Огляд літератури

Фасціольоз з давніх часів привертав увагу вчених. Проблемою вивчення захворювання займались: Гесперус, Габуччіні, Фроман, Вепфер, Реді, Левенгук, Мальпігі, К. Лінней, Зібольд, Лейкарт, Томас, Скрябін К.І, Демідов Н.В, Щумакович Є.Є., Азімов Ш.А., Меремінський А.И., Шишков В.П., Панова Л. Г., Здун В.І, Котельников Г.А.

Фасціольоз-гельмінтоз тварин і людини, який спричинюється трематодами родини Fasciolidae і характеризується ураженнями печінки та жовчовидільної системи, анемією, зниженням продуктивності тварин.. На фасціольоз хворіють свійські й дикі тварини. Описані спорадичні випадки захворювання людей. Фасціольоз поширений всюди. Є припущення, що дикі тварини інвазуються на пасовищах від свійських тварин, проте в подальшому вони стають резервантами паразитів і систематично підтримують природні вогнища інвазії. У проведені протигельмінтозних заходів вирішальною є своєчасна діагностика гельмінтозу. Для цього треба комплексно враховувати цілий ряд даних, зокрема благополучність худоби щодо фасціольозу у попередні роки, результати клінічних обстежень тварин, за потреби проводити діагностичні забої тварин з гельмінтологічним розтином печінки та інших органів. Застосовують методи послідовного промивання й осадження фекалій і підрахування кількості яєць паразитів в 1 г фекалій. Ефективна боротьба з фасціольозом можлива тільки в комплексі загально-профілактичних і специфічних протитрематодних заходів. Висока ефективність оздоровчих заходів у неблагополучних щодо фасціольозу господарствах неможлива без пасовищної профілактики захворювання.

Пасовищна профілактика фасціольозу повинна включати створення карт-схем пасовищ господарства з визначенням на них біотопів малого ставковика та відсотків ураженості молюсків для виділення ділянок на пасовищах, вільних від проміжного хазяїна гельмінтів. Зараженість молюсків-ставковиків -досліджують за методиками В.І.Здуна (1960) та А.И. Меремінського (1970), компресорним методом за В.В.Гороховим (1988). Для лікування і профілактики фасціольозу тварин, запропоновано велику кількість вітчизняних та іноземних препаратів.

На сучасному фармацевтичному ринку України для хіміотерапії фасціольозу практичне значення мають препарати на основі альбендазолу із групи бензимідазолів, клозантелу із групи саліциламідів, а також нітроксинілу і битіонолу із групи фенолів. У доступних літературних джерелах і діючих рекомендаціях дуже мало інформації щодо епізоотології, діагностики та лікування змішаних і ускладених форм гельмінтозів тварин, серед яких найпоширенішим є фасціольоз. Мало даних щодо порядку застосування антгельмінтиків при гострій або ускладненій хронічній формі фасціольозу. В умовах тваринницьких господарств, коли не завжди і в достатній кількості є високоефективні антгельмінтики, ветеринарні спеціалісти інколи мають не перевірені дані про ефективність тих чи інших препаратів , тому визначення ефективності нових препаратів і методів дегельмінтизації при фасціольозі є важливим завданням ветеринарної служби.

Характеристика господарств, що підпорядковуються Рівненській районній державній лікарні

Рівненська районна державна лікарня ветеринарної медицини , знаходиться в місті Рівне по вулиці Малорівненська 52.

Головний інспектор району держветмедицини: Міліщук О.М. Головний лікар РДЛВМ Вільховий В.М.. Район являється благополучним щодо гострих інфекційних хвороб.

На території господарств Рівненського району дійних корів утримують в двохрядних корівниках. Є телятник із станковим утриманням, пологове приміщення, кормовигульні майданчики для тварин, силосні ями, сіносховища, гнійосховища. При в'їзді на ферми та вході у тваринницькі приміщення є дезбар'єри і дезковрики. Основні дороги до господарств заасфальтовані, інші - ґрунтові. У родильному приміщенні утримують тільних корів та корів з новонародженими телятами. Корівники залізобетонні, з одним кормовим проходом, вентиляція природна. Взимку, утримання тварин прив'язне, короткоцепне. Система водопостачання централізована, з використанням автонапувалок. Кормороздача механізована. Освітлення комбіноване- природне та штучне. Вентиляція штучна (приточно - витяжна). Система видалення гною скребково - механічна.

Водопостачання централізоване, на кожну корову одна автонапувалка. Доїння механізоване, двохразове. Більшість приміщень де утримують тварин відповідають зоогігієнічно — санітарним нормам мікроклімату. Влітку худоба утримується в літніх таборах. В пасовищний період корів випасають на пасовищах біля яких є водойми де проходить розвиток і накопичення проміжних живителів паразитів — біотопів молюсків. Протягом періоду дослідження раціон був повноцінний і різноманітний - пропорційне співвідношення різних видів кормів збалансування за вмістом поживних речовин. На відстані 10-20 м від корівника розташовані кормовигульні майданчики, що мають металеву огорожу та навіси. Сіносховища знаходяться на відстані 150 м. Сіно зберігається під навісами, з боків розташовані вентилятори, що перешкоджають самозігріванню сіна (вентилятори працюють під дією вітру).

Крім того, на території господарств є ізолятори, карантинні відділення, бойні.

Ветеринарною службою в господарствах завідують головні лікарі. У їх підпорядкуванні працюють: лікар ветеринарної медицини, два фельдшери, два санітари і один технік штучного осіменіння. Головний лікар ветеринарної медицини адміністративно підпорядкований керівнику господарства, а по спеціальним питанням органам районної ветеринарної служби.

Завданням ветеринарної служби господарств є попередження заразних і незаразних хвороб тварин, при їх виникненні своєчасна діагностика і ліквідація їх, охорона персоналу від хвороб спільних для людей і тварин. Для виконання цих завдань служба здійснює:

- санітарні, профілактичні, протиепізоотичні, клініко - діагностичні, лікувальні заходи і лабораторні дослідження.

- ветеринарно - санітарний нагляд за утриманням, завезенням нових тварин та їх забоєм.

• ветеринарно - санітарний контроль під реконструкції чи будівлі приміщень для тварин та за роботою по благоустрою господарства. В своїй роботі лікарі ветеринарної медицини користуються нормативними документами:

-”Ветеринарне законодавство".

-"Закон України про ветеринарну медицину".

- Положення, інструкції, вказівки по ветеринарній медицині.