- •Лабораторна робота № 1 Вимірювання деталей штангенінструментами
- •1 Мета роботи
- •2 Завдання
- •3 Матеріальне забезпечення
- •4 Послідовність виконання роботи
- •5 Конструкція засобів вимірювання
- •6 Методичні вказівки
- •7 Техніка вимірювання
- •Завдання.
- •Визначення допустимих похибок вимірювання усіх розмірів
- •Мета роботи.
- •Лабораторна робота № 2 Вимірювання деталей мікрометричними інструментами
- •1 Мета роботи
- •2 Завдання
- •6 Методичні вказівки
- •– Барабан , 7 – корпус тріскачки, 8 – тріскачка.
- •7 Техніка вимірювання
- •Мета роботи.
- •Завдання.
- •Лабораторна робота № 3 Вимірювання на інструментальному мікроскопі
- •1 Мета роботи
- •2 Завдання
- •5 Конструкція
- •Мета роботи.
- •Завдання.
- •Лабораторна робота №4 Визначення типу посадки
- •1 Мета роботи
- •2 Завдання
- •3 Матеріальне забезпечення
- •4 Послідовність виконання роботи
- •5 Стислі теоретичні відомості
- •6 Конструкція засобів вимірювання
- •7 Методичні вказівки
- •8 Техніка вимірювання
- •Мета роботи.
- •Завдання.
6 Методичні вказівки
Перед початком вимірювань необхідно перевірити нульове положення інструмента. Для цього треба за допомогою тріскачки добитися контакту між мікрометричним гвинтом і п'яткою безпосередньо або за допомогою установчої міри. Якщо нульовий штрих барабана не збігається з повздовжнім штрихом стебла, слід провести регулювання. Закріпити стопором мікрометричний гвинт, роз'єднати барабан з мікрометричним гвинтом і повернути барабан до збігання кругової шкали з початковим штрихом стебла. Після цього барабан закріплюється загвинчуванням тріскачки з гайкою, стопор відпускається і проводиться перевірка нульового положення. При необхідності регулювання повторюється.
Перевірка нульового положення мікрометричного глибиноміра здійснюється на перевірній плиті.
Перевірка нульового положення мікрометричного нутроміра здійснюється за допомогою установчої міри – скоби або за допомогою блока кінцевих мір, затиснутих в струбцину.
Відхилення форми і розташування поверхні знижують експлуатаційні і технологічні показники виробів. Згідно з ГОСТ 24643-81(СТ СЗВ 636-77) для кожного виду допуску форми і розташування поверхні установлено 16 ступенів точності. Для визначення відхилення від круглості застосовують кругломіри. У нашій роботі визначення відхилення від круглості і циліндричності здійснюється спрощеним методом
Рисунок 2.2 – Мікрометр гладкий МК.
1 – скоба, 2 – п’ятка, 3 – мікрометричний гвинт, 4 – стопор, 5 – стебло,
– Барабан , 7 – корпус тріскачки, 8 – тріскачка.
Рисунок 2.2.1 – Мікрометр електронний
Рисунок 2.2.2 – Мікрометр трубний
Рисунок 2.2.3 – Мікрометр для м’яких матеріалів (зубомірний)
Рисунок 2.2.4 – Мікрометр призматичний
Рисунок 2.2.4 – Мікрометр для листового матеріалу
Рисунок 2.3а – Мікрометричний глибиномір:
1 — підставка, 2 — стебло,
3 — вимірювальний стержень,
4 — барабан, 5 — тріскачка,
6 — стопор.
Рисунок 2.3б – Індикаторний глибиномір:
1 — підставка, 2 — державка,
3 — індикатор, 4 — гвинт для кріплення індикатора, 5 — змінний вимірювальний стержень.
Рисунок 2.3в – Штангенглибиномір
1 — рамка з підставкою, 2 — штанга,
3 — мікрометричний механізм
4 — ноніус.
Рисунок 2.4 – Мікрометричний нутромір
1 — мікрометрична голівка; 2 — вимірювальний наконечник;
3 — настановна скоба.
Для цього деталь діаметром d1 умовно поділяється на 8 частин (рисунок 2.5) у трьох перерізах. Вимірювання проводиться мікрометром на кожному перерізі чотири рази і результати заносяться до таблиці 2.4.
Відхилення форми визначають як піврізницю між найбільшим і найменшим діаметрами
де:
Δкр – відхилення круглості;
Δцил – відхилення циліндричності (відхилення профілю поздовжнього перерізу).
Щоб зробити висновок про придатність розмірів і деталі на круглість і циліндричність, треба порівняти отримані значення відхилень за даними ГОСТ 24643-81, в якому допуск круглості і циліндричності для діаметра від 50 до 120 мм за дев'ятим ступенем точності дорівнює 0,040 мм.
Рисунок 2.5 - Схема умовного поділення деталі
