Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
рз.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Практичне заняття №3

Тема:

Симплекс-метод розв’язку ЗЛП

Мета:

  1. Навчити знаходити опорний план задачі.

  2. Навчити складати симплекс-таблицю і визначати напрямні стовпець і рядок.

  3. Навчити перевіряти опорний план задачі на оптимальність.

  4. Навчити переходити до нового плану задачі.

Час:

2 год.

    1. Теоретичні відомості

Симплекс-метод використовується для визначення максимального значення цільової функції

(3.1)

при заданій системі обмежень

(3.2)

Симплекс-метод базується на переході від одного опорного плану до іншого, при якому значення цільової функції зростає.

Розв’язок задачі лінійного програмування симплекс-методом включає наступні етапи:

  1. Приводимо ЗЛП (3.1) – (3.2) до канонічного виду.

ЗЛП полягає у визначенні максимального значення цільової функції

(3.3)

при умовах

(3.4)

Змінні є базисними, тому що кожна з них входить до складу тільки одного рівняння системи обмежень (3.4) з коефіцієнтом 1. Змінні є вільними.

  1. Заповнюємо першу симплекс-таблицю.

Таблиця 3.1 – Симплекс-таблиця

Базис

…

…

…

…

…

…

…

…

…

…

…

…

…

…

…

…

…

…

…

…

…

…

…

…

Перша симплекс-таблиця заповнюється за наступними правилами:

а) у стовпець записують коефіцієнти при базисних змінних в цільовій функції (3), у стовпець – базисні змінні;

б) у стовпець записують праві частини системи обмежень (3.4);

в) у стовпцях записують коефіцієнти при змінних в системі обмежень (4);

г) у -ому рядку записують значення , ( ), ( для базисних змінних дорівнюють 0),

.

  1. Опорний план задачі має вигляд .

Базисні змінні дорівнюють до відповідних елементів стовпця , вільні змінні дорівнюють . Таким чином маємо опорний план задачі лінійного програмування .

  1. Перевіряємо опорний план на оптимальність.

Якщо в -ому рядку (будемо називати його рядком ) усі значення , то є оптимальним планом задачі (3.3) – (3.4). Якщо хоча б одне значення , то опорний план не є оптимальним.

  1. Вибираємо напрямний стовпець і напрямний рядок.

Для визначення напрямного стовпця серед вибираємо максимальне за модулем значення , .

Заповнюємо стовпець . Для знаходимо . Для не обчислюємо.

Напрямний рядок вибираємо за мінімальним значенням :

.

На перетинанні напрямного рядка і напрямного стовпця знаходиться дозвільний елемент .

  1. Будуємо наступну симплекс-таблицю.

Перехід до неї здійснюється за такими правилами:

а) замість змінної , що відповідає напрямному рядку, у базис вводимо змінну , що відповідає напрямному стовпцеві;

б) елементи напрямного рядка поділяємо на напрямний елемент

;

в) елементи напрямного стовпця замінюємо нулями, крім дозвільного елемента, що дорівнює 1;

г) всі інші елементи перераховуємо за правилом прямокутника:

  1. Переходимо до п. 3) і 4). Якщо всі , то отриманий план є оптимальним. У противному випадку проводимо нові обчислення і будуємо наступну таблицю за відомими правилами.