2.2 Складання орієнтовної програми дослідження

Вибравши тему, слід уважно перечитати літературу до неї, що рекомендо-вана лектором, щоб зрозуміти її смисл і основний результат, а також чітко визначити межі дослідження. Для цього необхідно відповісти на 2 запитання:

1. Про що буде йти мова в ДКР (відповідь на це питання дасть уявлення про об’єкт та предмет дослідження).

2. Що саме буде в ній стверджуватися (це питання дасть змогу з’ясувати мету або основний результат роботи).

Цілком можливо, що орієнтовна програма дослідження, яка складена студентом, буде делеко не вичерпною, у нього можуть виникнути труднощі з визначенням конкретних завдань дослідження та розробкою його методики. Цього не треба боятися, адже визначення предмета та мети, основні завдання і методи дослідження уточняються в процесі вивчення літературних джерел з проблеми дослідження. На даному етапі досить накреслити основні орієнтири, що визначатимуть напрямок пошуку, дадуть змогу цілеспрямовано вивчати літера-туру, оскільки їх відсутність призведе до втрати мети, хаотичного нагромадження матеріалу, не пов’язаного між собою.

2.3 Вибір літератури

Після того як тема ДКР вибрана та осмислена, потрібно проаналізувати стан розробки визначеної проблеми сучасною наукою та з’ясувати, які методи використовували інші дослідники для її вивчення. Для цього необхідно насам-перед підібрати наукову літературу за темою дослідження. Студент, який починає написання ДКР, зазвичай уже має невеликий список літературних джерел - література, що рекомендована викладачем до вивчення дисципліни. Проте цих джерел буває недостатньо для написання роботи. Необхідну літературу студент розшукує самостійно.

Вибираючи літературу за темою ДКР, слід шукати не тільки праці з теорії проблеми, а й публікації про практичний досвід роботи над цією пробле-мою. Слід пам’ятати, що, крім інформації, яка безпосередньо стосується теми ДКР, необхідно ознайомитись з літературою зі споріднених спецальностей, аналіз якої може бути корисним під час розробки окремих питань теми. Наукові праці з теми ДКР можна знайти в бібліотеках та електронній інформаційній мережі Iнтернет.

Робота в бібліотеці. Доцільно почати пошук літератури з перегляду бібліо-течних і систематичних каталогів, які є на факультеті і містять відомості про те, які праці з тієї чи іншої галузі знань присутні в бібліотеці. Якщо студент працює в бібліотеці Університету, міській, обласній або в республіканській бібліотеці, він також може звернутися до предметного каталогу. В цих каталогах картки розмі-щено в алфавітному порядку предметних слів – тем, яким присвячено книжку (як робиться в енциклопедіях). Слід ознайомитися з систематичною картотекою газетно - журнальних статей, що є в кожній бібліотеці. Потрібно переглянути наукові та науково-методичні журнали, в яких можуть бути надруковані наукові праці з теми ДКР. Пошук статей рекомендовано розпочинати з перегляду покаж-чика статей, опублікованих у журналі впродовж певного року.

Робота з електронними інформаційними ресурсами. Доступ до мережі Інтернет значно розширює географію пошуку літературних джерел, зокрема дає змогу знаходити та використовувати публікації в іноземних наукових і науково-методичних журналах. Студент, який має можливість працювати в мережі Інтернет, може ознайомитись з текстами дисертацій, авторефератів, наукових статей або наукових повідомлень, що є в бібліотеках України або інших країн, на серверах закордонних університетів, не відходячи від екрана свого комп’ютера.

На жаль, переважна більшість наукових праць, що є в мережі Інтернет у повному текстовому режимі, доступна на комерційних умовах. Проте деякі з них можна читати безплатно. Останнім часом кількість таких документів значно зросла і продовжує збільшуватись. В додатку 3 вміщено назви, адреси та короткі анотації електронних ресурсів мережі Інтеренет – зарубіжних електронних науко-вих і науково-методичних журналів, фондів електронних документів зарубіжних університетів, які можуть допомогти студенту під час роботи над ДКР.

Складання списку літературних джерел. Знайдену друковану літературу та електронні інформаційні ресурси слід одразу записати в окремий зошит або на спеціальні картки. Опис кожного джерела має бути ретельним, точно відповідати загальноприйнятим правилам [3] зі збереженням потрібної повноти та послідов-ності. Нехтування цими вимогами призводить до витрат значних зусиль і часу на наступних етапах роботи, коли виникає необхідність повернутися до праці, або в процесі написання тексту ДКР.

Із двох запропонованих способів складання списку літературних джерел науковці надають перевагу картковій системі [2]. Вона зручніша в користуванні, дозволяє швидко класифікувати записи за різними принципами (алфавітним, тематичним, хронологічним), додавати нові джерела та вилучати непотрібні. Складений список літератури - наукові праці, що потребують грунтовного вив-чення та критичного аналізу. Водночас визначають роботи, що не слід включати до списку - популярні статті, що не мають наукової цінності.