3)Методи діагностики фасціольозу у великої рогатої худоби

При постановці діагнозу нами враховані: епізоотологічна ситуація, клінічні прояви, результати лабораторних досліджень та патологоанатомічного розтину.

Поширенню і збереженню фасціольозу серед великої рогатої худоби у Рівненському районі сприяють ряд факторів. В літній період корів випасають на пасовищах біля водойм. Де відповідно створюються сприятливі умови для розвитку і накопичення молюсків - ставковиків, які є проміжними хазяями збудників фасціольозу. Заражається худоба фасціольозом при заковтуванні разом з травою і водою інвазійних личинок -адолескаріїв, якими забруднена зелена маса.

При клінічному обстеженні великої рогатої худоби в поодиноких випадках відмічали пригнічений стан , розлади травлення, підвищення температури на 0,5 — 1° С. Але, так як тварини утримуються в хороших умовах, то у більшості фасціольоз перебігає безсимптомно. В них збережений апетит, вони активні, охоче поїдають корм.

Результати гельмінтокопрологічних досліджень проб фекалій, відібраних від великої рогатої худоби приведені в табл.1.

Таблиця 1 . Результати гельмінтокопрологічного дослідження корів, уражених збудником фасціольозу (п = 10).

Групи тварин	Вік (рік)	ЕІ, %	11, яєць/1г.
І	2-3	100	12
II	3-5	100	9
III	5-7	100	7
IV	7	100	5

Як видно із наведених даних у фекаліях дослідних тварин виявлені яйця паразитів. Інтенсивність інвазії становила від 5-ти до 12 яєць гельмінтів в 1 г фекалій, а екстенсивність ураження дорівнювала 100%.

При ветеринарно-санітарній експертизі туш худоби, провели гельмінтологічне дослідження печінки на наявність паразитів. Відмічався запальний процес в жовчних ходах і збільшення печінки. У окремих ділянках спостерігалося розширення і потовщення стінок жовчних ходів. При розрізі відчувався хруст, внаслідок просочення стінки жовчних проток солями вапна. У печінці виявляли цілих і великої рогатої худоби

.

4)Характеристика застосованого антгельминтика при фасціольозі

Нами визначена ефективність антгельминтика Бровальзен 7,5 % вироб­ництва СП "Бровафарма".

Характеристика препарату: Бровальзен - антгельминтний препарат широкого спектра дії, діючого речовиною (ДР.) якого є альбендазол. У терапевтичних дозах альбендазол ефективний проти дорослих ендопаразитів.

Препарат належить до малотоксичних сполук, не володіє кумулятивними, ембріотоксичними і тератогенними властивостями. В терапевтичних дозах не викликає побічних явищ, сприяє підвищенню продуктивності тварин. У 1984 році було повідомлення, що альбендозол, можливо є онкогеном. Дослідження, що пішли далі, не виявили у препарата якоїсь канцерогенної активності.

Форма: виготовляється у вигляді порошку, таблеток або емульсії із вмістом 7,5 % діючої речовини. На кожній упаковці повинна бути етикетка з назвою препарату, масою, концентрацією ДР., датою виготовлення, серією і терміном придатності.

Зберігання: Бровальзен повинен зберігатися при кімнатній температурі (15 — 30° С), варто уникати заморожування. Термін придатності — 3 роки.

Застосування: Для дегельмінтизації свійських тварин (великої і дрібної рогатої худоби) і диких жуйних, свиней, коней, собак, котів і хутрових звірів, індивідуальним і груповим методом у дозах згідно настанови.

Доза: задається одноразово. При груповій обробці рекомендується змішувати препарат із кормом, згодовувати відповідно до раціону. При випасанні худоби профілактично — лікувальна дегельмінтизація проводиться на початку і в кінці стійлового періоду.

Фармакокінетика: Фармакокінетичні дані альбендазолу вивчалися на великій рогатій худобі, даних по інших тваринах немає. Вважається, що препарат при пероральному введенні поглинається краще, ніж інші окремі частини статевозрілих п бензимидазоли. Приблизно 47 % пероральної дози виводиться з організму (як метаболіти) із сечею протягом 9 днів. Після перорального введення вівцям альбендазолу у глазмі не виявляють або виявляють його сліди, що пов'язано з ефектом "першого проходу". Активні метаболіти альбендазолу, його сульфоксиди і сульфати, досягають пікових концентрацій у плазмі через 20 год. після введення.

Протипоказання: виробник не рекомендує призначати препарат протягом перших 45 днів вагітності або протягом 45 днів після запліднення. Після застосування препарату забороняється використовувати для харчування: м'ясо - 14 діб; молоко - 2 доби.

Небажані ефекти: при застосуванні на великій рогатій худобі в рекомендованих дозах (7,5 мг/кг) істотних небажаних ефектів не виявлено.

