32. Міжнародна стандартизації в галузі поліграфії

Програма стандартизації в галузі книговидання і преси країни до 2016 року розроблена з метою створення та вдосконалення галузевої нормативної бази у відповідності до вимог міжнародних директив.

Вимоги прийняття та виконання міжнародних технічних стандартів закладено в Угоді між Україною та Європейським співтовариством про наукове і технологічне співробітництво від 04.07.2002 р. Впроваджувані системи стандартизації, метрології та сертифікації мають бути гармонізовані з аналогічними системами інших країн і повинні відповідати основним принципам міждержавних, міжнародних, регіональних та національних систем зарубіжних країн, враховуючи інтереси держави як повноправного учасника міждержавних, Європейських та світових інтеграційних процесів.

Згідно з міжнародною термінологією та Законом України "Про стандартизацію" стандартизація, проваджена на рівні однієї держави, є національною.

Реформування в частині стандартизації передбачає розроблення нормативних документів національного рівня та рівня організацій. Потрібно забезпечувати узгодженість нормативних документів усіх рівнів на ті самі чи пов'язані між собою об'єкти стандартизації з урахуванням пріоритетності положень документів національного рівня.

Для випуску конкурентоспроможної видавничої та поліграфічної продукції, що відповідає вимогам споживача, забезпечення її контролю та випробування створена Програма з розроблення, переглядання та перевіряння нормативної бази відповідно до вимог правового регулювання у частині стандартизації та сертифікації.

Програма містить такі розділи:

- гармонізація національних стандартів з міжнародними;

- розроблення та переглядання національних стандартів;

- розроблення нормативних документів інших рівнів (СОУ, КД);

- переглядання нормативних документів інших рівнів (СОУ, КД).

Реалізація Програми забезпечить галузь нормативними документами різних рівнів на видавничу та поліграфічну продукцію, процеси, методи контролю, що відповідає міжнародним вимогам, сучасному державному рівню розвитку науки і техніки та сприятиме атестації підприємств, сертифікації друкованої продукції, підвищенню її конкурентоспроможності в умовах ринкової економіки.

33.Этапы развития теории качества.

Историю развития теории качества можно, условно, разбить на несколько этапов.

Первый этап развития теории качества - это этап обращения внимания общества, на проблемы качества,

Начало этапа - это время рождения ремесла. До возникновения промышленности продукция соремесленниками. В это время ремесленники сами стали уделять внимание качеству продукции, т.к. у покупателей появился выбор и они стали покупать лучшую продукцию, т.е. появились элементы конкуренции-

Встал вопрос о качестве продукции. Появилась проблема контроля качества продукции. Особенностью этого этапа является то, что появились первые нормы качества, знаки на продукции. Первым знаком качества было клеймо ремесленника.

Конец этапа - появление промышленности.

Второй этап - этап становления теории качества.

Начался он с началом промышленного производства продукции. Перед производством была поставлена, задача: выпускать «хорошую» продукцию. Специалисты стали: думать, как это сделать.

На этом этапе появились первые достижения в области качества.

Фредерик Тейлор (1856-1915 гг.) одним из первых разработал систему управления организацией производства и в том числе систему управления качеством. В основу этой системы заложено последовательное разделение 'Труда в индустриальном производстве. Производительность труда на предприятии при введении системы Тейлора возрастала иногда в три раза.

Недостатком системы Ф.Тейлора являлось то, что в высоко-технологических отраслях, численность контролеров стала составлять до 30-40 % от численности производственных рабочих, что сопровождалось ростом затрат на выпуск годной продукции. С одной стороны повышалась эффективность производства, с другой - снижалось качество продукции. Следовательно, на данном, этапе стало невозможным одновременно повышать эффективность производства и качество продукции*

Производственники стали задумываться, как.обеспечить качество продукции с одновременным повышением эффективности производства.

Решению этой проблемы и был посвящён третий этап развития качества.

Третий этап - этап развития и применения на практике науки о качестве. На этом этапе появились следующие теории: теория статистики.; теория.надёжности; теория планирования эксперимента,

Основоположником теории статистики был Вальтер Шухарт (1891 -1967 г.), который применил в начале 20-х годов статистику в процессе контроля деталей. Статистические методы стали использоваться для оценки годности деталей, Появилось понятие - выборочным контроль.

Большой толчок в развитии и применения на практике теории качества был дан в Японии. В 1950-54 гг. в Японии были созданы программы по обеспечению качества; в 1954 г.. - частично математически обоснован принцип «Ноль дефектов»*

Применение .Японией теории качества, на практике доказало, что можно одновременно повышать качество и снижать затраты на производство.

Четвёртый этап, С середины 60-х годов начался новый этап в развитии качества - этап планирования качества. Этот этап направлен на решение проблем удовлетворения потребителя. С середины 80-х годов начинают разрабатываться и внедряться стандарты качества:

- стандарты ИСО серии 9000 (международные стандарты);

- отечественная Комплексная система управление качеством продукции (КС УКП).

Первые стандарты по обеспечению качества были разработаны в 50-60-х годах в США в военной области. В 70-е годы появились первые вне отраслевые национальные стандарты, но управлению качеством, например., британский стандарт ВS 4891. и канадский СSА-Z 299.

Международные стандарты ISO семейства 9000 являются интернационально признанным руководством для оформления системы качества. Они описывают эффективную систему управления качеством, в которой все процессы и действия контролируются и документируются.

Пятый этап, наше время.