40. Якісні показники шрифтів

Существует ГОСТ 3489.71 «Шрифты типографские», в котором прописаны 37 основных академических гарнитур с тремя вариантами начертания: нормального, курсивом и полужирного. В зависимости от начертания приписывается показатель емкости на один квадрат строки. Этот показатель позволяет рассчитывать объем издания еще до начала верстки. Для эксклюзивных изданий разрабатываются эксклюзивные шрифты, которые имеют заранее заданный показатель емкости, например, «Кудряшовская Энциклопедическая», «Пискаревская», красивыми гарнитурами, которые включены в ГОСТ являются «Лазурский», «Словарная», «Хоменко», «Октябрьская». Некоторые из этих гарнитур не реализованы в цифровом варианте компанией «Paratype», зато появилось множество клонов сомнительного качества. Иными словами, из всего предоставленного обилия шрифтов можно использовать приизготовлении визиток эксклюзивного качества только некоторые.

Качественные показатели шрифтов

При всей сбалансированности и гармонии используемых шрифтов даже при малых полиграфических формах гарнитуры должны быть удобочитаемы. Это специальная, почти позабытая характеристика шрифта. Удобочитаемость проявляется не только в книгах, но и на визитках, потому что многие люди имеют пониженное зрение и прочитать информацию на визитке для них затруднительно. Информация на визитке должна быть читаема всеми, в этом и состоит функция визитки. Любая вербальная единица: слово, буква или абзац, уже имеет у каждого читателя сформированный образ, некий стереотип, именно этот образ должен легко угадываться без лишних усилий, эта характеристика напрямую зависит от характера шрифта.

Какой бы шрифт вы ни использовали в работе — он должен быть фирменным. Во-первых, зарегистрированные шрифты имеют уникальное имя и идентификационный код, не позволяющий спутать их с "однофамильцами". Во-вторых, пиратские шрифты слишком часто содержат ошибки, приводящие к непредсказуемым последствиям. Наконец, они часто имеют неправильное расположение и безобразные контуры отдельных букв.

41.Контрольна карта кумулятивних сум (далі КУСУМ-карта) - інформативне графічне представлення даних, які упорядковані в логічній послідовності. Для розрахунку значень кумулятивних сум використовують випадкові змінні або їх функції. Часто їх порядок відповідає порядку проведення спостережень в часі.

Кусум-картка призначена для перевірки процесу на відхилення найчастіше від середнього арифметичного значення (далі - середнього), рівного деякого опорного значенням. Опорне значення часто називають цільовим значенням або метою. Для більш складних процедур КУСУМ ці два поняття - цільове і опорне значення слід розрізняти. З кожного отриманого значення показника якості віднімають опорне значення і отримують значення кумулятивних сум цих різниць, які наносять на карту.

На такій карті інтерес представляють не абсолютні значення сум, а кут нахилу графіка, що визначається за послідовним точкам. Саме кут нахилу так званих «локальних середніх» служить мірою зміни випадкової величини. Якщо локальне середнє серії спостережень більш цільового значення, то крива нахилена вгору, якщо менше - вниз. Чим більше кут нахилу лінії, що представляє локальне середнє по відношенню до цільового значення, тим більше відхилення даних від опорного значення.

КУСУМ-карти є одним з поширених статистичних методів виявлення зміни показника якості та встановлення причин цієї зміни

42. Приймальний контроль - це контроль готової продукції після її виготовлення; за результатами такого контролю приймається рі-шення про придатність продукції.

Залежно від охоплення контрольованої продукції контроль можебути суцільним і вибірковим. Суцільний контроль може повністювиключати брак продукції. Проте у деяких випадках його застосу-вання є економічно нераціональним (при великих програмах випус-ку продукції) або неможливим (тому що під час контролю продукціїруйнується). Тому на виробництві застосовують вибірковий конт-роль, під час якого перевіряють одну чи декілька вибірок із партії.

Приймальні випробування проводять з метою: визначення відповідності продукції технічним завданням, вимогам стандартів та технічної документації, оцінки технічного рівня; визначення можливості постановки продукції на виробництво; вироблення рекомендацій щодо встановлення категорії якості.