Бровальзен 7,5 % задавали великій рогатій худобі з лікувальною метою одноразово в суміші з кормом, груповим способом. В період лікування вели спостереження за загальним станом тварин. Негативних наслідків після введення препарату не реєстрували. Четверта група тварин була контролем, антгельмінтик не отримували, але знаходилися в аналогічних умовах, що і дослідні тварини. Ефективність антгельмінтика визначали за результатами гельмінтокопрологічних досліджень. Результати досліджень приведені в табл. 2 у тварин 1 - ї групи виявлено яєць 3/1 г. У 2 - й групі відмічалося зниження інтенсивності інвазії — 1/1 г. При гельмінтокопрологічному дослідженні тварин у 3 — ї групи яєць паразитів не виявили. У тварин 4 - ї групи (контроль) змін на час проведення лікування не виявили (інтенсивність інвазії - 5 яєць в 1 г.) екстенсивність інвазії 100 %.

Те, що у тварин 2 — ї і З — ї груп інтенсивність інвазії сама низька. Можна пояснити це тим, що велика рогата худоба старшого віку більш стійка до фасціольозної інвазії внаслідок добре вираженої адаптації. Не останню роль відіграють резистентність і індивідуальні особливості організму. Та можливість при перебуванні на пасовищі менше заковтнути адолескаріїв із травою і водою.

При застосуванні антгельмінтика великій рогатій худобі 1 - ї групи екстенсефективність і інтенсефективність становили 80 % і 81 %. Відповідно у 2-й групі - 90 % і 84 % та 3 - й - 100 %.

Таблиця2.Результат ельмінтокопрологічного дослідження корів після застосування Бровальзену 7,5 % (п = 10).

Групи тварин	Доза, г/10 кг	Через 30 днів після дегельмінтизації
		Е І, %	11, яєць/1 г
І	1,5	20	3
II	1,5	10	1
III	1,5	-	0
IV	не вводили	100	5

Таблиця3 Ефективність Бровальзену 7,5% (п = 10).

Групи тварин	ЕЕ,%	ІЕ,%
I	80	81
II	90	84
III	100	100

З кожної групи забили по одній тварині. При цьому провели гельмінтологічне дослідження печінки на наявність паразитів. У печінці тварин 1 - ї групи виявили 3 живих і 7 мертвих статевозрілих паразитів; у 2 - ї — у жовчних протоках печінки виявили 1 живого і 5 мертвих гельмінтів; у 3 - й -паразитів не виявили.

Таким чином, бровальзен 7,5 % при застосуванні був більш ефективним по відношенню до тварин 2 - ї і 3 - ї груп і менш ефективним до 1 - ї групи.

Тому однократне, пероральне введення альбендазолу 7,5 % - 1,5 г. На 10 кг маси тіла не гарантує повного виліковування всіх тварин від паразитів. Проте забезпечує зниження інвазії гельмінтами до незначного рівня.

5) Розрахунок економічної ефективності проведених лікувально- профілактичних заходів.

В сучасних умовах важливого значення набуває економічний аналіз ефективності ветеринарних заходів, що дозволяє зменшити захворюваність та загибель тварин, підвищити їх продуктивність, скоротити строки перебігу хвороби.

Економічна ефективність показник сумарний. Вона має грошовий вираз і складається із: попередженого збитку при проведенні ветеринарних заходів, вартості додатково одержаної продукції, економії витрат при застосуванні ефективних методів чи засобів для лікування та профілактики.

Як видно з проведених досліджень, при умові застосування антгельмінтиків загибелі серед великої рогатої худоби не спостерігалося.

Збиток від втрати племінної цінності тварин становить:

З = Мв х (Цп - Цв), де

Мв - кількість тварин, що втратили племінну цінність.

Цп - ціна племінної тварини, Цв - ціна і тварини, що втратила племінну цінність.

Економічний збиток попереджений в господарстві внаслідок проведення профілактики та ліквідації захворювання тварин (Пз) визначали за формулою:

Пз=Мс₂ * Кз1 * Кзб - З, де

Мс₂ - загальне поголів'я сприятливих тварин, гол.

Кз1 - коефіцієнт можливого захворювання тварин в неблагополучних

Кзб - питома величина економічного збитку в розрахунку на одну захворілу тварину, грн..

З - фактичний економічний збиток в господарстві, грн.. Економічний ефект від проведення профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів (Ее) визначали: Ее = Пз - Вв, де Вв - витрат Економічний ефект від проведення профілактичних і лікувальних заходів на 1 грн. витрат (Егрн.) визначали за формулою:

Егрн. = Ее : Вв

Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності проведеної дегельмінтизації великої рогатої худоби. Кількість інвазованих тварин що лікували — ЗО. Вартість однієї корови за даними бухгалтерії — 2800 грн. Коефіцієнт захворюваності при фасціольозі — 0,263. Питома величина економічного збитку на захворілу тварину - 34,71 грн. Вартість Бровальзену 7,5%, витраченого на дегельмінтизацію - 24 грн. Заробітна плата лікаря ветмедицини -ї/26 грн., фельдшера- 78 грн.

