Волонтери – люди доброї волі

(сценарій підготували слухачі курсів підвищення кваліфікації: Бурмака Людмила – бібліотекар гімназії №1 імені Г.Вороного м.Прилук; Квач Ірина – бібліотекар гімназії №1 імені Г.Вороного м.Прилук; Стеценко Валентина – бібліотекар Ковчинської ЗОШ І-ІІІ ст. імені Л.П.Деполович Куликівської районної ради; Гапоненко Наталія – бібліотекар Голінської ЗОШ І-ІІІ ст. Бахмацької районної ради; Руденок Людмила – бібліотекар Великозліївської ЗОШ І-ІІІ ст. Ріпкинської районної ради).

Мета: познайомлення учнів із поняттям «волонтер», створення умов для виховання небайдужого ставлення до людей, які потребують допомоги; формування та стимулювання пізнавального інтересу до основ моральної культури.

Обладнання: на дошці – епіграфи до уроку, піщаний годинник, інтерактивна дошка, картки із завданнями до уроку, тест.

Хід заходу

І. Привітання.

(Розповідь супроводжується показом презентації)

5 грудня світ відзначає Міжнародний день волонтера. Усе більше людей долучається до волонтерської справи, усе більше молоді свій вільний час присвячує допомозі іншим.

Слайд 1

ІІ. Розповідь про історичні витоки волонтерства.

Волонтерами спочатку називали людей, що добровільно та виключно із свого бажання поступали на воєнну службу в деяких європейських країнах (наприклад, Франції, Іспанії). Зараз від цього громіздкого визначення «волонтерства» залишилося лише слово «добровільно». Правда, додалося ще й «безоплатно».

Волонтер – це людина, що допомагає сусідам, співвітчизникам та людям, які потребують допомоги вдома чи за кордоном. Волонтери працюють у школах, лікарнях, бібліотеках, таборах для біженців, спрямовують свою діяльність на захист навколишнього середовища тощо.

Слайд 2

Роком виникнення волонтерського руху вважається 1859. Саме тоді французький письменник – журналіст Анрі Дюнан, вражений картинами битви при Сольферино, запропонував ідею створення Червоного Хреста – організації, яка працювала б на волонтерських засадах і надавала першу медичну допомогу пораненим бійцям. Принципами, сформульованими Дюнаном, керуються сьогодні волонтерські організації в усьому світі. У Європі після закінчення Першої світової війни з’явилися люди, готові надавати допомогу постраждалим у війні. Саме в цей час були створені перші волонтерські організації.

Слайд 3

Практично кожен із нас хоча б раз у житті з власної волі брав на себе виконання трудових обов’язків, не вимагаючи грошової компенсації.

Поняття «волонтер» і «волонтерство» є дуже поширеним. В основу добровільності покладена здатність однієї людини безкорисливо та, у більшості випадків, анонімно виконувати роботу на благо іншої. Тобто частину часу, енергії, знань, досвіду волонтер витрачає на виконання діяльності, яка приносить користь іншим людям чи суспільству в цілому. Однак, термін «волонтерство» означає передусім діяльність на основі доброї волі.

Чим же займаються волонтери?

- організовують дозвілля молоді;

- залучають інших громадян чи організації до масових форм роботи;

- проводять анкетування, опитування, соціальні дослідження;

- проводять інтелектуальні і розважальні ігри для дітей, молоді, дорослих;

- сприяють розширенню світогляду, інтелектуальному розвитку дітей-інвалідів;

- проводять індивідуальну роботу з інвалідами вдома;

- ведуть пропаганду здорового способу життя;

- беруть участь у заходах, що стосуються навколишнього середовища;

- беруть участь у виїзних акціях тощо.

Слайд 4

ІІІ. Про милосердя і доброту.

Бесіда-розповідь

1. Хто зображений на слайді? Що ви можете розповісти про цю людину?

Слайд 5

2. Хто зображений на фото?

Слайд 6

Бібліотекар. Це Мати Тереза – одна з найвідоміших, найталановитіших і найулюбленіших особистостей минулого століття. У жовтні 1979 року їй, скромній, проте могутній силою духу індійській черниці, було присуджено Нобелівську премію миру.

Папа Римський Павло шостий на знак вдячності «за її всесвітню місію любові» подарував Матері Терезі власний розкішний білий Лінкольн. Жодного разу не скориставшись автомобілем, Мати Тереза влаштувала лотерею і на одержані кошти заснувала заклад для лікування хворих на проказу.

Агнес Гонкса Бояскіу народилася в 1910 році в місті Скоп’є (Македонія) у заможній албанській родині. Батьки назавжди залишились для неї взірцем подружньої вірності та взаємної любові.

