- •Тема 1 4
- •Тема 2 17
- •Тема 1 системи та правила реалізації-приймання тварин для забою на м’ясо
- •Сучасні вимоги та характеристика забійних тварин.
- •. Реалізація - приймання тварин на м’ясопереробні підприємства за масою та якістю м’яса (масою та категорією вгодованості туші).
- •1. Сучасні вимоги та характеристика забійних тварин
- •2. Реалізація - приймання тварин на м’ясопереробні підприємства за показниками живої маси та категорією вгодованості
- •2.1. Визначення віку тварин
- •2.3. Методи визначення вгодованості забійних тварин, птахів
- •2.2. Визначення живої маси тварин
- •3. Реалізація - приймання тварин на м’ясопереробні підприємства за масою та якістю м’яса (масою та категорією вгодованості туші)
- •4. Ветеринарно-санітарні вимоги реалізації – приймання тварин для забою на м’ясо
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема 2 транспортування забійних тварин і птиці на м’ясопереробні підприємства
- •1. Загальні вимоги до організації транспортування тварин та птиці
- •2. Оформлення товаротранспортної документації
- •3. Перевезення тварин автомобільним транспортом
- •4. Перевезення тварин залізницею
- •5. Перевезення тварин водним транспортом
- •6. Транспортування тварин гоном
- •7. Вплив умов транспортування на якість м’яса і шкур
- •Контрольні запитання
- •Відмітки про ветеринарний огляд при навантаженні, на шляху транспортування і на місці перевантаження, призначення
- •Україна міністерство аграрної форма №2 політики
- •Відмітки про ветеринарний огляд при навантаженні, на шляху транспортування і на місці призначення
- •Ветеринарна довідка чинна тільки в оригіналі на території району (міста)
- •Список використаної літератури
6. Транспортування тварин гоном
Цей вид транспортування застосовується дуже рідко і як правило у межах 1....2 населених пунктів.
На м’ясопереробні підприємства таким чином доставляють тільки велику і дрібну рогату худобу, переважно на невелику відстань – 95....100 км. При перегонах на велику відстань переміщування худоби суміщають з нагулами. Це найбільш розповсюджений спосіб в країнах Середньої Азії, де немає розвинутої мережі шосейних шляхів і залізниць.
Відібраних для перегону тварин після ветеринарного огляду зважують, визначають вгодованість, біркують і формують у гурти залежно від місцевих умов. Однак гурт великої рогатої худоби не повинен перевищувати 250 голів, дрібної рогатої худоби - 1000 голів. Гурти формують за зовнішнім виглядом, статтю і віком тварин. На кожні 50....60 голів великої рогатої худоби або 250....300 голів овець призначається один гуртоправ. Для перегону відбирається тільки здорова худоба, без фізичних недоліків. Не дозволяється переганяти молодняк і тварин у другій половині вагітності, з травматичними пошкодженнями, що заважають тривалому перегону, старих, беззубих, тварин з високою вгодованістю, якщо можна їх доставити залізницею. Старшому гуртоправу видається ветеринарне свідоцтво, гуртова відомість і шляховий журнал, в якому вказано маршрут перегону, час виходу та доставки тварин на м’ясопереробне підприємство і нотується все про годівлю, напування і ветеринарний огляд тварин в дорозі.
Женуть тварин по спеціально виділених трасах, які затверджуються обласною владою, якщо це в межах області, або урядом держави, коли траса проходить через кілька областей. Траси мусять проходити по місцевості, благополучній щодо заразних захворювань тварин і осторонь пасовиськ місцевих тварин. Гнану худобу забезпечують водою і кормами в місцях зупинок і тільки в малонаселених пунктах. Худоба може переміщуватись, користуючись природними випасами. Денний перехід для великої рогатої худоби, що підлягає забою, не повинен перевищувати 15....29 км, дрібної рогатої худоби – 10....12 км.
При тривалому перегоні степами з гарним підніжним кормом худоба звичайно добре нагулює масу. Під час перегону тварин забороняється:
змішування різних гуртів;
зіткнення гуртів з тваринами місцевого населення;
перегін тварин дорогами, де пройшла худоба, хвора на ящур, коросту та інші заразні хвороби;
перегін тварин в сильний дощ, град, бурю і при температурі нижче 20°С;
випас тварин на сінокосах і посівах.
Напувають тварин через годину після зупинки, влітку 2....3 рази, а восени 2 рази на добу. Забороняється поїти тварин водою з канав, боліт і ям. При захворюванні або загибелі тварин супроводжувач повинен відправитися в найближчу ветеринарну лікарню і виконувати вказівки лікаря ветеринарної медицини. Ослаблених тварин здають на найближче м’ясопереробне підприємство, оформляючи відповідним актом.
У разі неможливості здачі тварини на м’ясопереробне підприємство чи бойню з дозволу ветеринарного спеціаліста проводять вимушений забій. Для цього вибирають суху ділянку місцевості, не ближче 100 м від дороги і від місця зупинки гурту, застеляють його чистою соломою, забивають тварину і обробляють тушу. Після закінчення збирають всі відходи, солому, знімають верхній шар ґрунту і закопують все на глибину не менше 1,5 м.
Тушу і органи після огляду лікаря ветеринарної медицини і в разі придатності їх в їжу здають на найближче м’ясопереробне підприємство. При неможливості здачі на м’ясопереробне підприємство (велика відстань і тепла пора року) м’ясо і м’ясопродукти піддають солінню і здають в консервованому вигляді.