Час затрачений на дегельмінтизацію - 3 год. Витрати на проведення дезінфекції приміщень - 11 грн.

Збиток від втрати племінної цінності тварин складає:

З = 7 х (2800 - 2300) = 3500 грн.

Попереджений збиток:

Пз = 400 х 0,263 х 34,71 - 3500 =151,5 грн.

Ветеринарні витрати:

Вартість антгельмінтика - 24 грн.

Витрати на дезінфекцію приміщень - 11 грн.

Витрати на оплату праці ветеринарних фахівців:

126 : 30 : 8 х 3 = 1,6 грн.

78:30:8x3 = 1,0 грн.

1,6+ 1,0 = 2,6 грн.

Всього витрати на ветеринарні заходи склали:

Вв = 2,6 + 24+11 =37,6 грн.

Економічний ефект від здійснення дегельмінтизації великої рогатої худоби:

Ее= 151,5-37,6= 113,9 грн.

Економічний ефект на 1 грн. витрат:

Егр... = 113,9: 37,6 = 3,0 грн.

ВИСНОВКИ ТА ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ

Висновки:

1. В Рівненському районі фасціольоз поширений серед великої рогатої худоби.

2. Інтенсивність інвазії у великої рогатої худоби становила до 12 яєць в 1 г. фекалій. Фасціольоз у тварин перебігає безсимптомно або із слабкими клінічними проявами. Тому що худоба знаходиться в оптимальних умовах утримання і годівлі. Регулярно проводяться діагностичні дослідження і профілактичні дегельмінтизації.

3. Дорослі тварини є гельмінтоносіями, які інвазують навколишнє середовище.

4. Кліматичні і економічні умови дослідного господарства сприятливі для розвитку і виживання збудника гельмінтозу.

5. Бровальзен 7,5 % виявився ефективним при фасціольозі великої рогатої худоби, в дозі 1,5 г на 10 кг маси тіла. Він забезпечує зниження інвазій до незначного рівня. Екстенсефективність та інтенсефективність становила відповідно 90 % та 84 %.

6. Застосований антгельмінтик в терапевтичній дозі не викликав побічної дії на організм тварин.

Практичні пропозиції:

1. Дегельмінтизацію великої рогатої худоби доцільно проводити двічі на рік: першу - взимку (грудень), так як в цей час іде дозрівання паразитів, зараження якими відбулося в кінці літа - початку осені. І більшість антгельмінтиків діє тільки на дорослих гельмінтів. Другу - навесні у березні, для запобігання зараження зовнішнього середовища.

2. Для хіміопрофілактики фасціольозу можна застосовувати Бровальзен 7,5 % в дозі 1,5 г на 10 кг маси тіла.

3. Влітку зміна пасовищ, хоча б один раз, у другій половині літа.

4. Чи утримувати худобу в огороджених літніх таборах, згодовуючи їм зелену масу.

5. В період активізації молюсків. Обробка пасовищ молюскоцидами один або два рази на рік - навесні чи восени.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Артеменко Ю.Г. Гельмінтози. Підступний ворог // Ветеринарна медицина України. 1996. - №2. - с. 26-27.

2. Аганин А.В., Демкин Г.П. и др. Справочник ветеринарного врача. - Ростов -на-Дону: Феникс. 1996. - с. 455-461.

3. Артеменко Ю.Г., Галат В.Ф. Ветеринарна паразитологія. - К.: Лібра, 1998.— с. 288.

4. Акбаев М.Ш., Водянов А.А. Паразитология и инвазионньїе болезни животньїх. - М: Колос, 1998. - с. 743.

5. Березовський А.В. Лікарські препарати нового покоління для ветеринарної медицини. - К.: Ветінформ. 2000. - с. 88.

6. Березовський А.В., Мандигра М.С., Грицик О.Б. Терапевтична ефективність різних доз бровальзену при інтенсивному ураженні корів фасціолами //Ветеринарна медицина України. 2001. - №3. - с. 39.

7. Галат В.Ф., Амеха Т.Г. Епізоотологія фасціольозу жуйних тварин в Ефіопії. //Науковий вісник. - К.: НАУ. 2000.- сі26-129.

8. Довгій Ю.Ю., Березовський А.В., Галат В.Ф., Епізоотична ситуація та основи профілактики фасциольозу жуйних на Поліссі // Ветеринарна медицина України, 2001, №7, с.32-33.

9. Достоевский П.П., Судаков Н.А., Атамась В.К., Справочник ветеринарного врача. К.: Урожай, 1990, с.784.

10. Кравчук В.Ф., Про гельмінтози тварин. // Ветеринарна медицина України, 1997,№1,с.20-21.

20