4. Форма постсоціалістичної держави:

4. 1. Форма правління;

Використовуючи порівняльно-правовий метод, автор вказує, що форма державного правління в постсоціалістичних країнах відзначається різноманітністю.

В азіатських країнах (КНР, СРВ) функціонують форми правління, названі теоретико-правовою наукою "радянською республікою", з такими ознаками:

а) відсутність поділу влади на формально-юридичному та інституційному рівнях;

б) в основі державного механізму діє ієрархічна система квазіпредставницьких органів - рад (народних комітетів), вищий із яких наділений законодавчими функціями;

в) реально вища влада належить не державним органам, які визначені конституцією і законами, а керівним органам комуністичних партій, котрі й на початку ХХІ ст. Зберігають владну монополію.

У центральноєвропейських країнах влада зорганізована в моделях, апробованих конституційною практикою західних держав. У південно-східній Європі найбільш поширеною виступає модель парламентсько-президентської республіки - саме така форма правління обрана в Румунії й Хорватії, водночас частина країн характеризується ознаками парламентської республіки (Болгарія, Македонія).

У пострадянських країнах форми правління диференціюються дуже істотно. Країни на території колишнього СРСР за цим критерієм можна поділити на кілька груп.

• Перша група - балтійські держави, з яких литва є змішаною республікою, а Латвія і Естонія - парламентськими, проте всі вони відзначаються традиціями парламентської демократії передвоєнного часу. Після конституційної реформи 2000 р. У парламентську республіку перетворилася також Молдова.

• Друга група - напівпрезидентські республіки (Україна, Азербайджан), котрі характеризуються все ж рядом специфічних ознак, які відрізняють їх від "змішаних" форм правління ряду європейських країн, передовсім деформованою системою взаємовідносин президента, уряду і парламенту.

• Третя група - надпрезидентські республіки, котрі мають місце в Російській Федерації, Бєларусі, Узбекистані, Таджикистані. У названих країнах функціонують президентські республіки, котрі істотно відрізняються від "класичних" президентських систем (наприклад, американської). Специфіка виражається в порушенні принципу рівноваги сильної влади президента і сильної влади парламенту. Особливо в цьому плані відрізняється форма правління в Бєларусі.

• Четверта група - центральноазіатські держави, котрі очолюються президентами з широкими повноваженнями і в яких спостерігається тенденція проголошення "довічності" повноважень глави держави (Казахстан, Туркменістан). Форми правління в цих країнах можуть бути охарактеризовані як надпрезидентські республіки з деякими ознаками монархій.

4.2. Форма державного устрою;

Форма територіального устрою в постсоціалістичних країнах виступає у трьох видах. Більшість із них зберігають унітарний устрій. Із 30 держав лише 2 мають федеративний устрій - Росія (89 суб'єктів) та Боснія і Герцеговина (3 суб'єкти), а одна - конфедеративний (Сербія та Чорногорія), причому всім їм властива національно-територіальна будова. Автор зауважує, що названі складні держави мають проблеми, пов'язані із забезпеченням своєї територіальної цілісності.