Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Заняття 1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
555 Кб
Скачать
☆

Внесок психології в розуміння економічної поведінки

Відомі психологи такі, як Уїльям Джеймс (1842-1910), Карен Хорні (1885-), Альфред Адлер (1870–1937), Курт Левін (1890-1947), Еріх Фромм (1900-1980), Беррес Скінер (1904-2001), Абрахам Маслоу (1908 - 1970), Леон Фестінґер (1919 - 1989) та ін. в своїх психологічних теоріях виразно виходили на економічну проблематику, ними був закладений міцний поняттєвий та теоретичний фундамент для майбутнього розвитку економічної психології.

Реалістичним є визначення особистості американського психолога, філософа, засновника прагматизму У. Джеймса: «Особистість в широкому сенсі – це «Я» плюс капітал і готівка, зміна кожного з цих компонентів неминуче впливає на трансформацію «Я».

Іншими словами, в соціальному довкіллі людина як особистість без фінансів (зарплати, заощаджень), без власності (майна) не може належним чином існувати. В домінуючій мірі завдяки грошам людина може задовольнити потреби виживання, існування, самореалізації, посідання певної позиції у співтоваристві, налагоджувати співпрацю з іншими, проявити моральну мотивацію – ділитися з іншими людьми, допомагати їм, здійснювати благодійницьку діяльність і т.п.

Грошова винагорода засвідчує, що знання, вміння та праця людини має суспільний характер, користується попитом. Особа при цьому переживає емоційне піднесення, моральне задоволення від потрачених зусиль.

Відсутність грошової винагороди за здобуті знання, вміння (як у випадку вимушеного безробіття) навпаки спричиняє психологічний дискомфорт, зневіру людини у власних силах, недооцінку власної особистості, звужує спектр мотивацій її активності. У конкурентних стосунках технологія тиску на особистість (групу) полягає у позбавленні її матеріальних та фінансових ресурсів. Історія підтверджує це: з метою упокорення певних категорій населення політичні гравці прагнуть забрати, експропріювати чи зруйнувати їх майно, а також знецінити їхні грошові заощадження та інші ресурси (обмежити громадянські, професійні права). Позбавляючи людину матеріальних та фінансових ресурсів, суттєво трансформується її Я-концепція, рівень домагань, змінюється її поведінка і це з давніх-давен є відомою річчю.

У фрейдистські тлумачення економічної поведінки як значною мірою ірраціональної вкладається «грошова класифікація людей» (11 типів), яку запропонували Н. Форман (1987), Х. Голдберг, Р. Левіс. Із класифікації чотири типи – «скнара», «марнотрат», «торгаш», «колекціонер» – отримали психоаналітичну інтерпретації економічних мотивацій. Наприклад:

  • «Скнара» – захоплюється самим процесом накопиченням грошей, боїться втратити їх, не довіряє навколишнім; володіння грішми дає йому відчуття захищеності, безпеки.

  • «Марнотрат» – схильний безконтрольно витрачати гроші; періодично переживає депресію, відчуття власної нікчемності, в розтринькуванні грошей знаходить віддушину; володіння грішми справляє на таких осіб терапевтичний вплив.

  • «Грошовий мішок» – має захоплення від накопичення грошей, їх розглядає, як джерело сили, влади, високого статусу, поваги з боку навколишніх.

  • «Торгаш» – азартно шукає можливість поторгуватися з продавцем і купити товар за меншою ціною, це дає йому відчуття переваги над продавцем.

  • «Колекціонер» – цінність грошей сприймає як предмет мистецтва; колекціонування нерідко стає його основним заняттям.

Із наведеного видно, що грошова поведінка окремих типів людей стимулюється не завжди усвідомленими схильностями – фобіями, маніями, страхами, ігровим азартом, прагненням отримати емоційну розрядку, підвищити власну самооцінку, відчувати захищеність. Гроші в даному випадку відіграють для особи психорелаксаційну роль.

Проблематика економічної психології отримала теоретичне тлумачення в неофрейдизмі (А. Адлер, Е. Фромм, К. Хорні), де зроблено акцент на впливах соціальних чинників у формуванні особистості та її поведінці. Соціальними чинниками, що впливають на поведінку людей є крім виховання та культури також соціально-економічні умови існування в суспільстві: матеріальний достаток (чи фінансова скрута), оплачувана праця (чи безробіття) і т.п. Саме цими причинами зумовлені психологічні наслідки – людина здобуває адекватну самооцінку, або ж підсвідомо потерпає від різноманітних «комплексів». Як зазначав Е. Фромм у книзі «Мати чи бути», лише у випадку адекватної самооцінки і матеріального благополуччя людина буде прагнути реалізувати власні здібності та покликання, намагатиметься принести користь іншим людям, суспільству. За несприятливих соціально-психологічних та матеріальних обставин особа запрограмована або на конформізм, пасивність, або на садистське суперництво з іншими членами суспільства (стратегії фізичного насилля, крадіжок, вимагання, шахрайства, зловживання становищем, корупції).

