Вимоги до ведення щоденників та конспектів пробних уроків практикантами

Під час пробної практики практиканти ведуть два документи:

1. Щоденник спостереження пробних уроків.

2. Щоденник конспектів пробних уроків.

1. Для щоденника спостережень пробних уроків заводиться загальний зошит, який підписується так:

Щоденник

пробних уроків і занять

студентки 201 групи

шкільного відділення

комунального вищого навчального закладу

«Олександрійський педагогічний коледж

імені В.О. Сухомлинського»

Бойко Галини Іванівни

Щоденник складається з двох розділів:

1. Довідковий матеріал.

Цей розділ включає:

а) обов’язки практиканта;

б) розклад дзвінків школи;

в) схему аналізу уроків.

2. Спостереження пробних уроків і занять.

У цьому розділі щоденника слід записувати хід спостереження всіх уроків, занять, які проводять практиканти даної підгрупи в хронологічному порядку.

Під час спостереження обов’язково потрібно записувати дату, школу, клас, тему, тип уроку. Для запису і аналізу уроку сторінку слід поділити на дві частини. Зліва пишеться хід уроку, з обов’язковим виділенням структурних частин його, справа – зауваження по ходу уроку. Після кожного уроку пишеться зміст виступу вчителя класу і методиста коледжу (висновок), а також оцінка, яку виставив методист за урок (див. додаток А).

Усі уроки (заняття) нумеруються. У наступному семестрі нумерація продовжується.

Якщо практикант пропустив день практики через поважну причину, то в щоденнику робиться запис (наприклад: Уроку №28-31 не спостерігав у зв’язку із хворобою (довідка додається)).

У наступні дні практикант продовжує записувати спостереження уроків (занять), нумеруючи їх 32, 33, 34 і т.д.

У щоденнику повинні бути записані всі уроки, передбачені розкладом на обидва семестри протягом всього періоду навчання в коледжі.

3. Конспекти пробних уроків пишуться в загальному зошиті, який потрібно підписувати так:

Щоденник конспектів

пробних уроків і занять

студентки 201 групи шкільного відділення

комунального вищого навчального закладу

«Олександрійський педагогічний коледж

імені В.О. Сухомлинського»

Бойко Галини Іванівни

Щоденник складається з двох частин. У першій частині пишеться:

1) індивідуальний календарний план проведення пробних уроків (див. додаток Б);

2) розклад дзвінків уроків;

3) типи і структура уроків у початкових класах.

У другій частині – конспекти пробних уроків і занять.

На титульній сторінці конспекту пробного уроку вказується вид роботи, дата проведення, клас, школа, обов’язково проставляється дата одержаних першої і другої консультацій (див. додаток В).

Всі уроки і заняття нумеруються. Перед темою уроку пишеться назва предмету, школа, клас, прізвище вчителя та методиста (див. додаток Г).

Конспекти всіх пробних уроків і занять зберігаються в студентів протягом всього періоду навчання в коледжі і пред’являються адміністрації за першою вимогою.

Конспект уроку необхідно оформлювати так:

Урок № 1

08.02.2014 р.

Математика

ОНВК (ЗНЗ І-ІІ ст.№ 17- ліцей), 1-А

Учитель класу: Мазур І.М.

Урок проводить: Андросович І.

Методист: Гришаніна С.В.

Тема. Повторення вивченого. Розв’язування рівнянь. Розв’язування задач на збільшення числа на кілька одиниць.

Мета: дидактична – закріпити знання учнів з тем: «Розв’язування задач на збільшення і зменшення числа на кілька одиниць», «Розв’язування рівнянь»; розвиваюча – розвивати мислення, мовлення, пам'ять, увагу; виховна – виховувати охайність математичних записів, почуття взаємодопомоги.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань.

Обладнання: таблиці, картки з прикладами, короткий запис задачі, набір геометричних фігур.

