Семінарське заняття 1.

До заняття допускаю

голова предметної (циклової) комісії

викладачів соціально-економічних дисциплін

__________________________ Г.В. Писарська

Тема. Філософія як специфічний тип знання.

Мета. З'ясувати місце філософії в системі людського пізнання та духовної діяльності; окреслити роль філософського знання в життєвому самовизначенні людини, співвідношення філософії із іншими сферами інтелектуальної діяльності; осмислення провідних характерних особливостей філософського мислення; розкрити зміст, структуру та функцій філософії.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1. Поняття та джерела світогляду. Історичні типи світогляду.

2. Структура світогляду. Функції світогляду.

3. Людина і світ. Філософія, як загальнотеоретична основа світогляду і особлива форма суспільної свідомості. Специфіка філософського знання.

4. Предмет філософії. Головні питання філософії. Матеріалізм та ідеалізм – головні напрями у філософії.

Обладнання та література:

4. Філософія. Курс лекцій: Навч. Посібник/ Бичко і. В., Табачковський в. Г., Горак г. І. Та ін. – 2-е вид. – к.: Либідь, 1994. – 576 с. – с. 16-29.

5. Філософія: Підручник / Бичко і. В., Бойченко і. В., Табачковський в. Г. Та ін. – к.: Либідь, 2001. – 408 с. – с. 14-30.

6. Філософія: Підручник / г. А. Заїченко, в. М. Сагатовський, і. І. Кальний та ін.; За ред. Г. А. Заїченка та ін. – к.: Вища шк., 1995. – 455 с. – с. 6-19.

Форма організації навчання. Семінар.

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ:

1. Що таке світогляд? У чому відмінність між світовідчуттям, світосприйняттям, світоуявленням та світорозумінням?

2. У чому особливості практики, як джерела світогляду?

3. Яка роль оцінок, цінностей та віри у формуванні світогляду?

4. Що таке філософія? Які особливості має філософське знання?

5. У чому суть матеріалізму та ідеалізму?

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ (ПРЕЗЕНТАЦІЙ)

1. Світогляд і філософія як форми людського самовизначення в світі.

2. Роль філософії в індивідуальному розвитку людини.

ВКНЗ "Коростишівський педагогічний коледж імені І.Я. Франка"

Лекція № 2

До заняття допускаю

голова предметної (циклової) комісії

викладачів соціально-економічних дисциплін

__________________________ Г.В. Писарська

Тема 2. Історичні типи філософії: Античність та Середньовіччя.

Мета: окреслити коло філософських питань доби Античності; дати загальну характеристику епосі Середньовіччя; вказати на зміни у світогляді під час переходу від Античності до Середньовіччя та роль християнства у формуванні середньовічної філософії.

План викладу матеріалу

1. Антична філософія: особливості розвитку, морально-етична спрямованість.

2. Основні проблеми та досягнення філософії доби середньовіччя в Європі та Візантії.

Обладнання та література.

1. Філософія. Курс лекцій: Навч. Посібник/ Бичко і. В., Табачковський в. Г., Горак г. І. Та ін. – 2-е вид. – к.: Либідь, 1994. – 576 с. – с. 30-101.

2. Філософія: Підручник / г. А. Заїченко, в. М. Сагатовський, і. І. Кальний та ін.; За ред. Г. А. Заїченка та ін. – к.: Вища шк., 1995. – 455 с. – с. 19-19-35.

Форма організації навчання. Інтерактивна лекція.

Антична філософія

Початок розвитку європейської філософії було покладено в Стародавній Греції. Саме тут утвердився полісний устрій суспільного життя, зрілі рабовласницькі відносини та демократичний лад. Публічний характер державності, участь кожного громадянина в її здійсненні, розвинуте судочинство, значна вага публічного слова — все це сприяло зростанню ролі особистості, формуванню в неї здібності до філософського мислення. Умови

античного полісу, де найважливіші державні рішення приймалися на загальних зборах, а всі законні громадяни мали право висловити свою позицію, виявилися сприятливими для виникнення найрізноманітніших філософських шкіл та течій, бо розмаїтість останніх неможлива поза певним мінімумом свободи. Всі вільні громадяни, окрім жінок, мали право займатися філософією. Прагнення вільного громадянина до самоствердження спонукало до самостійних теоретичних пошуків і узагальнень, що сприяло більш рішучому ніж у східній філософи розлученню з релігійно-міфологічним минулим.

Античний тип ставлення до світу, західна філософська парадигма звертає увагу передовсім на речово-предметну чуттєвість світу. Ставлення до останнього, на відміну від східної парадигми філософії, відзначається наявністю певної рівноваги між людиною і світом. Світ тут постає одночасно і предметом захопленого споглядання, роздуму і разом з тим предметом перетворюючої діяльності, полем для реалізації людських сенсів. Така смислова єдність діяння і споглядання у ставленні до світу і складає основу розвитку культури на Заході, типові риси якої найвищою мірою були притаманні античним грекам.