Переваги та недоліки
Всі видавничі системи на базі TEX мають переваги, закладеними в самому TEX'у. Для новачка їх можна описати однією фразою: надрукований текст виглядає «зовсім як у книзі». LATEX як видавнича система надає зручні і гнучкі засоби досягти цієї поліграфічної якості. Зокрема, вказавши за допомогою простих засобів логічну структуру тексту, автор може не заглиблюватися в деталі оформлення, причому ці деталі при необхідності легко змінити (щоб, скажімо, змінити шрифт, яким друкуються заголовки, не треба нишпорити по всьому тексту, а достатньо замінити один рядочок в так званому «стильовому файлі»). Такі речі, як нумерація розділів, посилання, зміст і т.п. виходять майже що «самі».
Величезною перевагою систем на базі TEX є висока якість і гнучкість верстки абзаців і математичних формул (в цьому відношенні TEX досі не перевершений).
Програма TEX (і всі видавничі системи на її базі) невибаглива до техніки. З іншого боку, TEX'овські файли володіють високим ступенем перенесення: ви можете підготувати LATEX'овський вихідний текст на своєму PC, переслати його (скажімо, по електронній пошті) у видавництво, і сподіватися, що там ваш текст буде правильно оброблений і на друку вийде точнісінько те, що вийшло у вас при пробному друку на вашому улюбленому принтері (з тією єдиною різницею, що фотоскладальний автомат дасть відбиток більш високої якості). За цієї обставини TEX стала дуже популярною мовою міжнародного обміну статтями з математики та фізики.
Є у TEX і недоліки. Тим, хто звик до редакторів зразок Word'а, може не сподобатися, що TEX не є системою типу WYSIWYG: робота з вихідним текстом і перегляд того, як текст буде виглядати після друку, - різні операції. Завдяки цій особливості час на підготовку тексту типографського якості тільки скорочується, але уявлення про зручність у всіх різні.
Далі, хоча параметри оформлення змінювати легко, створити принципово нове оформлення (новий «клас документів») - зовсім не проста справа.
Переносимість TEX'овських текстів знижується, якщо в них передбачено імпорт графічних файлів (ця можливість в TEX залежить від його реалізації). Втім, останнім часом в цьому відношенні помічено певний прогрес: стандартом де-факто в TEX'івському світі стає уявлення графіки в форматі PostScript(пост скріпт), причому в LATEX з'явилися зручні засоби для включення цієї графіки в текст.
Як проходить робота з системою тех
Надалі ми будемо відзначати, які властивості системи специфічні для LATEX, а які відносяться взагалі до TEX і до всіх видавничих систем на його базі, але ви можете про ці тонкощі не замислюватися і сприймати слова TEX і LATEX як синоніми.
Зокрема, все, що буде сказано далі, застосовується не тільки до LATEX, але і до іншого макропакету для TEX, хоча ми завжди будемо говорити «LATEX».
Для початку автор повинен підготувати за допомогою будь-якого текстового редактора файл з текстом, оснащеним командами для LATEX. Такі файли за традицією мають розширення tex. Подальша робота проходить у два етапи. Спочатку треба обробити файл за допомогою програми-транслятора; в результаті виходить файл з розширенням dvi (device independent - не залежний від пристрою).
Тепер отриманий файл (його називають ще dvi-файлом) можна за допомогою програм, званих dvi-драйверами, роздрукувати на лазерному або струйному принтері, подивитися на екрані (текст буде в такому ж вигляді, як він з'явиться на друку) і т.д. (для різних пристроїв є різні драйвери). Незадоволений результатом, автор вносить зміни у вихідний файл - і цикл повторюється.
Хоча вже можна забути про ці dvi файли якщо використовувати такі редактори як Kile, TexMaker, TexShop та інші. В них є можливість створити вже готові *.PDF файли.