- •2 Розрахунково-технічна частина
- •2.1 Характеристика споживачів електроенергії і визначення категорії електропостачання
- •2.2 Відомість споживачів електричної енергії
- •2.3 Вибір схеми електропостачання і величин напруг живлення
- •2.4 Розрахунок електричних навантажень
- •2.5 Вибір типу трансформаторної підстанції
- •2.6 Вибір числа і потужності силових трансформаторів
- •2.7 Розрахунок струмів короткого замикання
- •2.8.1 Вибір електрообладнання на стороні 35 кВ
- •2.8 Вибір електрообладнання трансформаторної підстанції
- •2.8.2 Вибір електрообладнання на стороні 10 кВ
- •2.9 Вибір проводів живлення та відходячих кабелів
- •2.9.1 Вибір проводів живлення
- •2.9.2 Вибір відходячих кабелів
- •3 Організаційно-технологічна частина
- •3.1 Організація технічного догляду та поточного ремонту електрообладнання підстанції
- •3.2 Технічний догляд за силовими трансформаторами
- •3.3 Поточний ремонт силового високовольтного обладнання трансформаторної підстанції
- •4 Економічна частина
- •4.1 Типовий обсяг робіт по технічному обслуговуванню силових трансформаторів
- •4.2 Побудова структури ремонтного циклу електрообладнання підстанції
- •4.3 Визначення трудомісткості ремонту
- •4.4 Розрахунок собівартості ремонту
- •4.5 Техніко-економічні показники і висновки
- •5 Охорона праці
- •5.1 Організація безпечного виконання робіт при експлуатації та ремонті силової і освітлювальної мережі
- •5.1.1 Завдання в області охорони праці
- •5.1.2 Опис робіт, що виконують на об’єкті проектування
- •5.1.3 Аналіз умов праці і виявлення небезпечних факторів
- •5.1.4 Розробка організаційних заходів і засобів з охорони праці
- •5.1.5 Опис долікарської допомоги потерпілим при нещасних випадках
- •5.1.6 Аналіз пожежовибухонебезпечності об’єкта
- •5.1.7 Розробка протипожежних організаційних та технічних заходів, підбір засобів пожежогасіння
- •5.2 Розрахунок захисного заземлення
- •6 Питання стандартизації та якості
- •6.1 Показники якості електроенергії
- •6.2 Вплив якості електричної енергії на роботу споживачів
- •Висновок
- •Література
5.1.3 Аналіз умов праці і виявлення небезпечних факторів
Територію підстанції за ступенем небезпеки відносять до ділянки з підвищеною не безпекою, тому що на території висока напруга і є можливість дотикання до корпусів електрообладнання і будь-яких заземлених елементів.
Основним небезпечним факторам на підстанції є фізичний, тому що при роботі з електрообладнанням може статися нещасні випадки, такі як електротравматизм.
Основними причинами електротравм при роботі з електроустановками є: - дотик до струмоведучих частин під напругою внаслідок недотримання правил безпеки, дефектів конструкції та монтажу електрообладнання;
- дотик до неструмоведучих частин, котрі опинились під напругою внаслідок пошкодження ізоляції, перехрещування проводів;
- помилкове попадання напруги в установку, де працюють люди;
- відсутність надійних захисних пристроїв.
В результаті впливу цих негативних факторів, виникла необхідність розробки заходів з охорони праці на підстанції 35/10 кВ «Короваї».
5.1.4 Розробка організаційних заходів і засобів з охорони праці
До організаційних заходів, на виробничому приміщенні, належать:
- забезпечення необхідними знаннями з охороні праці працюючих на конкретному робочому місці;
- правильна організація безпечного і нешкідливого виконання робіт в електричних установках;
- встановлення кваліфікаційних вимог до персоналу;
- перелік і правильне використання необхідних попереджувальних та забороняючих надписів, плакатів і т. ін.
Безпечна експлуатація електроустановок забезпечується трьома методами:
а) Застосуванням захисних засобів.
Це схемні або конструктивні рішення які знижують небезпеку ураження людини електричним струмом. Умовно поділяються на захисні міри нормального режиму, аварійного режиму (у випадку появи напруги на корпусах електроустановок), комбінованої дії.
б) Використанням електрозахисних засобів.
Електрозахисті засоби – це вироби, які служать для захисту персоналу від ураження електричним струмом під час виконання робіт. До них відносяться: інструменти, спецодяг і захисні засоби.
в) Дотримання захисних заходів.
Захисні заходи – це сукупність вимог до працюючих і порядку виконання робіт.
До захисних засобів при нормальному режимі роботи електричних установок відносяться:
- ізоляція струмопровідних частин;
- недоступність струмопровідних частин;
- орієнтування в електроустановках;
- ізоляційні площадки;
- захисне замикання (шунтування фази).
5.1.5 Опис долікарської допомоги потерпілим при нещасних випадках
При ураженні електричним струмом людини, необхідно спочатку звільнити потерпілого від дії струму а потім надати першу медичну допомогу.
Заходи долікарської допомоги залежать від стану, в якому знаходиться потерпілий після звільнення від електричного струму. Після звільнення потерпілого від дії електричного струму необхідно оцінити його стан. У всіх випадках ураження електричним струмом необхідно обов'язково викликати лікаря незалежно від стану потерпілого.
За відсутності дихання та пульсу у потерпілого внаслідок різкого погіршення кровообігу мозку розширюються зіниці, зростає синюшність шкіри та слизових оболонок.
Потерпілого слід переносити в інше місце лише в тих випадках, коли йому та особі, що надає допомогу, продовжує загрожувати небезпека або коли надання допомоги на місці не можливе. Для того, щоб не втрачати час, не слід роздягати потерпілого. Не обов'язково, щоб при проведенні штучного дихання потерпілий знаходився в горизонтальному положенні. Якщо потерпілий знаходиться на висоті, необхідно перед спуском на землю зробити штучне дихання безпосередньо в люльці, на щоглі і на опорі.