Тема 3.1. Термін і термінологія, професіоналізми та фразеологізми, типи термінологічних словників

Самостійна робота 5

Питання 1. Термінологічна і професійна лексика та її відмінність від загальновживаної. Правила вживання термінів

Література: 11, с. 83, 84; 27, с. 75 - 78; 21, с. 178 - 202; 1, с. 52-54, 63-66.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Перш за все потрібно осмислити питання: загальновжи­вані слова, професійна лексика, професіоналізми, терміни, тер­мінологія.

Загальновживані слова (стійкий словниковий склад) - це стала частина лексики, яка зберігається протягом віків. Без цих слів на даному етапі розвитку не можна порозумітися в про­цесі суспільної діяльності. А це означає, що стійкі слова харак­теризуються загальнонародним значенням, вони відомі та зро­зумілі кожному, хто користується даною мовою.

Тобто у словниковому складі існує лексичне ядро, яке не змінюється упродовж довгого часу.

До найбільш стійкої лексики належать слова, які об'єд­нуються в групи: назви понять, явищ природи, рослин, тварин, птахів, одягу, взуття, процес приймання їжі, знаряддя праці, по­чуття людини, поняття культури, мистецтва, зброя, військові поняття тощо.

Стійка частина лексики в словниковому складі українсь­кої мови весь час зростає. З розвитком суспільства виникають нові поняття, життєво необхідні для народу.

Професійна лексика - це словник того чи іншого фаху.

Знати мову професії означає вільно володіти термінологі­чною лексикою, уникати мовних примітивізмів, збагачуватися науково-технічною, суспільно-політичною термінологією, но­вими поняттями.

Мовні знання - основний компонент професійної підго­товки і майстерності. Правильному професійному спілкуванню людина вчиться все своє життя.

Професіоналізми - це слова, властиві мові певної профе­сійної або соціальної групи, яка поставлена в особливі умови життя та праці. Вони виникають, коли відсутня власна розвине­на термінологія (полювання, рибальство тощо), або як розмовні неофіційні замінники наявних термінів. У письмовому спілку­ванні вживання професіоналізм ів абсолютно неприпустиме, то­му що вони надають документу рис приватного, а не офіційного спілкування. Професіоналізми зберігають емоційність.

Термін - слово латинського походження. Це спеціальні слова або словосполучення, які служать для назви і точного ви­раження спеціальних понять у галузі науки, політики, техніки, мистецтва, виробництва чи діяльності людини. Вони не тільки називають предмети чи почуття, а й дають їм точне визначення.

Як правило, у трудових колективах не всі працівники мають достатній науковий професійний рівень знань. А тому назва термінів замінюється "буденними" загальновживаними словами, загальнозрозумілими, але не літературними. Такі слова засмічують професійну літературну лексику, є свідченнями не­достатньої професійної, кваліфікації фахівця. Професійні жар­гонізми знижують мовну культуру. Тому слід уникати слів типу задебетувати, запроцентувати, залімітизувати, недоукомплек­тувати, рапортичка, секретаргиа.

Термін повинен:

а) бути однозначним у межах терміносистеми;

б) називати поняття, риси, ознаки означуваного;

в) бути стилістично нейтральними;

г) не мати синонімів та омонімів у межах терміносистеми даної науки (галузі);

г) створюватися засобами власної мови, запозичуватися або конструюватися за зразками даної мови.

Вимоги до вживання термінів у ділових текстах:

1. Термін повинен вживатися тільки з одним значенням, закріпленим за ним у словнику, і тільки у тій формі, яка там за­фіксована. Якщо термін - багатозначне слово, то вживати його в парі з означеннями, зокрема: біржа - фондова, товарна, валю­тна, трудова.

2. Похідні форми від терміна утворюються за нормами української мови і відповідають тому, що зафіксовано у словни­ках.

3. При самостійному складанні документів треба завжди перевіряти кодифікованість (наявність у словниках та довідни­ках) саме цих термінів, особливо термінів-дублетів, що мають варіанти.

4. Не зловживати словами-гермінами іншомовного по­ходження, якщо є відповідники в українській мові.

Виділяють такі основні групи термінологічної лексики:

• математичну (прямокутник, добуток, логарифм, коси­нус);

• фізичну {ампер, сила, нейтрон, протон, квант)-,

• хімічну (вуглець, каталізатор, нейтралізація, індика­тор, кислота)',

• біологічну (фотосинтез, спори, вакуолі, цитоплазма, хордові)',

• електротехнічну {струм, напруга, електрод, реле)-,

• радіотехнічну {кабель, антена, мікросхема, кінескоп);

• медичну {скальпель, затискач, щеплення, антибіоти­ки, інсульт);

• морську (трюм, крейсер, вітрило)-,

• залізничну {колія, вагон, рейки, платформи, поїзд)-,

• фінансову {сальдо, позика, податок, депозит, банк­рутство)-,

• філософську {ідеалізм, індивід, підсвідомість, суспіль­ство, дуалізм)-,

• лінгвістичну (морфема, фонема, речення, сполучник, пунктуація).

Термінологія - це сукупність термінів, які вживаються в певній галузі науки чи діяльності людини.