Хід уроку

Результати спостережень

І. Організація учнів до уроку - Добрий день, діти. Сідайте. Перевірте чи все необхідне до уроку математики у вас є на партах. ІІ. Повідомлення теми, мети уроку - Сьогодні на уроці ми повторимо і закріпимо вивчений матеріал для якісної підготовки до контрольної роботи. ІІІ. Узагальнення і систематизація знань учнів 3.1 Усний рахунок - Розпочнемо урок з усного рахунку. Називайте тільки відповідь. Кожне число потрібно збільшити на 20, зменшити на 7. Числа: 45, 74, 63, 27, 33 Записати числа у вигляді суми розрядних доданків: 59=50+9 32=30+2 Розгадайте ребуси. 3.2 Математичний диктант - Розгорніть зошити, запишіть дату. Проведемо математичний диктант. - знайдіть різницю чисел 42, 40; - запишіть число, що містить 7 десятків. - До нас завітав голуб, він приніс відповіді, перевіримо. Аналіз помилок. Голуб – символ миру. І він приніс нам сьогодні завдання, які допоможуть закріпити наші знання. 3.3 Робота щодо формування практичних умінь і навичок Розгорніть підручники на с.157. Розв’яжіть рівняння: х+40=70 - Як називаються компоненти при дії додаванні? - Що невідомо? - Як знайти перший доданок? - Запишіть це. - Голуб приніс нам ще завдання. Складіть задачу за малюнком. Л. – 35 Т. – ?, на 10 менше. - Що означає число 35? 10? - Яке запитання в задачі? - Чи можна зразу дати відповідь на питання? Чому? - Про що дізнаємося в I дії? II дії? - Запишіть розв’язання задачі самостійно. - Як сформулювати відповідь? - Перевіримо. Прочитаємо першу дію, другу. 3.4 Робота з геометричним матеріалом У вас на партах лежать фігури. Як вони називаються? Покажіть фігури, у яких є прямі кути. Як вони називаються? ІV. Підсумок Аналіз засвоєння матеріалу - Над яким матеріалом ми працювали на уроці? Аналіз роботи учнів V. Домашнє завдання. №149, с.111. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання. - Урок закінчено.

Організаційна частина пройшла швидко. Діти відразу включились у роботу на уроці. Добре продуманий усний рахунок, він відповідав темі уроку. Практикантка чітко і правильно читала приклади, від учнів вимагала повних відповідей. На уроці мали місце цікаві вправи на розвиток кмітливості, логічного мислення, розгадування ребусів. Математичний диктант показав, що учні засвоїли матеріал, раніше вивчений, недосконало У цікавій формі практикантка здійснювала реалізацію виховної мети. дібрані вірші про мир і дружбу. Методично правильно проведено цей вид роботи, але потрібно ширше залучати дітей до обґрунтування відповідей. Доцільно використано форму взаємоперевірки. Робота над задачею проведена методично правильно, тому діти швидко справились з її розв’язуванням. У план уроку практикантка включила повторення геометричного матеріалу з метою закріплення поняття “прямий кут”. Урок закінчився вчасно. Підсумок роботи повний. Оцінювання учнів об’єктивне. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання чіткий.

Висновок.

Урок проведено на належному науковому та методичному рівні. Тема уроку в процесі проведення розкрита. Мета уроку реалізована. Вдало використано наочність. Відповідно до теми уроку доцільно дібрано різні види вправ. Практикантка методично правильно провела математичний диктант. Потрібно відмітити правильне читання завдань, дотримування пауз. У цікавій формі проведена його перевірка. Самостійні види діяльності, які були проведені на уроці, сприяли кращому засвоєнню навчального матеріалу, закріпленню та усвідомленню його. Практикантка добре знає методику роботи над складеною арифметичною задачею. Вміє застосовувати свої знання на практиці. На уроці домоглася того, що учні зрозуміли і правильно виконували завдання. Добре, що на уроці було відведено час на повторення геометричного матеріалу. Практикантка закріпила вміння учнів розрізняти прямі і непрямі кути, використавши для цього геометричні фігури, що мають прямі кути. Закінчила урок своєчасно. Мова практикантки чітка, правильна. Вона бачила весь клас і вміло керувала ним. Поставлену мету реалізувала.

Оцінка за урок „5”( відмінно).

