3.1 Розрахунок поголів'я свиней

Щоб виконувати щорічну програму підприємства ─ 29500 ц свинини в живій масі за рахунок відгодованого молодняку ─ необхідно протягом року зняти з відгодівлі 29500ц: 1,12ц=26339 голів, відгодованих до середньої живої маси 112 кг.

Враховуючи, що в процесі відгодівлі деяка частина молодняку (в нашому випадку 3%) з різних причин (захворювання, травми тощо) буде достроково знята з відгодівлі, на відгодівлю повинно бути поставлено молодняку більше:

26339 – 97%

х – 100%

Одержана величина одночасно означає і кількість молодняку, який пройшов процес дорощування і протягом року переданий у цех відгодівлі. Отже, треба визначити, яку кількість відлучених поросят має бути поставлено на дільницю дорощування. За проектним завданням санітарний брак на цій дільниці становить 13 %.

27154 голови – 87 %

х –100 %

Щорічне одержання поросят при опоросі може бути визначено з урахуванням їх санітарного браку в підсисний період (11%).

31211 голів – 89%

х – 100%

Одержана величина є вихідною для визначення кількості нормальних опоросів, необхідних для виконання програми. Згідно з проектним завданням, багатоплідність технологічних ♀ (які беруть участь у процесі відтворення без розділення на основних та перевіюваних) дорівнює 11 голів на опорос, тому протягом року необхідно одержати:

Репродуктивний період ♀ визначається за формулою:

П = Тпор. + Тпід. + Тхол. , де (3.1) П = 115 + 45 + 15 = 175 днів

Тпор. – тривалість періоду поросності, днів;

Тпід. – тривалість підсисного періоду, днів;

Тхол. – період від відлучення поросят до запліднення свиноматки, днів.

_{Загальне поголів’я ♀ на комплексі прямо пропорційне його потужності, тривалості репродуктивного періоду і обернено пропорційне показникам ефективності використання ♀ :}

, де (3.2) М =

О – потужність свинарського підприємства, гол;

П – репродуктивний період, днів;

Т – коефіцієнт заплідненості ♀;

Д – вихід ділових поросят;

Кд – коефіцієнт збереженості підсвинків за період дорощування;

Кв – коефіцієнт збереженості молодняку за період відгодівлі.

Показником ефективного використання маточного поголів’я є кількість опоросів на ♀ за рік (в середньому по стаду). Для потокового виробництва кількість опоросів на ♀ за рік розраховується за формулою :

; де (3.3) А =

А – кількість опоросів на ♀ за рік;

Т – коефіцієнт заплідненості ♀;

П – репродуктивний період, днів;

3.2. Визначення кроку ритму виробництва

Крок ритму виробництва є одним з найважливіших параметрів підприємства як характеристика тривалості формування технологічної групи тварин, а також інтервалу, через який відбувається черговий рух технологічних груп з дільниці на дільницю або реалізація готової продукції. Він не може бути визначений довільно, а тільки шляхом розрахунку і завжди є похідним від двох величин: кількості нормальних опоросів на підприємстві протягом року і розміру технологічної групи підсисних ♀.

Оптимальний розмір технологічної групи в поєднанні з відповідним кроком ритму повинен забезпечувати послідовний, рівномірний за часом рух технологічних груп свиней і виконання виробничої програми. Розмір технологічної групи підсисних ♀, поза залежністю від особливостей різноманітних технологій, кількісно змінюється меншою мірою, ніж розміри технологічних груп на інших виробничих дільницях і, як правило, коливається від 30 до 60 маток.

Практично, крок ритму виробництва – це той оптимальний період часу, протягом якого формується технологічна група підсисних ♀, тобто час, за який в усіх станках сектора відбудуться опороси ♀.

У практичному свинарстві тривалість кроку ритму коливається від 1 до 16 днів. Найбільш оптимальним кроком ритму є той, який забезпечує кращі умови для опоросу і збереження підсисних поросят.

