Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Logika_navch-metod_posibnik_Goncharenko_15_02_2014.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Ім’я та поняття План

1. Загальна характеристика імені.

2. Принципи відношення іменування.

3. Поняття та його структура.

4. Види понять.

Методичні вказівки

Розуміння імені означає виникнення думки (1) про клас іменованих предметів (предметне значення – денотат) та (2) про основні ознаки цих предметів (смислове значення). Оскільки смисл є спосібом, за допомогою якого ім’я вказує на предмет, саме завдяки смислу ми дізнаємося, які предмети позначено іменем. З першого погляду здається, що визначити предметне та смислове значення імені зовсім не важко, хоча насправді це не так. Така ситуація зумовлена тим, що у процесах мислення та спілкування люди застосовують імена, які є неточними та неясними. Велика кількість мовних виразів є одночасно неточними і неясними. З одного боку, неможливо чітко встановити клас об’єктів, які позначають ці вирази, а з іншого – смислу таких імен бракує визначеності.

Поняття у природній мові виражається у слові або словосполученні, інакше кажучи, в імені. Тому у структурі поняття виділяють два компоненти: предмети, що відображені у понятті, та ознаки, за якими ці предмети узагальнені у понятті. Наприклад, у понятті «трикутник» узагальнюються усі трикутники на тій підставі, що кожен з них має властивості замкнутої геометричної фігури, обмеженої трьома сторонами. Дві вказані характеристики поняття називаються, відповідно, його обсягом і змістом. Усі узагальнювані предмети складають обсяг, а ознаки, за якими вони узагальнюються, – зміст поняття. В обсязі поняття виокремлюють елементи обсягу та частини обсягу.

Для того, щоб визначити логічну структуру поняття, необхідно:

1. Визначити зміст поняття.

2. Визначити обсяг поняття, його елементи та частини.

Відношення між обсягом та змістом поняття регулює закон, який отримав назву «закон оберненого відношення між обсягом та змістом поняття». Його сутність: чим ширшим є зміст поняття, тим вужчим є його обсяг, і навпаки. Інакше кажучи, якщо зміст одного поняття є ширшим, ніж зміст іншого поняття, то обсяг першого поняття є вужчим, ніж обсяг другого поняття.

Види понять:

1. Залежно від кількісної характеристики обсягу поняття поділяють на одиничні, загальні та порожні (пусті).

2. Залежно від типу елементів обсягу поняття поділяють на конкретні та абстрактні. Поділ імен на абстрактні та конкретні інколи породжує логічну помилку гіпостазування (опредметнення абстрактних сутностей, у приписуванні їм реального, предметного існування).

3. Залежно від характеру елементів обсягу поняття поділяють на збірні та незбірні.

4. Залежно від наявності чи відсутності у змісті поняття ознак, на підставі яких предмети узагальнюють у клас, поняття поділяють на позитивні та негативні.

5. Залежно від наявності чи відсутності у змісті поняття ознак, які вказують на відношення з іншими поняттями, поняття поділяють на відносні та безвідносні.

Визначити, до якого виду належить поняття, означає дати йому логічну характеристику. Для того, щоб дати логічну характеристику поняттю, необхідно з’ясувати, чи є досліджуване поняття:

1. Одиничним, загальним, пустим.

2. Конкретним, абстрактним.

3. Збірним, незбірним.

4. Позитивним, негативним.

5. Відносним, безвідносним.

Приклад: Дамо логічну характеристику поняття «університет»: загальне, конкретне, незбірне, позитивне, безвідносне.

 Завдання для самоконтролю

1. Визначте логічну структуру понять: міркування; Венера; дієслово; республіка; президент; Михайло Коцюбинський; сторіччя; нація; християнство; апостол; найвища вершина Кавказу.

2. Дайте логічну характеристику понять: множина; Верховна рада України; ООН; динозавр; талант; рішення Соломона; ноктюрн Шопена; хвороба; аморальність; ностальгія; чумацький шлях; орден Ярослава Мудрого; родинні стосунки; любов матері.

3. Наведіть поняття, які мали б такі логічні характеристики:

3.1. Загальне, конкретне, збірне, позитивне, безвідносне.

3.2. Одиничне, абстрактне, незбірне, позитивне, безвідносне.

3.3. Загальне, конкретне, незбірне, негативне, відносне.

3.4. Пусте, абстрактне, незбірне, позитивне, безвідносне.

3.5. Загальне, абстрактне, збірне, позитивне, безвідносне.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]