Орієнтовна схема аналізу уроку

Дата, клас, предмет, вчитель (прізвище та ініціали), який урок за розкладом, мета відвідування.

Тема уроку:

Мета уроку:

Обладнання уроку:

1. Тип і структура уроку

Визначення типу уроку. Відповідність типу уроку дидактичній меті, віку учнів, обсягу складності і новизні виучуваного матеріалу. Місце уроку в системі уроків, передбачених на вивчення теми, розділу.

Структура уроку. Відповідність етапів уроку його типу та меті, взаємозв’язок етапів. Доцільність розподілу часу між окремими етапами уроку. Види роботи в структурі етапів. Чіткість структури уроку. Структура кожного етапу уроку. Оптимальність педагогічного керування всім уроком і динамікою кожного етапу.

2. Оцінка змісту навчального матеріалу

Відповідність матеріалу уроку навчальній програмі та підручнику, віку учнів та їх попередній теоретичній підготовці, сучасним досягненням науки і техніки. Аналіз науковості теоретичних положень, тверджень, понять, фактів, дібраних для ілюстрації теорії. Виховні можливості навчального матеріалу.

Співвідношення матеріалу загальноосвітнього, політехнічного, профорієнтаційного характеру.

Зв'язок з місцевим матеріалом, життєвим досвідом.

Забезпечення внутрітемних, внутріпредметних і між предметних зв'язків.

3. Принципи, методи, прийоми і засоби навчання на уроці

Які принципи навчання найбільш вдало реалізовані на уроці (свідомість, доступність, активність тощо).

Відповідність методичних прийомів особливостям змісту, типу, меті уроку, віку учнів.

Співвідношення методів і прийомів активізації пізнавальної діяльності на уроці.

Наявність проблемних ситуацій, пізнавальних задач навчального, тренувального і пошукового характеру. Види та місце самостійної роботи на різних етапах уроку, їх виховне значення. Керівна роль учителя у процесі самостійної роботи учнів.

Доцільність використання наочних посібників та технічних засобів навчання на уроці. Співвідношення слова і наочності.

Яке місце на уроці мала актуалізація раніше вивченого матеріалу.

Диференційованість завдань на уроці в залежності від індивідуальних особливостей і можливостей учнів. Рівень творчості на уроці. Об’єктивність оцінювання знань учнів та його виховне значення. Емоційність навчання. Підготовка до виконання домашнього завдання. Доцільність домашнього завдання.

Обсяг доступності, міра трудності. Відповідність інструктажу характеру новизни домашнього завдання. Співвідношення теоретичного матеріалу в домашньому завданні. Наявність постановки мети виконання домашнього завдання.

4. Методи перевірки знань і вмінь учнів

Які методи застосовані (усна, письмова, графічна, практична перевірка) та їх доцільність. Які види перевірки мали місце та їх співвідношення (фронтальна, індивідуальна, поточна, тематична, атестаційна). Яку функцію вони виконували: контрольну (контроль учителя, взаємоконтроль, самоконтроль); навчальну (виховну, освітню); розвиваючу чи організуючу.

Як дотримувались при цьому такі вимоги: всебічність, об’єктивність, дієвість (знання, уміння), гласність, індивідуальність.

Який характер носила перевірка: відтворювальний чи творчий. Місце пізнавальних задач, запитань при перевірці. Характер допомоги при перевірці: повністю самостійно, допомоги навідними запитаннями, допомога учням доповненнями.

Характер оцінки знань учнів: оцінка балом, оцінка мотивацією. Місце прийомів заохочення учнів до навчання через оцінку.

5. Інші сторони уроку

Доцільність використання оснащення уроку, чистота, порядок в класі. Чи готові учні до уроку, підготовка наочних посібників, апаратури, дошки тощо. Вміння раціонально використовувати кожну хвилину уроку. Чи точно по дзвінку почався і закінчився урок. Педагогічний такт вчителя, його зовнішній вигляд. Культура мови, увага, дисципліна учнів. Чи виявляли учні інтерес до виучуваного на уроці. Чергування різних видів діяльності учнів (слухання, мовлення, практична діяльність).

