Лабораторна робота № 1

Перед виконанням роботи студент повинен самостійно вивчити загальні відомості про властивості порошків і методи їх визначення та коротко їх занотувати в звіті про лабораторну роботу.

Необхідно ознайомитись з методикою виконання лабораторної роботи та підготувати протокол з відповідними заготівками таблиць .

Мета роботи - досліджувати залежність фізичних і технологічних властивостей порошків від методу їхнього одержання. Придбати навички визначення властивостей.

Матеріали та устаткування

1–Металеві порошки з різними властивостями ; 2–Ротап ; 3–Технічні ваги ; 4–Аналітичні ваги ; 5–Волюмометр; 6–Прилад для визначення текучості ; 7–Металевий циліндр; 8–Мензурка для визначення маси і об’єму утряски; 9–Штангенциркуль; 10–Секундомір; 11–Ланометр; 12– Предметне скло; 13–Гліцерин; 14–Пікнометр; 15–Вакуумна сушильна шафа .

2 Порядок виконання роботи

1 Визначення фізичних властивостей порошків

Для визначення гранулометричного складу та середнього розміру частинок порошків використати ситовий аналіз. Для цього наважку порошку (300..500 г) просівають через ряд сит з різним розміром отворів. Сита встановлюють одне над одним в порядку зменшення розміру отворів зверху вниз. Наважку порошку поміщають на верхнє сито і потім весь набір сит струшують на приладі “Ротап” чи вручну протягом 10–15 хв. При цьому відбувається поділ на фракції, які затримуються на відповідних ситах. Після поділу зважують фракції, які затримались на кожнім ситі і на дні. Відсотковий вміст фракції в порошку визначають за формулою:

, %

де а₁ ,а₂ , а_n ..., – маса фракції.

Результати ситового аналізу записують за визначеною формою. Найбільш повну характеристику порошку дає графічне зображення гранулометричного складу. Для цього по осі абсцис графіка відкладають середній розмір частинок кожної фракції d_ср , а по осі ординат графіка розподілу відкладають відносну кількість частинок даної фракції S . Чисельно ця величина пропорційна виразу:

,

де A - вміст фракції, %;

d₁ - найбільший розмір частинок у даній фракції (розмір отворів від’ємного сита), мкм;

d₂ - найменший розмір частинок у даній фракції (розмір отворів додатного сита), мкм.

Отримані результати заносять в таблицю 1.2 та представляють у вигляді графіків.

Таблиця 1.2 – Результати ситового аналізу порошку заліза,

наважка 500 г.

Фракція	Вміст фракції		Середній розмір часток, мкм
	г	%
-0,25 -0,25+ 0,16 -0,16+0,125 -0,125+0,100 -0,100+0,080 -0,063+0,056 +0,056	17,3 15,6 18,0 196,6 130,8 100,2 21,5	3,46 3,12 3,60 39,32 26,16 20,04 4,3	-250 205,0 142,5 112,5 90,0 59,5 56,0

Визначення пікнометричної щільності порошків. Пікнометричний метод визначення щільності порошків полягає в наступному. Пробу порошку засипають у пікнометр - мірну колбочку так, щоб вона зайняла більше половини її об’єму (маса і точний об’єм пікнометра визначають заздалегідь). Після цього об’єм, що залишився, заповнюють до мітки у верхній частині (горловина) пікнометра рідиною. Рідина, обрана для заповнення пікнометра, повинна змочувати порошок, не розчиняти його і не вступати з ним у хімічну реакцію. Після заповнення пікнометра рідиною його зважують та розраховують щільність порошку по формулі;

,

де Р₁ – маса пікнометра, г; Р₂ – маса пікнометра з порошком, г; V – об’єм пікнометра, см³ ; Р₃ - маса пікнометра з порошком і рідиною, г;

– щільність рідини при температурі виміру, г/см³.