Дуже короткий (один і два дні) період формування технологічної групи підсисних ♀ на комплексах на 108 і 54 тис. свиней за рік не є оптимальним, оскільки від групи ♀, запліднення в яких відбулося в один день, неможливо одержати опорос протягом одного дня через розмах показників строку поросності у ♀.

З іншого боку, дуже довгий (більше 8….10 днів) строк формування технологічної групи підсисних ♀ негативно впливає на збереження поросят у гнізді тих ♀, які поросилися в останні дні кроку ритму, а при більш тривалих строках формування групи (12….15 днів) різниця між віком і живою масою поросят досягає показників, які значною мірою нівелюють переваги поточного способу виробництва.

Оскільки крок ритму залежить від розміру технологічної групи підсисних ♀, то необхідно, перш за все, обрати розмір сектора (секції) для розміщення технологічної групи підсисних ♀. У нашому випадку ми пропонуємо взяти свинарник-маточник, який складається з двох ізольованих секцій по 48 станків у кожній.

Середня кількість опоросів, які припадають на одну добу, становить:

Таким чином, в одній секції свинарника-маточника опорос буде тривати:

Точно визначений час формування технологічної групи підсисних свиноматок досягає 5,5 дня. Але дробове значення цього показника недопустиме, і тому тривалість кроку ритму повинна бути скорегована до цілого значення, тобто визначені 5,5 дня повинні бути заокруглені до 6 днів.

Корегування цього показника у бік збільшення при незмінності інших призводить до зменшення обсягу виробництва товарної свинини на проектному підприємстві, корегування в бік зменшення – до збільшення обсягу.

Після визначення розміру технологічної групи підсисних свиноматок можна розрахувати розміри технологічних груп інших статево-вікових груп (табл. 1):

1) технологічна група глибокопоросних свиноматок під час постановки на опорос (з врахуванням 8% аварійних опоросів, які передбачені в проектному завданні) складається із 52 свиноматок

(48 підсисних свиноматок + 4 (8%), які опоросилися аварійно);

2) технологічна група умовно поросних свиноматок (яких запліднюють за крок ритму) з урахуванням прохолосту (11%) складається з 58 голів

(52 голови + 6 (11%));

3) технологічна група новонароджених поросят складається з 528 голів (48 свиноматок * 11 новонароджених поросят),

а до відлучення зменшується на 11% (відхід за період), або на 58 голів, і становить 470 голів;

4) технологічна група на дільниці дорощування з урахуванням санітарного браку за даний період (13%) становитиме 409 голів

(470 голів – 61 голову (13%));

5) технологічна група на дільниці відгодівлі складається із 397 голів

(409 голів - 12 голів (3%)).

1. - Розміри технологічних груп свиней на виробничих дільницях

Статево-вікові групи	Розмір технологічної групи на початок періоду	Санітарний брак		Розмір технологіч-ної групи на кінець періоду	Середній розмір технологічної групи
		%	голів
Умовно поросні ♀	58	11	6	52	55
Поросні ♀	52	-	-	52	52
Підсисні ♀	52	8	4	48	48
Поросята-сисуни	528	11	58	470	499
Поросята на дорощуванні	470	13	61	409	440
Молодняк на відгодівлі	409	3	12	397	403

Група холостих ♀ на комплексі не є технологічною групою в повному розумінні, оскільки складається із ♀, які не запліднилися, але вони рахуються в групах умовно поросних ♀, а також частково із ♀, від яких одержані аварійні опороси. Орієнтовно розмір цієї групи можна визначити виходячи з того, що в середньому ♀ повинна прийти в охоту протягом 12....15 днів після відлучення, отже, вірогідність охоти може бути визначена як 1 із 15, а при необхідності парувати в середньому 9,7 ♀ у день (58/6) середня постійна кількість ♀ повинна становити 146 голів (9,7 голови *15 днів).