Команди та їх задання в тексті
Задання друкованого знака відсотка за допомогою послідовності символів \% - приклад найважливішого поняття TEX, що зветься командою. З точки зору їх запису в вихідному тексті, команди діляться на два типи. Перший тип - команди, що складаються з знаку \ і одного символу після нього, який не є буквою. Саме до цього типу належать команди \{, \},. . . ,\%, Про які говорилося раніше.
Команди
другого типу складаються з \
і послідовності букв, що називаються
ім'ям
команди
(ім'я може складатися і з однієї літери).
Наприклад, команди \TeX,
\LaTeX
і \LaTeXe
генерують емблеми систем TeX,
LaTeX
і LaTeX2
.
В імені команди, а також між \
і ім'ям, не повинно бути пробілів; ім'я
команди не можна розривати при переносі
на інший рядок.
В іменах команд великі і малі літери розрізняються. Наприклад, \large, \Large і \LARGE - це три різні команди (як ви потім дізнаєтеся, вони задають різні розміри шрифту).
П
В чому різниця між $1
і $ 1?
В чому різниця між \$1
і \$ 1?
Після команди з \ і букв в початковому тексті обов'язково повинен стояти або пробіл, або символ, який не є буквою (це необхідно, щоб TEX зміг визначити, де закінчується ім'я команди і починається подальший текст). Ось приклади з командою \slshape (вона перемикає шрифт на похилий):
Якщо б ми написали \slshapeand a partridge..., то при трансляції TEX зафіксував би помилку (типову для початківців) і видав повідомлення про те, що команда \slshapeand не визначена.
З
Освоїти LaTeX
простіше, ніж TeX.
Людину, яка знає систему
TeX і любить її, можна
назвати
TeXніком.
Освоїти \LaTeX\
простіше, ніж \TeX.
Людину, яка знає систему
\TeX{} і любить
її, можна назвати
\TeX
ніком.
В останньому рядку цього прикладу ми не створили пробілу після команди \TeX, щоб емблема TEX'а злилася з наступним текстом.
Лекція 2
Структура вихідного тексту
Почнемо з того, що LATEX-файл повинен починатися з команди:
яка задає стиль оформлення документа (в LATEX2 прийнято говорити «клас документа»).
Наприклад:
Слово book в фігурних дужках вказує, що документ буде оформлений, як книга: всі розділи будуть починатися з непарних сторінок, текст буде забезпечений колонтитулами деякого певного виду і т.п. Крім класу book, в стандартний комплект LATEX'а входять класи article (для оформлення статей), report (щось середнє між article і book), proc (для оформлення видань типу «праці конференції») і letter (для оформлення ділових листів так, як це прийнято в США). Щоб задати оформлення документа за допомогою одного з цих класів, треба в фігурних дужках після команди \documentclass вказати замість book назву необхідного класу. Стандартні класи можна (а іноді і потрібно) змінювати, можна створювати і нові класи, але поки що будемо використовувати стандартні класи.
Після команди \documentclass можуть слідувати команди, що відносяться до всього документа і встановлюють різні параметри оформлення тексту, наприклад, величину абзацного відступу (взагалі-то всі ці параметри визначаються використовуваним класом, але може трапитися, що вам знадобиться зробити в них зміни). Далі має йти команда
Тільки після цієї команди може йти власне текст. Якщо ви помістите текст або яку-небудь команду, генеруючу текст (наприклад, \LaTeX) до \begin {document}, то LATEX видасть повідомлення про помилку. Частина файлу, розташована між командами \documentclass і \begin {document}, називається преамбулою.
Закінчуватися файл повинен командою
Якщо після \end {document} в файлі написано щось ще, LATEX це проігнорує.
Наступний приклад показує LATEX-файл, складений за всіма правилами. Нічого цікавого в результаті його обробки не надрукували, але вже зате і повідомлень про помилки ви не отримаєте.
Але перед тим як переходити до практичних занять необхідно зауважити, що ця система працює за замовчуванням лише з латиницею, тому для підтримки української мови обов’язково ознайомтеся з матеріалами за адресою
http://194.44.208.227/~ashv/tex/TeXandUkrainian.win.html
де можна завантажити собі на комп’ютер необхідні файли.
Групи
В
Напівжирний шрифт почнеться з цього
слова. Знову світлий, тепер похилий,
до нового перемикання; знову прямий.
Напівжирний шрифт почнеться з
\bfseries цього
слова. Знову \mdseries
світлий, тепер \slshape
похилий, до нового перемикання; знову
\upshape прямий
У
Напівжирним шрифтом набрано тільки це
слово; після дужок все йде, як колись.
Напівжирним шрифтом набрано тільки
{\bfseries це} слово;
після дужок все йде, як колись.
С
Спочатку перемкнемо шрифт на курсив;
тепер зробимо шрифт ще й напівжирним;
подивіться, як відновиться шрифт
після закінчення групи.
Спочатку {перемкнемо
шрифт на \itshape курсив;
тепер зробимо шрифт ще й {\bfseries
напівжирним;} подивіться,
як відновиться} шрифт
після закінчен{ня
г}рупи.
Як бачите, групи можуть бути вкладені одна в одну. Зверніть увагу, що всередині зовнішньої групи курсив почався не з того місця, де була відкрита дужка, а тільки після команди \itshape (саме команда, а не дужка, перемикає шрифт). Жартома ми створили ще одну групу з двох останніх літер слова закінчення та першої букви слова групи і пробілу між ними; як і повинно бути, на друку це ніяк не позначилося: адже всередині дужок ми нічого не робили!
Трюк з постановкою пари дужок { } після імені команди, про яку йшла мова раніше - теж приклад використання груп. В цьому випадку дужки обмежують «порожню» групу; ставляться вони в якості не-букв, що обмежують ім'я команди і при цьому ніяк не впливають на друкований текст.
Фігурні дужки в початковому тексті повинні бути збалансовані: кожній відкритій дужці повинна відповідати закрита. Якщо ви чомусь не дотрималися цієї умови, при трансляції ви отримаєте повідомлення про помилку.
Деякі команди, що звуться глобальними, зберігають свою дію і за межами тієї групи, де вони були вжиті. Кожного разу, коли йде мова про глобальну команду, це буде спеціально обумовлюватися.
