21.Етіологія захворювань нервової системи:

Порушення діяльності нервової системи виникають унаслідок дії на організм різноманітних патогенних факторів екзогенної чи ендогенної природи:

• первинних екзогенних (фізичні, хімічні, біологічні, ЛЗ…); специфічним для людини патогенним фактором є слово, яке може викликати не лише розлади психічної діяльності, поведінки, але і інших функцій;

• первинних ендогенних (продукти обміну за умов ішемії, гіпоксії, запалення, порушеннях діяльності генетичного апарату нейронів…);

• вторинних ендогенних (утворених нервовою системою-патотрофогени, авто антитіла, нейротоксини, інгібітори ферментів, відповідальні за синтез і руйнування нейромедіаторів…).

(Не обов’язково…):

Розсіяний склероз – хронічне, прогресуюче захворювання ЦНС, що проявляється розсіяною неврологічною симптоматикою внаслідок демієлінізуючого процесу і яке має в типових випадках ремітуючий перебіг.

Етіологія:

Більшість теорій виникнення розсіяного склерозу мають нині лише історичне значення (ендогенно-спадкова, травма­тична, інфекційно-алергічна, тромботична тощо). Нині вважається, що розсіяний склероз є мультифакторним захворюванням, у виникненні якого мають значення поєднання трьох чинників: вірусної інфекції, генетичної схильності та географічного чинника.

Гострий розсіяний енцефаломієліт (грем) –інфекційно-алергічне захворювання, яке характеризується гострим розвитком дисемінованого ураження головного і спинного мозку з меншим втягненням в процес периферичних нервів. Хвороба описана головним чином в 1924-1936 роках у вигляді епідемічного спалаху. В самостійну нозологічну форму розсіяний енцефаломієліт відокремлено у 1874 році Вестфалем.

Етіологія:

Гострого первинного інфекційного енцефаломієліту остаточно не встановлена. Припускається його вірусна природа. Однак вірус до цього часу не ідентифікований. В патогенезі захворювання головну роль відіграють алергічні реакції, які ведуть до демієлінізуючого процесу в головному і спинному мозку. Не виключаються і судинно-запальні фактори, на яких може розвиватися вторинна демієлінізація.

Боковий аміотрофічний склероз (БАС) — це хронічне прогре­суюче захворювання центральної нервової системи, основним проявом якого є ураження центрального та периферичного мотонейронів основного рухового шляху. 

Етіологія:

Захворювання ще остаточно не визначена. Є низка гіпотез щодо можливих причин виникнення БАС: це порушення імунітету, обміну нейротрансмітерів, вірусна інфекція, дисфункція прищитоподібних залоз.

22.Етіологія і патогенез лейкопеній

Лейкопенія-це зменшення в крові кількості лейкоцитів нижче 4х /л.

Патогенез і етіологія

1.Пригнічення лейкопоетичної функції кісткового мозку з порушенням продукції лейкоцитів їх дозрівання чи виходу в периферійну кров виникає при.

А)Порушенні механізмів нейрогуморальної регуляції лейкопоезу.

Б)Спадкових порушеннях лейкопоезу.

В)Недостатність компонентів необхідних для лейкопоезу.

Г)Дії іонізуючого випромінювання і імуних факторів.

2.Надмірне руйнування лейкоцитів у судинному руслі або органах гемопоезу. спостерігається при утворенні анти лейкоцитарних антитіл а також при використанні медикаментів.

3.Підвищене виділення лейкоцитів з організму може бути зумовлене гострою і хронічною крововтратою.

4.Перерозподіл лейкоцитів у різних регіонах судинного русла виникає при шокових станах.

5.Лейкопенія що виникає внаслідок гемодилюції зумовлена трансфузіями великого обєму плазми крові,плазмо замінників або переходом рідин з тканин у судинне русло за градієнтом осмотичного тиску.