Лабораторна робота № 2 Вимірювання деталей мікрометричними інструментами

1 Мета роботи

Практичне знайомство з конструкцією мікрометричних засобів вимірювання, їх метрологічними характеристиками та прийомами вимірювання.

2 Завдання

Зробити висновок про придатність засобів вимірювання дійсних розмірів деталі (рисунок 2.1) згідно з заданими допусками (таблиця 2.1) і зробити дослідження поверхні діаметра d₁ на круглість і циліндричність. Побудувати схему поля допуску розміру d₂.

Таблиця 2.1 - Допуски розмірів деталі

В міліметрах

Деталь	Розміри
	d1	d2	d3	ℓ1	ℓ2	L4	D1
2.1	ø 72h8	ø 60d8	ø 58e8	97d9	29h7	10c8	120L6
2.2	ø 68d8	ø 56h8	ø 50d8	97c8	36h8	18e8	85L6
2.3	ø 64d8	ø 55d8	ø 47h8	86e8	40h9	16d8	90L0
2.4	ø 60h7	ø 68c8	ø 44f8	80d8	32h8	14f8	75L0

Примітка - 1) розмір D₁ вимірюється на підшипнику;

2) розмір ℓ₁ деталі 2.4 не вимірюється.

Рисунок 2.1 - Ескіз деталі з умовними позначеннями

З Матеріальне забезпечення

1. Мікрометр МК, ГОСТ 6507-78, з границями вимірювання 0-25 мм.

2. Мікрометр МК, ГОСТ 6507-78, з границями вимірювання 25-50 мм.

3. Мікрометр МК, ГОСТ 6507-78, з границями вимірювання 50-75 мм.

4. Мікрометричний глибиномір ГМ, ГОСТ 7470-78, з границями вимірювання 0-25 мм.

5. Мікрометричний глибиномір ГМ, ГОСТ 7470-78, з границями вимірювання 0-100 мм.

6. Мікрометричний нутромір НМ, ГОСТ 10-58, з границями вимірювання 75-175 мм.

7. Перевірна плита, ГОСТ 10905-86.

4 Послідовність виконання роботи

1. Записати номер та назву роботи.

2. Записати індивідуальне завдання і виконати ескіз деталі.

3. Вивчити конструкцію мікрометричних інструментів і частково заповнити таблицю 2.2.

4. Визначити допустимі похибки вимірювання усіх розмірів, записати їх у таблицю 2.2 і зробити висновок про придатність засобів вимірювання.

5. Внести у таблицю 2.3 усі розміри з завдання і визначити граничні відхилення згідно з СТ СЗВ 144-75.

6. Перед вимірюванням треба зробити перевірку нульового положення п'яток мікрометра.

7. Провести вимірювання усіх розмірів деталі, внести результати до таблиці 2.3, визначити дійсні розміри і зробити висновок про їх придатність.

8. Чотири рази виміряти розмір d1 для визначення відхилення круглості і внести до таблиці 2.4. Зробити розрахунки і висновок про придатність на круглість і циліндричність.

9. Побудувати схему поля допуску для розміру d2 і показати на схемі його дійсну величину d_{2 Д}.

5 Конструкція засобів вимірювання

До групи мікрометричних інструментів входять мікрометри гладкі МК, мікрометри нарізні МВМ, мікрометричні глибиноміри ГМ, мікрометричні нутроміри НМ, мікрометри зубоміри ЗМ та інші.

Мікрометричні інструменти призначені для вимірювання абсолютним методом. Головними деталями цих інструментів є нарізна гайка і мікрометричний гвинт із кроком нарізки 0,5 мм. Ця гвинтова пара перетворює поздовжнє переміщення гвинта в обертальне переміщення шкали барабана. Ціна поділки шкали дорівнює 0,01 мм.

На рисунку 2.2 показана конструкція мікрометра гладкого для зовнішніх вимірювань. Барабан мікрометра поділений на 50 рівних частин. Відліковий пристрій має дві шкали, нижню – головну з ціною поділки 1 мм та верхню – допоміжну, зміщену на 0,5 мм відносно нижньої. Ціле число міліметрів та пів міліметрів відраховують краєм скосу барабана за шкалою стебла. Соті долі міліметра визначають за порядковим номером штриха барабана, що збігається із поздовжнім штрихом стебла.

На рисунку 2.3 показано мікрометричний глибиномір ГМ. Він призначений для вимірювання глибин пазів, канавок, уступів. Шкала глибиноміра така ж, як і у мікрометра, тільки нуль знаходиться у верхній частині стебла. Хід гвинта дорівнює 25 мм. Додаткові змінні стержні дозволяють проводити вимірювання від 0 до 25, 25 – 50, 50 – 75, 75 – 100мм.

На рисунку 2.4 показаний мікрометричний нутромір НМ. Він призначений для вимірювання діаметрів отворів і внутрішніх розмірів. Головною його частиною є мікрометрична головка з границями вимірювання 75 – 88мм. До неї додаються змінні вимірювальні стержні довжиною 13, 25, і 50мм. Недоліком мікрометричного нутроміра є відсутність тріскачки.