- •Одеський державний медичний університет Кафедра акушерства і гінекології №1 методична розробка
- •I. За клініко-морфологічними ознаками:
- •II. За клінічним перебігом:
- •III. За станом компенсаторно-пристосувальних реакцій:
- •1. Визначення ступеня та характеру змін у самій плаценті.
- •2. Визначення стану плоду і фето-плацентарної системи.
- •I. В умовах стаціонару:
- •II. В умовах жіночої консультації:
- •Загальна методологія оцінки стану новонародженої дитини під час реанімації
- •Наявність і адекватність самостійного дихання – основна ознака, що визначає необхідність надавати реанімаційну допомогу новонародженому
- •Чинники ризику необхідності реанімації новонароджених
- •Оцінка кольору слизових оболонок і шкіри
- •Оцінка стану новонародженого за шкалою Апґар
- •Забезпечення прохідності дихальних шляхів
- •Киснева терапія
- •Техніка проведення кисневої терапії
- •Штучна вентиляція легень (швл) новонародженого реанімаційним мішком і маскою
- •Показання до проведення швл реанімаційним мішком і маскою
- •Використання додаткового кисню
- •Контроль ефективності швл
- •Непрямий масаж серця
- •Дії у разі неефективної реанімації
- •Припинення реанімації
- •Післяреанімаційна допомога
- •Загальні підходи до надання післяреанімаційної допомоги новонародженому
- •Дитина, якій надавали будь-яку первинну реанімаційну допомогу, не повинна залишатись в пологовому залі (операційній) без нагляду медичного персоналу.
- •Післяреанімаційна допомога новонародженим, яким проводили короткочасну швл
Непрямий масаж серця
Показання
ЧСС менше 60 скорочень за 1 хвилину після 30 секунд ефективної ШВЛ.
Техніка проведення непрямого масажу серця
Медичний працівник, який проводить непрямий масаж серця, знаходиться збоку від новонародженого.
Дитина повинна лежати на твердій рівній поверхні; важливо забезпечити надійну фіксацію її спини.
Використовують 2 техніки непрямого масажу серця:
метод великих пальців - на грудину натискають подушечками двох великих пальців; водночас решта пальців обох рук підтримують спину дитини (цьому методу надають перевагу);
метод двох пальців – на грудину натискають кінчиками двох пальців однієї руки: другого і третього або третього і четвертого; під час цього друга рука підтримує спину дитини. Цей метод застосовують якщо потрібний доступ до судин пуповини.
Виконують непрямий масаж серця, натискаючи на нижню третину грудини: ця ділянка знаходиться відразу під умовною лінією, що з’єднує соски дитини. Важливо не натискати на мечоподібний відросток, щоб запобігти розриву печінки.
Натискування здійснюють перпендикулярно до поверхні грудної клітки кінчиками пальців, які розміщують уздовж середньої лінії грудини.
Після кожного натискування дозволяють грудній клітці відновити свій об’єм, не відриваючи пальці від її поверхні.
Г
либина
натискувань становить одну третину
передньозаднього діаметра грудної
клітки.
Дві техніки непрямого масажу серця: великих пальців (А) і двох пальців (В).
Частота натискувань на грудну клітку становить 90 за 1 хвилину.
Важливо координувати непрямий масаж серця зі ШВЛ, уникаючи одночасного виконання обох процедур:
після кожних трьох натискувань на грудину роблять паузу для проведення вентиляції, після чого натискування повторюють.
за 2 секунди потрібно 3 рази натиснути на грудину (90 за 1 хвилину) і провести 1 вентиляцію (30 за 1 хвилину), - разом – 120 дій за 1 хвилину.
Оцінка ефективності непрямого масажу серця
Критеріями ефективності непрямого масажу серця будуть зростання частоти серцевих скорочень і можливість пальпаторно визначити пульс на плечовій артерії.
Припиняють непрямий масаж серця, якщо ЧСС становить ≥ 60 ударів за хвилину.
Після кожних 30 секунд непрямого масажу повторно оцінюють ЧСС і дихання, щоб вирішити, що робити далі.
Дії у разі неефективної реанімації
Якщо стан дитини не поліпшується, незважаючи на проведення своєчасних і ефективних вентиляції 100 % киснем, непрямого масажу серця, а також правильне введення медикаментів, слід ще раз перевірити правильність виконання основних реанімаційних процедур і подумати про інші можливі причини незадовільної реакції немовляти на реанімацію, такі як аномалії дихальних шляхів, пневмоторакс, діафрагмальна грижа або природжена хвороба серця.
Припинення реанімації
Реанімацію новонародженого можна припинити, якщо, незважаючи на своєчасне, правильне і повне виконання всіх її заходів, у дитини відсутня серцева діяльність протягом щонайменше 10 хвилин (Міжнародні рекомендації з реанімації новонароджених, 2005).
Наявні дані підтримують висновок про те, що реанімація новонародженого після 10 хвилин повної асистолії, звичайно, закінчується смертю дитини або її виживанням з важкою інвалідністю.
Відсутність самостійного дихання щойно народженої дитини довше 30 хвилин збільшує ризик її смерті або важкої інвалідності відносно стандартного ризику в загальній популяції новонароджених майже в 7 разів, однак, лише до 9,3 %. Тому цю ознаку не можна вважати надійним критерієм, що вказує на необхідність припинення реанімації.
Відображення реанімації в карті розвитку новонародженого має включати опис усіх проведених втручань із зазначенням ефективності та часу їхнього виконання (Додаток 3).