Вагомий поштовх економічна психологія отримала від ідей американського психолога-біхевіориста Б. Скінера, який вивчаючи економічну поведінку дійшов висновку, що людей, по-перше, можна привчити до певного типу поведінки завдяки багаторазовому її повторенню; а по-друге, люди схильні повторювати лише таку поведінку, яка матеріально чи фінансово винагороджується. При цьому надто швидка винагорода знецінює вартість дії в очах виконавця; якщо ж поведінка не отримує очікуваної винагороди, то можливі прояви агресії (автоагресії). Окреслені психологічні висновки широко застосовуються в економічній теорії та практиці. Зокрема, найманих працівників завдяки щоденному нормованому робочому дню, а також отриманню регулярної (хоч і низької) заробітної платні привчають до виконавських ролей. Цими стимулами найманий контингент населення втрачає лідерські та підприємницькі задатки.

Ідеї американського психолога, автора теорії когнітивного дисонансу Л. Фестінґера є вельми значущими для економічної психології. Дослідник експериментально аналізував поведінку людей в умова необхідності вибирати одне рішення з декількох можливих. Це стається тоді, коли людина оцінює себе, порівнюючи з іншими людьми, або вибирає як їй вчинити, коли більшість (як мінімум два) можливі варіанти її поведінки однаково бажані (корисні), чи небажані (збиткові, небезпечні). У такого роду ситуаціях виникає когнітивний дисонанс — внутрішньо психологічний конфлікт, що може спричинити неспокій, розгубленість, відчуття провини, переживання сорому, знижену самооцінку, депресію, стрес, агресію або інші небажані наслідки. Ця теорія пояснює причини низки соціально-економічних та соціально-правових явищ, зокрема: споживацького конформізму, владної корупції, бездіяльності правоохоронних органів, неправосудних рішень судів і т.п. – як важливих явищ економічної поведінки суспільних гравців.

Ідеї німецько-американського вченого, одного з представників гештальтпсихології К. Левіна для економічній психології також є науково плідними. Теорія «польової поведінки» – тобто поведінки, зважаючи на ситуацію в якій перебуває індивід (група) – пояснює мотиви економічної активності людини. Практична рекомендація гештальттеорії така: якщо прагнете змусити людей діяти певним чином, змініть ситуацію в якій вони перебувають. Прикладами застосування підходів гештальттеорії – є вплив моди на споживчу поведінку, або паніки та недовіри вкладників до банківського сектору. Людина, відносячи себе до певної соціальної страти (бізнесмен, політик і т.п.), діє згідно норм, що визнаються представниками цієї страти як прийнятні. Ставши депутатом, чиновником, бізнесменом, чи працівником бюджетної сфери індивід схильний мислити і діяти так, як це на його думку притаманно більшості представників суспільної страти. Теперішня ситуація в Україні унаочнює дієвість висновків гештальтпсихології: у більш благополучних соціально-політичних умовах громадяни були б обурені від обвального падіння курсу українських грошей, зниження рівня фінансових доходів, підвищення цін та комунальних тарифів. Однак війна стала достатньою причиною відсутності протестних дій громадян.

Ідеї А. Маслоу також отримали застосування в економічній психології, а саме в маркетингових дослідженнях для прогнозування економічної поведінки різних категорій споживачів. Типова ієрархія мотивів (авторство котрої приписують А. Маслоу) та рівень грошових доходів дозволяють спрогнозувати на що буде витрачено отримані кошти представниками тих-чи-інших груп населення.

У рамках гуманістичної психології підприємницькі мотивації людини трактуються як прагнення особистості до самореалізації, економічної незалежності, лідерства, виявлення нею власних організаційних та економічних здібностей, професіоналізму, прагнення займати активну життєву позицію. Підприємницька діяльність завжди пов’язана з конкретним видом виробничої діяльності – машинобудуванням, будівництвом, транспортними послугами, ІТ-технологіями, енергетикою, наданням освітніх послуг тощо. Тому бути підприємцем (суб’єктом економічної діяльності) в ринкових умовах означає бути економістом, організатором і водночас професіоналом в певній сфері. Іншими словами самостійне становище в бізнесі вимагає постійного вдосконалення людиною своїх знань в різних сферах життєдіяльності.

Таким чином, фундатори більшості психологічних напрямків не обмежувалися в дослідженнях проблемами суто психологічними, а намагалися знайти їх практичне застосування в дослідженні явищ соціальної, політичної, а також економічної психології.