Агнес вирішила служити Богові. Двадцять років вона викладала в монастирському коледжі географію та історію. У 1948 році вона, непримітна черниця, покинула коледж і, маючи лише невелику валізку і п’ять рупій готівкою, вирушила допомагати скривдженим долею й суспільством бідолахам. Щоранку ця невтомна тендітна жінка вирушала в найнебезпечніші, глухі й брудні завулки Калькутти, щоб надати медичну допомогу хворим, нагодувати голодних, утішити стражденних. Так розпочалася її місія. Самотні, нужденні отримували від неї справжню поміч, яка ґрунтувалася на її глибокій шані до людей і непохитній вірі в неоціненність людського життя. У своєму житті вона керувалась незаперечною істиною: «Найбільше щастя – віддавати себе іншим».

Отже, головними рисами цих людей були милосердя і доброта.

Слайд 7

Милосердя – це безкорислива допомога або співчуття до ближнього, яку здійснює людина від щирого серця.

Доброта – це чуйність, щиросердне ставлення до людей, прагнення зробити добро людям.

А чи можете ви назвати себе доброю людиною? Пропоную вам пройти тест.

Я зачитуватиму вам по черзі 12 тверджень. Якщо ви згодні – відповідаєте «так», якщо не згодні – «ні».

1. У тебе є гроші. Міг (могла) б ти витратити все, що є, на подарунки друзям?

2. Приятель розповідає про свої проблеми. Але це тебе мало хвилює. Чи даси йому зрозуміти, що тебе це зовсім не обходить?

3. Твій партнер із шахів або якоїсь іншої гри грає погано. Чи будеш ти йому піддаватися, щоб зробити приємно?

4. Чи часто ти говориш людям гарні слова?

5. Чи любиш ти злі жарти, розіграші?

6. Чи довго ти пам’ятаєш нанесені тобі образи?

7. Зможеш ти терпляче вислухати те, що тебе абсолютно не цікавить?

8. Чи вмієш ти на практиці застосовувати свої здібності?

9. Чи залишаєш гру, коли починаєш програвати?

10. Якщо ти впевнений(-а), що правий(-а), чи слухаєш заперечення співрозмовників?

11. Чи охоче ти виконуєш прохання?

12. Чи насміхаєшся ти над ким-небудь, щоб розвеселити компанію?

Бібліотекар. Фахівці стверджують, що добрі справи впливають на наше психофізіологічне здоров’я. З’ясувалося, що стан людини, охопленої поривами доброти організм сприймає як позитивний стрес і виробляє величезну кількість захисних речовин. Таким чином, по-справжньому добрі люди набагато рідше хворіють. Крім того, у стані добросердя виробляються гормони, що активізують розумову діяльність і стимулюють творчий потенціал.

А наскільки ви добра людина зараз з’ясуємо. Підрахуйте кількість балів (за кожну стверджувальну відповідь – 1 бал).

Якщо у вас 8 і більше балів – ви люб’язна і доброзичлива людина. Умієте спілкуватися з людьми. Тільки одне побажання – будьте щирими!

4-8 балів: ваша доброта має вибірковий характер; ви можете бути добрим до одних людей і черствим – стосовно інших.

0-4 бали: спілкування з вами буває нелегким, вам не вистачає доброзичливості до людей і відкритості.

Слайд 8

ІV. Про волонтерство в Україні.

Українці завжди опікувалися старими та немічними, вдовами, сиротами. Сильний допомагав слабшому. Великі справи робили разом. Сусіди завжди допомагали один одному під час осінніх робіт у городі чи полі. Чуйність, ніжність у взаєминах між людьми викликали захоплення в мандрівників, які приходили до нас із далеких країн.

Слайд 9

Серед відомих нам українців, що творили добрі справи безкорисливо найбільш відомі: Костянтин Острозький – київський воєвода, князь, який за власні кошти відкрив перші школи в деяких містах західної України (16 ст.). У школах навчалися і діти шляхти, і селянські діти. Заснований Костянтином Острозьким фонд здійснював підтримку дітей-сиріт.

Слайд 10

Гетьмани Петро Сагайдачний і Іван Мазепа в 1702 році на благодійні кошти звели новий великий корпус Києво-Могилянської академії.

Михайло Грушевський – видатний український історик, у 1898 році на власні кошти заснував у Києві школу, в якій діти мали змогу навчатися рідною українською мовою.

І це далеко не повний список відомих українців, які були не тільки відомими політиками, культурними діячами, а й меценатами і благодійниками.