Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лабораторні роботи для студентів.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
5 Мб
Скачать
☆

6 Методичні вказівки

  1. Перед початком вимірювань необхідно перевірити нульове положення інструмента. Для цього треба за допомогою тріскачки добитися контакту між мікрометричним гвинтом і п'яткою безпосередньо або за допомогою установчої міри. Якщо нульовий штрих барабана не збігається з повздовжнім штрихом стебла, слід провести регулювання. Закріпити стопором мікрометричний гвинт, роз'єднати барабан з мікрометричним гвинтом і повернути барабан до збігання кругової шкали з початковим штрихом стебла. Після цього барабан закріплюється загвинчуванням тріскачки з гайкою, стопор відпускається і проводиться перевірка нульового положення. При необхідності регулювання повторюється.

  2. Перевірка нульового положення мікрометричного глибиноміра здійснюється на перевірній плиті.

  3. Перевірка нульового положення мікрометричного нутроміра здійснюється за допомогою установчої міри – скоби або за допомогою блока кінцевих мір, затиснутих в струбцину.

  4. Відхилення форми і розташування поверхні знижують експлуатаційні і технологічні показники виробів. Згідно з ГОСТ 24643-81(СТ СЗВ 636-77) для кожного виду допуску форми і розташування поверхні установлено 16 ступенів точності. Для визначення відхилення від круглості застосовують кругломіри. У нашій роботі визначення відхилення від круглості і циліндричності здійснюється спрощеним методом

Рисунок 2.2 – Мікрометр гладкий МК.

1 – скоба, 2 – п’ятка, 3 – мікрометричний гвинт, 4 – стопор, 5 – стебло,

    1. – Барабан , 7 – корпус тріскачки, 8 – тріскачка.

Рисунок 2.2.1 – Мікрометр електронний

Рисунок 2.2.2 – Мікрометр трубний

Рисунок 2.2.3 – Мікрометр для м’яких матеріалів (зубомірний)

Рисунок 2.2.4 – Мікрометр призматичний

Рисунок 2.2.4 – Мікрометр для листового матеріалу

Рисунок 2.3а – Мікрометричний глибиномір:

1 — підставка, 2 — стебло,

3 — вимірювальний стержень,

4 — барабан, 5 — тріскачка,

6 — стопор.

Рисунок 2.3б – Індикаторний глибиномір:

1 — підставка, 2 — державка,

3 — індикатор, 4 — гвинт для кріплення індикатора, 5 — змінний вимірювальний стержень.

Рисунок 2.3в – Штангенглибиномір

1 — рамка з підставкою, 2 — штанга,

3 — мікрометричний механізм

4 — ноніус.

Рисунок 2.4 – Мікрометричний нутромір

1 — мікрометрична голівка; 2 — вимірювальний наконечник;

3 — настановна скоба.

Для цього деталь діаметром d1 умовно поділяється на 8 частин (рисунок 2.5) у трьох перерізах. Вимірювання проводиться мікрометром на кожному перерізі чотири рази і результати заносяться до таблиці 2.4.

Відхилення форми визначають як піврізницю між найбільшим і найменшим діаметрами

де:

Δкр – відхилення круглості;

Δцил – відхилення циліндричності (відхилення профілю поздовжнього перерізу).

Щоб зробити висновок про придатність розмірів і деталі на круглість і циліндричність, треба порівняти отримані значення відхилень за даними ГОСТ 24643-81, в якому допуск круглості і циліндричності для діаметра від 50 до 120 мм за дев'ятим ступенем точності дорівнює 0,040 мм.

Рисунок 2.5 - Схема умовного поділення деталі