 м. Якщо вказані струмопровідні частини не можуть бути відключені, то вони повинні бути огороджені. Відстань від тимчасових огороджень до струмопровідних частин повинна бути не менш ніж 0,35 м.
При здійснені робіт без зняття напруги на струмопровідних частинах, що
знаходяться під напругою, та поблизу них повинні бути виконані наступні засоби, які перешкоджатимуть наближенню осіб, які працюють, до цих струмопровідних частин на відстань менше допустимої:
- безпечне розташування осіб, що працюють, по відношенню до струмопровідних частин, що знаходяться під напругою;
- організація безперервного нагляду за працівниками;
- застосування основних та допоміжних ізольованих захисних засобів.
При здійснені робіт навколо загороджених струмопровідних частин забороняється розташовуватись так, щоб ці частини знаходились позаду або з обох боків.
