2.Інтерв*ю в роботі зі змі

Умови, за яких проводяться інтерв’ю:

1)необхідно отримати точну інформацію про саме інтерв’ю: хто його буде брати, для яких ЗМІ (радіо, телебачення чи преса), коли буде передаватися інтерв’ю (коли надруковано), як буде передаватися (прямий ефір чи запис), як довго триватиме інтерв’ю, хто, крім вас, буде брати участь у передачі.

2)бажано зустрітися з інтерв’юером заздалегідь, обмінятися попередніми думками, домовитися, яким чином буде проводитися інтерв’ю. Якщо можливо, треба з’ясувати не лише тему інтерв’ю, а й орієнтовне коло питань, які будуть обговорюватися.

3)слід продумати все, що хотілося б сказати з цієї проблеми. Доцільно визначити, що треба сказати впершу або другу чергу.

4)не варто починати з компліментів на адресу слухачів

5)бажано максимально розслабитися, заспокоїтися. Це зробить дихання вільним, простіше буде говорити.

6)потрібно вживати терміни, які не викликають труднощів при промові, короткі та змістовні речення без бюрократичних зворотів.

7)варто говорити в особистому стилі , навіть виступаючи від організації. Вважають, що посилання на компанію та фразу типу «ми віримо», «ми сподіваємося» можуть викликати недовіру. «Я» викликає більшу довіру.

8) не варто застосовувати безглуздих фраз, прагнучи ухилитися на відповідь з запитання. Якщо неможливо дати відповідь на питання, бажано не говорити «я не знаю».

9)відповіді на поставлені запитання повинні бути короткими та прямими. Слід прагнути мінімально відхилятися від головної думки, її можна повторити кілька разів.

10)загальні твердження доречно ілюструвати фактами. Є загальне правило: не висловлювати думок, яких не можна підтвердити.

Д.з. різні види інтервю, правила роботи з журналістами.

Пабліситі як складова соціальної комунікації

Функції пабліситі:

1)Зробити компанію, організацію, людину відомими громадськості

2)сформувати потрібний імідж компанії, її товарів та послуг

3)вплинути на громадську думку з метою формування у громадськості позитивного сприйняття організації, людини

Фахівці пропонують 4 критерії, за якими можна оцінити інформацію з погляду новизни:

1)своєчасність. В час активного реагування ЗМІ на ті чи інші події новини корисні тільки в день їхнього опублікування та трансляції. Вони швидко втрачають свіжість і ринкову цінність. І навіть тоді, коли в ЗМІ йдеться про далеке минуле, для цього є причина, що пов’язує його із сьогоденням. Наприклад, річниця події, зв'язок з подіями, які щойно сталися.

2)цікавість. Оскільки не все нове, що відбувається, є цікавим і актуальним для громадськості , потрібно дивитися на цю інформацію із іншого боку. Цікавою новиною може бути інформація про політичні події в країн та закордоном, д-ть та рішення уряду, події в сфері культури та освіти, проблеми безпеки та оборони країни, конфліктні ситуації, економічне життя с-ва.

3)наближеність до місця поширення. Окрім своєчасності та цікавості, до новин висувається і 3-й критерій, який вимагає зв’язку повідомлення з місцем поширення

4)звільнення від упередженості. У практиці піар та журналістиці чітко розмежовуються новини та коментарі до них. Новини – інформація, вільна від поглядів та упередженості.

Управління новинами

Менеджмент новин – галузь піар-д-ті , яка пов’язана з управлінням процесами формування новин та їх висвітленням у ЗМІ, інакше цю галузь називають спіндокторством

«Спін» (з англ. вертіння). Щодо комунікації воно означає подання подій у більш сприятливому вигляді, своєрідне лікування події.

Спіндокторство має 2 основі аспекти:

1)підготовка очікувань громадськості щодо певної новини.

2)виправлення незадовільного висвітлення події ЗМІ

Основні завдання спіндоктора:

1)передбачення реакцій та оцінок щодо події, яка плануються або очікується

2)зміна очікувань щодо події, яка міститься в основі тієї чи іншої новини

3)зміна сприйняття новин, які інтерпретуються в небажаному для певного суб’єкту напрямі

Технологія спіндокторства:

1)планування події (її передбачення, прогнозування), відбір події. Спіндоктор, аналізуючи можливі події в найближчий період або в перспективі, визначає ті, які можуть бути вигідними для іміджу о-ї, лідера, або які можуть нашкодити їм. Він вирішує, чи можна задовольнятися спонтанними подіями, чи варто підготувати спеціальну подію, на фоні якої певний суб’єкт буде виглядати привабливіше.

Зрозуміло, що складніше передбачити і спланувати спонтанні події.

2)підготовка події. Визначивши необхідність створення події або передбачивши її перспективність, спіндоктор готує її появу як новину для громадськості. Спіндоктор займається постановкою події відповідно до обраної ним стратегії. Прикладом такої постановки можуть бути репетиції керівників або політичних лідерів перед виступами на радіо, телебаченні, прес-конференціях; розробка сценарію події, слоганів і так званих «звукових цитат» (месседжів) щодо події, яка готується; обрання фону, який може впливати на інтерпретацію події і навіть попередня підготовка запитань та передача їх журналістам, яким довіряють, і які будуть брати участь в прес-конференціях.

Другий аспект підготовки події як основи майбутніх новин пов'язаний з управлінням очікування події, яке може розглядатися як окрема складова технології спіндокторства.

Складові технології спіндокторства:

1)висвітлення події

2)гальмування новин

3)більший акцент на тих чи інших подіях

4)продовження життя новини

5)виправлення сприйняття ситуації

Д.З. пабліситі і спіндокторство, лобіювання