6. Загальні висновки уроку

Рівень досягнення мети: дидактична, виховна (досягнута повністю, частково, недосягнута). Виконання плану уроку (повністю, частково).Дотримання запланованого типу уроку. Якість знань (повнота, глибина, осмисленість, дієвість), сформованість умінь і навичок (міцно, свідомо). В чому виявилась розвиваюча роль по уроку: у змісті, у методах, прийомах, у видах роботи.

Виховне значення уроку (в чому воно виявилось). В чому проявлявся творчий підхід вчителя до уроку (зміна типу уроку, добір оригінальних вправ, специфічність прийомів роботи, роздаткового матеріалу тощо). Що заслуговує на увагу і поширення. Недоліки уроку і помилки вчителя фактичного чи методичного характеру.

7. Пропозиції

Удосконалення дидактичного характеру (звертати увагу на добір типу уроку, на його структуру, на методи, прийоми, засоби навчання). Удосконалення психологічного характеру (дбати про забезпечення розвиваючої ролі уроку, здійснення індивідуального і диференційованого підходу, про опору на рівень сприймання, осмислення, запам’ятання, закріплення, перенос, актуалізацію). Удосконалення методичного характеру ( специфічність методів і прийомів навчання, видів роботи).

Рекомендації з питань самоосвіти вчителя. Пропозиції поділитись своїм досвідом чи познайомитись з досвідом роботи інших вчителів.

Схема аналізу уроку в початкових класах

1. Визначення в плані уроку теми і мети (їх правильність, відповідність програмним вимогам, взаємозалежність навчально-виховної мети уроку тощо).

2. Загальна відповідність фактичного змісту уроку поставленій меті (обсяг матеріалу, його характер, необхідність залучення вправ, використання підручників, доцільність обладнання).

3. Оцінка структури уроку та якісна характеристика його окремих етапів (відповідність обраної структури уроку його меті, кількість етапів обґрунтованість, їх чергування і логічний взаємозв’язок між ними, відбиття у структурі особливостей предметів, характеру виучуваного матеріалу тощо).

4. Організація навчальної діяльності школярів на уроці (доцільність вибору методів і прийомів роботи з точки зору їх придатності для реалізації завдання уроку, відповідність характеру матеріалу, сприйняття учнями даного класу, засоби стимуляції активної роботи дітей різного рівня підготовленості, забезпечення свідомості й міцності засвоюваного матеріалу).

5. Режим навчальної праці школярів на уроці (розподіл часу, чергування діяльності як за змістом, так і за формою сприймання, засоби попередження втомлюваності учнів, концентрації уваги тощо).

6. Мікроклімат уроку (загальна атмосфера спілкування, спостережливість учителя, увага до внутрішнього стану дитини, засоби заохочення тощо).

7. Найголовніший показник ефективності уроку в початкових класах - це такий результат навчання, коли учні безпосередньо на уроці розібралися і в основному засвоїли матеріал. Така якість навчання є закономірним наслідком професійної майстерності класовода, його відданості дітям, постійної вимогливості до себе і своїх вихованців.

(„Шляхи підвищення ефективності уроку в початкових класах”. Методичний лист,

Київ).

Схема аналізу уроку студента-практиканта

Оцінка вимог щодо структури уроку:

- чи з’ясовано роль і місце уроку в системі з іншими, на яких формуються знання, уміння й навички з програмового розділу „Багатоцифрові числа”;

- як визначена мета (дидактична, розвивальна, виховна): враховано загальні вимоги щодо теми чи обмежились лише локальними завданнями;

- тип уроку (раціональність, відповідність меті);

- чи відповідає його структура обраному типу;

-зв’язки: а) з попередніми заняттями, на яких, скажімо, вивчалося множення числа на суму (і навпаки), багатоцифрового числа на одноцифрове і двоцифрове, яке закінчується 0; б) з наступними (множення на трицифрове число);

- методи вивчення нового матеріалу, їх доступністі і поєднання ;

- форми контролю знань учнів як раніше сформованих, так і нових;

- чи відповідає система повторення і закріплення вивченого з теми;

- зміст і обсяг домашнього завдання (доцільність, обґрунтованість).

