Метод побудови матриці «зростання-частка ринку» дозволяє менеджеру:
розробити сценарії майбутнього розвитку (для «зірок» - збереження лідерства; для «собак» - відхід з ринку або низька активність; для «знаків питання» - інвестування і селективне розвиток; для «дійних корів» - одержання максимального прибутку);
оцінити фінансові потреби і потенціал рентабельності (прибуток є функцією конкурентної позиції, а потреби в коштах визначаються фазою життєвого циклу);
оцінити рівновагу портфеля напрямів діяльності (він має складатись з групи продуктів, здатних давати вільні кошти, та з групи продуктів здатних забезпечити довгострокові інтереси підприємства. При цьому фінансування другої групи здійснюється за рахунок першої.)
|
Отже,
|
На рис. 9.4 представлено основні чотири траєкторії, які можуть спостерігатись в динамічному аналізі портфеля СБО (дві успішні та дві неуспішні).
Рис. 9.4. Основні сценарії розвитку.
Основні сценарії розвитку:
«Траєкторія новатора» (Інвестуючи кошти одержані від «дійних корів» в науково-дослідницькі роботи, підприємство входить на ринок з новим товаром, який має стати «зіркою».)
«Траєкторія послідовника». (Використовуючи кошти «дійних корів», підприємство входить на ринок з товаром «знаком запитання», де домінує лідер і агресивно стратегії нарощує частку ринку.)
«Траєкторія невдачі» (Внаслідок недостатнього рівня інвестування «зірка» втрачає позицію лідера і переходить в «знак питання».)
«Траєкторія перманентної посередності» («Знак питання» не може збільшити частку ринку і переходить в квадрант «собак».)
Обмеження методу побудови матриці «зростання-частка ринку»:
використання гіпотези про залежність між відносною часткою ринку і потенціалом рентабельності дозволяє використовувати цю методику тільки за наявності ефекту досвіду, тобто в галузях з масовим виробництвом.
методика враховує тільки поняття «внутрішньої» конкурентної переваги і не враховує «зовнішню» конкурентну перевагу, яку можна отримати завдяки успішній диференціації. (Так «собаки» можуть бути цілком рентабельними, якщо їх відмінні якості оцінені покупцями, готовими платити підвищену ціну, компенсуючи програш по витратах.)
можуть виникати проблеми вимірювання (По відношенню до яких конкурентам вимірювати частку ринку? Як визначити темп зростання ринку? На основі минулого чи прогнозу?)
висновки, зроблені на підставі аналізу портфеля характеризують загальну ситуацію, що вимагає уточнення для розробки ефективної цінової, збутової та комунікаційної політики.
|
|
ПОБУДОВА МАТРИЦІ БКГ ЗАДАЧА Зробіть необхідні розрахунки та побудуйте матрицю БКГ (зростання / частка ринку) для підприємства «Санія», якщо темпи зростання ВВП становлять 15%, а окремо за торговими марками (ТМ) відомо таке: |
|
|||||
ТМ |
Частка ринку ТМ, % |
Частка ринку конкурента А, % |
Частка ринку конкурента Б, % |
Товарообіг, грн. |
Темпи зростання ТМ, % |
|||
ТМ «А» |
40 |
10 |
5 |
40 000 |
30 |
|||
ТМ «Б» |
20 |
20 |
40 |
10 000 |
20 |
|||
ТМ «В» |
10 |
80 |
60 |
30 000 |
10 |
|||
ТМ «Г» |
60 |
15 |
30 |
20 000 |
5 |
|||
Обґрунтуйте отримані результати та розробіть стратегію для кожної ТМ підприємства.
|
9.2. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПІДПРИЄМСТВА ТА ОСНОВНІ ЕТАПИ ЇЇ ФОРМУВАННЯ |
Виходячи з загальних характеристик організацій, всі підприємства розрізняються організаційними структурами.
|
Організаційна структура підприємства – це склад відділів, служб і підрозділів в апараті управління, їх системна організація, характер підпорядкованості і підзвітності та порядок розподілу функцій управління різними рівнями управлінської ієрархії. |
Іншими словами, організаційна структура включає засоби розподілу різних видів діяльності підприємства між складовими структури та координує діяльності цих складових для досягнення цілей. Отже, в межах організаційної структури відбуваються усі управлінські процеси, які забезпечують ефективну діяльність туристичного підприємства за участі робітників та менеджерів всіх рівнів, категорій і професійної спеціалізації.
Процес формування організаційної структури на підприємстві можна умовно поділити на два основні блоки, які представлені на рис. 9.5.
Елементи першого блоку характеризують процес розподілу праці на складові загальної діяльності, тобто допомагають при формуванні завдань, функціональних областей та підрозділів.
Елементи другого блоку сприяють координації діяльності підприємства, що є суттю управління.
Рис. 9.5. Основні етапи процесу формування організаційної структури на підприємстві, згруповані в два блоки.
|
Отже, логічне співвідношення функціональних областей та рівнів управління, побудованих в процесі формування організаційної структури допомагає ефективному досягненню поставлених кампанією цілей. |
Використання схем організаційних структур в управлінні господарською діяльністю підприємства дозволяє керівникам зрозуміти формальну ієрархію організації, у тому числі, структуру процесів, відповідальності та звітності.
Схеми організаційних структур використовують для вирішення таких завдань:
визначення ролей і обов’язків персоналу в межах підприємства;
встановлення ієрархічної структури повноважень, влади і процесу прийняття рішень;
формування комунікаційних каналів і потоків інформації, включаючи правила підпорядкування і методи регулювання, що відносяться до методик звітності;
формування механізму контролю з визначенням ступеню централізації та масштабу контролю; визначення функцій і управлінських завдань.