- •Розділ 1.Фізико-географічна характеристика Полтавської області та м.Лубни
- •1.1Фізико-географічне положення
- •1.2 Геологічна будова
- •1.3 Корисні копалини
- •1.4 Орографія (морфоструктура і морфоскульптура)
- •1.6 Внутрішні води
- •Розділ 2. Методика проведення геологічних досліджень
- •2.1 Методика робота з гірським компасом
- •2.2 Методика окомірного нівелювання
- •2.3 Методика вивчення геологічних відслонень
- •Розділ 3. Характеристика геологічних процесів та форм рельєфу в межах району дослідження р. Сули та її околиць
- •3.1 Геологічна робота поверхневих вод
- •3.1.1 Площинний змив
- •3.1.2. Робота тимчасових безруслових водних потоків
- •3.1.3 Робота руслових водних потоків
- •3.2 Геологічна робота льодовиків
- •3.3 Геологічна робота підземних вод
- •3.4 Гравітаційні процеси і рельєф
- •3.5 Вплив людини на геологічне середовище
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Розділ 2. Методика проведення геологічних досліджень
2.1 Методика робота з гірським компасом
П
ри
вивченні геологічних структур користуються
гірським компасом (рис. 9).
Рис.9. Гірський компас: 1 - лімб, 2 - шкала полулімба(клинометра), 3 - магнітна стрілка, 4-ричажок(арретір) стрілки, 5 - висок екліметра, 6-ричажок виска, 7 - кнопка ричажка стрілки.[3].
Існує кілька конструкцій гірських компасів. Але всі вони закріплюються на прямокутній видовженій пластинці(пластмасовій або металічній), один бік якої часто має поділки на сантиметри та міліметри і служить коротенькою лінійкою, довжиною 10 см. До основи компаса прикріплена кругла коробка, в яку вставлено скло, що закриває внутрішні частини компаса. Скло закривається кришкою. В коробці закріплені намагнічена стрілка і лімб, вмонтовано також екліметр з виском і полулімбом. Лімб поділений на 360°, але градуювання його, як і в усіх гірських компасах, зроблено проти годинникової стрілки. В цьому їх основна відміна від звичайних компасів. Крім того, в них переставленні позначки заходу(З або W) і сходу (В або О).
Отже, компас ніби перевернутий «спиною» вверх. Північ(С або S) і південь (Ю або N) залишаються на місці, причому лінія південь-північ (N-S) компаса обов̍ язково проходить по середині пластинки і строго паралельно до її довгих боків. Стрілка компаса утримується на голці. ЇЇ північний край пофарбований у чорний або синій колір. Щоб закріпити стрілку не в робочому стані, передбачено її підіймання з голки і притискання до скла за допомогою рижачка.
Шкала напівлімба позначена для вимірювання кутів падіння шарів порід. Тому на ній показані поділки від 0° до 90° в обидва боки. Для відліку кутів падіння закріплений висок, який легко займає при замірах кутів вертикальне положення. У вирізі виска є зубчик, який показує на поділки полулімба. В деяких конструкціях компасів висок закріплюється в не робочому стані рижачком.
Правила роботи з компасом:
Для того щоб правильно почати роботу з компасом, потрібно розібрати навіщо зроблено градуювання лімба проти годинникової стрілки і помінені місцями позначки заходу і сходу?. Тому для цього потрібно порівнювати роботу гірського компасу із звичайним. Нагадаємо, що звичайним компасом азимут напрямку визначають після того, як намагнічений кінець стрілки співпав з позначкою Північ (С), а напрямок на орієнтир пройшов через позначку лімба.
Гірським компасом визначають:
Азимут простягання: Для визначення азимуту простягання гірським компасом, потрібно зорієнтувати його так, щоб довгий бік пластинки, на який прикріплений компас, був направлений паралельно до простягання шарів порід північним краєм від себе. Тобто направити пластинку туди, куди простягнувся орієнтир. В такому випадку лінія північ-південь співпадає не з меридіаном, а з будь-яким напрямком. Коли стрілка компаса зупинилась, потрібно подивитись, на яку позначку лімба показав її намагнічений край. Визначення азимута закінчено.
Азимут падіння: Для визначення азимуту падіння шару потрібно в горизонтальному положенні зорієнтувати компас так, щоб він північним краєм був спрямонаний у бік падіння шару і взяти відлік по намагніченому стрілки. Проте азимут простягання можна не міряти, якщо уже виміряно азимут падіння бо різниця у напрямках цих азимут становить 90°Для цього потрібно до азимуту падіння додати або відняти 90°. Додають тоді, коли азимут падіння менше 90° і одержують азимут простягання ПдСх 120° і ПнЗ 300°. Віднімають коли азимут більше 90° Тоді азимут простягання буде ПнСх 400і ПдЗ 220°.Але визначати азимут падіння такими діями не рекомендується, бо можна допуститись помилки в напрямках його падіння на 180°.
Кут
падіння: При визначенні кута падіння
компас орієнтують ребром вздовж напрямку
падіння шару чи схилу полулімбом вниз,
стежачи за тим, щоб напрямок проходив
під прямим кутом до напрямку простягання
у чи схилу(рис.10).Якщо ребро пластини
компаса зорієнтовано паралельно до
падіння шару, то зубчик виска екліметра
покаже його кут в межах від 0° до 90°.
Рис. 10. Вимірювання гірським компасом азимутів простягання і падіння та кута падіння пластів: визначення азимута простягання [3].