Оцінка підготовки й організації уроку:

- врахування вікових особливостей учнів;

- дотримання шкільної гігієни (освітлення, санітарний стан учнів і приміщення тощо);

• якість дидактичних засобів, доцільність їх застосування.

Оцінка змісту уроку й учіння дітей щодо реалізації мети:

- дотримання основних вимог, які випливають з дидактичних принципів навчання: науковість, систематичність викладу матеріалу; системність, міцність знань учнів, врахування індивідуальних їх особливостей, практичного досвіду;

- помилки і шляхи їх виправлення;

- реалізація розвивальних аспектів уроку;

- його виховної мети (світоглядної, морально-етичної і спеціальної,

зумовленої змістом матеріалу: чіткість формулювань, логічність,

послідовність міркувань тощо).

Оцінка техніки проведення уроку:

- емоційність (доцільна, достатня);

- вміння зацікавити дітей матеріалом;

- темп, ритм; їх відповідність віковим особливостям дітей;

- контактність з учнями (достатня, уміла);

- педагогічний такт;

- поєднання різних видів діяльності школярів (доцільність);

- дотримання єдиного орфографічного режиму.

Оцінка діяльності практиканта як організатора навчально-виховного процесу:

- знання фактичного матеріалу;

- методика ведення уроку;

- практичні уміння і навички роботи з аудіовізуальними, наочними посібниками; знання методики їх застосування;

- якість дидактичних матеріалів та вміння ними користуватися;

- спеціальне навчальне приладдя та інструменти, їх використання;

- зовнішній вигляд, мовлення студента-практиканта;

- розподіл уваги між різними видами навчальної роботи (опитування, пояснення і т.д.);

- вміння враховувати індивідуальні пізнавальні можливості школярів, їхні вікові особливості;

- взаєморозуміння з учнями і класоводом;

- опанування методики організації учнівського колективу (початок, кінець уроку, зміна різних видів навчальної роботи);

- формулювання запитань;

- психологічна підготовка дітей до зміни завдань;

- реагування на спонтанні порушення режимних і навчальних вимог (запізнення, невиконання домашнього завдання і т.п.);

- наявність безособистісних, загальних порушень (скажімо, „Закрити підручники!”, „Не підказувати!” та ін.);

- уміння триматися в класі (доцільно пересуватися, стояти біля дошки, звертатися до учнів тощо).

Критерії оцінювання роботи студентів-практикантів в рамках виконання програми практики

1. Оцінка «відмінно» – мета уроку повно реалізована; виявлено вміння самостійно і творчо готуватися до практики, високий рівень володіння навчальними технологіями; творчо застосовані різні методи, прийоми та засоби навчання; робота базувалася на загальнодидактичних принципах навчання, вимоги до проведення сучасного уроку витримані в повній мірі;

2. Оцінка «добре» – мета уроку реалізована; виявлено вміння самостійно готуватися до практики, достатній рівень володіння навчальними технологіями; доцільно застосовані різні методи, прийоми та засоби навчання; у цілому робота базувалася на загальнодидактичних принципах навчання, вимоги до проведення сучасного уроку витримані;

3. Оцінка «задовільно» – мета уроку реалізована неповно; виявлено вміння самостійно готуватися до практики з допомогою керівників практики, задовільний рівень володіння навчальними технологіями; застосовані методи, прийоми та засоби навчання були недостатньо дієвими; робота базувалася лише на окремих загальнодидактичних принципах навчання, вимоги до проведення сучасного уроку витримані частково;

4. Оцінка «незадовільно» – мета уроку не реалізована; виявлено відсутність уміння самостійно готуватися до практики навіть з допомогою керівників практики, низький рівень володіння навчальними технологіями; застосовані методи, прийоми та засоби навчання були недієвими; робота не базувалася на загальнодидактичних принципах навчання, вимоги до проведення сучасного уроку не витримані належним чином.

При оцінюванні результативності проведення уроків різних предметів враховують їх специфіку та методичні рекомендації, розроблені цикловими комісіями.