6. Проблеми, які виникають при оволодінні науковими знаннями

При оволодінні сучасними науковими знаннями доводиться стикатися з ситуаціями, коли виникають ускладнення при розведенні: а) об'єктивно існуючих явищ; б) знань і уявлень про такі явища, якими володіє наука і які фіксовані в знаково-символічних засобах. У зв'язку з цим у науковому дослідженні слід розрізняти:

• досліджувану реальність - ту сторону процесів і явищ, яка виокремлюється в якості предмета дослідження;

• ідеальне дослідження - уявлення вченого про досліджуваної реальності (може бути невірним або відрізнятися від загальноприйнятих позицій), а також повністю принципово недосяжні, але передбачувані вченим способи організації та здійснення дослідницької діяльності з метою підтвердження гіпотез і досягнення результатів;

• реальне дослідження - реальна організація та здійснення дослідницької діяльності з метою підтвердження гіпотез, які ніколи повністю не відповідають ідеальному дослідженню.

Між зазначеними об'єктивними і суб'єктивними складовими наукової діяльності є три типи можливих відповідностей або невідповідностей, які складають різні види валідності:

• теоретичну валідність - ступінь відповідності ідеального дослідження (теоретичними уявленнями вченого) об'єктивної реальності;

• зовнішню валідність - ступінь відповідності реального дослідження, його результатів і висновків досліджуваної об'єктивної реальності;

• внутрішню валідність - ступінь відповідності реального дослідження ідеального дослідженню (Дружинін).

Проблеми, що виникають при опануванні науковими знаннями.

При інтерпретації знаково-символічних засобів, в яких фіксуються наукові знання.

При аналізі опосередкованих знаками сучасних наукових текстів на різних рівнях аналізу часто можна спостерігати змішання гносеологічної проблематики з семіотічною та психологічної проблематикою. Це проявляється у двох основних аспектах.

По-перше, у зведенні один до одного: а) семантичних відносин між знаком і його значенням, з одного боку, і б) гносеологічних відносин між ідеальним образом об'єкта і самим об'єктом - з іншого. Таке змішання часто веде до приписування знакам значень істинності і хибності. Але значення хибності й істинності можуть бути приписані тільки образам і діям людини, але не знакам.

По-друге, у змішуванні питань про адекватність результатів пізнання пізнаваного об'єкту, з одного боку, з питаннями про використання тих чи інших інформаційних засобів (знакових і незнакові) для отримання та фіксування таких результатів - з іншого. Таке змішання часто забезпечує помилкове розгляд відчуттів, образів, уявлень, понять як знаків. Знаки не можуть розглядатися в якості самостійної форми пізнання, альтернативної образам і поняттям. Образи і поняття не можуть в семіотичному плані бути альтернативою знакам в їх ролі засобів пізнання і засобів комунікації.

При оволодінні змістом сучасних природничо-наукових знань у навчальній діяльності?

В даний час стає очевидним протиріччя між логікою організації сучасного наукового дослідження, логікою отримання наукових знань (а також їх використання) і логікою викладу наукових знань в учбовій діяльності та на сторінках навчальної літератури.

Образи і поняття існують тільки у свідомості суб'єкта в якості: а) результатів безпосередньо-чуттєвого пізнання світу у процесах реалізації предметних дій; б) результатів інтерпретації знакових і незнакові інформаційних зв'язків суб'єкта зі світом; в) джерела походження нових знакових повідомлень.