- •Міністерство освіти і науки України Національний технічний університет України
- •Конспект лекцій
- •6.051101 “Авіа-та ракетобудування ”
- •6.100101 “Літаки та вертольоти”
- •Конспект лекцій
- •6.051101 “Авіа-та ракетобудування”
- •1.1.1 Роль та значення курсу в системі підготовки інженера-механіка
- •1.1.2 Роль машинобудування в економіці
- •Передмова
- •Розділ 1. Загальні питання проектування деталей та вузлів машин
- •Тема 1.1 Вступ
- •1.1.3 Основні напрямки розвитку конструкції машин
- •1.1.4 Основні задачі курсу
- •1.1.5 Зв’язок курсу із загальнотехнічними та спеціальними дисциплінами
- •Тема 1.2 Принципи проектування
- •1.2.1 Онсновні вимоги до деталей та вузлів машин
- •1.2.2 Поняття працездатності, технологічності, економічності
- •1.2.3 Критерії працездатності деталей машин
- •1.2.4 Міцність деталей машин
- •1.2.5 Конструктивні та технологічні Методи підвищення міцності деталей
- •1.2.6 Жорсткість деталей машин, її вплив на працездатність
- •1.2.7 Теплостійкість та вібростійкість деталей машин
- •1.2.8 Основи тріботехніки деталей
- •1.2.9 Природа тертя ковзання, види тертя
- •1.2.10 Стадії проектування вузлів та деталей машин
- •2.1. Рівні циліндричні з’єднання.
- •Характеристики, особливості збирання та критерії працездатності.
- •Розрахунок з’єднань з натягом.
- •Теми для додаткового самостійного вивчення
- •3.1.1 Ззварні з'єднання
- •3.1.2 Характеристика і області застосування зварних з'єднань
- •3.1.3 Основні типи зварних швів
- •Стикові з'єднання
- •Напусткові з'єднання
- •3.1.4 Види їх ушкоджень та критерії працездатності
- •3.1.5 Розрахунок на міцність з'єднань зварних швів на стаціонарні навантаження
- •Паяні з'єднання
- •Теми для додаткового самостійного вивчення
- •3.2.1 Нарізні з’єднання
- •3.2.2 Призначення і класифікація з'єднань
- •Основні типи різі
- •3.2.3 З’єднання гвинтами, болтами та шпильками
- •3.2.4 Види пошкоджень та критерії працездатності нарізних з’єднань
- •3.2.7 Особливості розрахунку та конструювання багато болтових з’єднань
- •Теми для додаткового самостійного вивчення
- •4.1.1 Шпонкові, штифтові та шліцьові з’єднання.
- •Шліцьові з'єднання
- •Штифтові з'єднання
- •Профільні (безшпонкові) з'єднання
- •4.1.2 Порівняльна характеристика та області застосування
- •4.1.3 Види пошкоджень та критерії працездатності
- •4.1.4 Розрахунки на міцність
- •Ненапружене шпонкове з'єднання з призматичною шпонкою
- •Ненапружене шпонкове з'єднання з сегментною шпонкою
- •4.1.3 Види пошкоджень та критерії працездатності
- •Напружені з'єднання клиновими шпонками
- •Теми для додаткового самостійного вивчення
- •5.1. Загальні відомості про пасові передачі
- •5.2. Переваги та недоліки пасових передач
- •5.3. Умови роботи пасових передач
- •5.4. Особливості кінематики пасових передач
- •5.5. Криві ковзання. Коефіцієнт тяги і ккд передачі
- •5.6. Види і причини відмов, критерії працездатності та розрахунку пасових передач
- •6.1. Навантаження на вали та опори пасової передачі
- •6.3 Матеріали . Стандарти та диаметри
- •Теми для додаткового самостійного вивчення
- •7.1. Типи ланцюгів
- •7.2. Загальні відомості про ланцюгові передачі
- •7.3. Переваги та недоліки ланцюгових передач
- •7.4. Основні характеристики ланцюгових передач
- •7.5. Конструкція втулково-роликового ланцюга
- •7.6. Конструкція зубчастого ланцюга
- •7.7. Зірочки
- •7.8. Матеріали деталей ланцюгових передач
- •7.9. Особливості кінематики ланцюгових передач
- •7.10. Сили, які діють на деталі ланцюга
- •7.11. Види та причини відмов ланцюгових передач
- •7.12. Критерії працездатності та розрахунку
- •Теми для додаткового самостійного вивчення
- •8.1 Фрикційні передачі
- •8.1.1. Загальні відомості та класифікація фрикційних передач
- •8.1.2. Явища ковзання у контакті котків фрикційної передачі
- •8.1.3. Матеріали та конструкції деталей фрикційних передач
- •6.2 Фрикційні варіатори
6.3 Матеріали . Стандарти та диаметри
Для круглих пасів мінімальний діаметр шківа dmin ≥ 20d0, де d0– діаметр паса. Профіль жолобків на шківі виконують напівкруглим або клиновим із кутом φ = 40° (рис. 21,6, г, д). Розміри жолобків обода шківа для поліклинових пасів вибирають згідно з ТУ 38–105763–84.
Шківи пасових передач виготовляють із чавуну, сталі, легких сплавів, пластмас.
Чавунні шківи найрозповсюдженіші. Використовують такі марки чавуну: СЧ 15 при швидкості паса v ≤ 15 м/с; СЧ 18 при v = 15...30м/с; СЧ 20 при v = 30...35 м/с. Заготовки шківів виготовляють литтям.
Сталеві шківи у більшості випадків виготовляють збірної конструкції зварюванням відштампованих окремих деталей. Тому вони відрізняються легкістю і використовуються при високих швидкостях пасів (v ≤ 40 м/с). Інколи заготовками для шківів може служити сталеве литво або круглий прокат.
Шківи із легких сплавів виготовляють переважно із алюмінієвого литва. За конструкцією вони такі самі, як і чавунні, але з більш тонкими стінками. Оскільки шківи з легких сплавів у порівнянні із чавунними та сталевими мають меншу масу, то їх раціонально використовувати в першу чергу у швидкохідних передачах.
Пластмасові шківи здебільшого використовують при невеликих діамерах (до 300мм) і виготовляють із текстоліту або волокніту, їх виготовляють збірної конструкції, де маточина із сталі або чавуну У порівнянні із металевими пластмасові шківи мають малу масу, а коефіцієнт тертя між пасом та шківом більший. Ці шківи широко застосовують у швидкохідних пасових передачах.
Теми для додаткового самостійного вивчення
1. Особливості конструювання пасових передач.
2. Паси (матеріали, структура перерізів, розташування на шківах) та їх порівняльна характеристика.
3. Розрахунки пасових передач.
4. Матеріали і конструкції шківів.
5. Конструкції натяжних пристроїв.
Лекція 7. Ланцюгові передачі
7.1. Типи ланцюгів
За призначенням ланцюги поділяють на такі типи:
1) вантажні;
2) тягові;
3) приводні.
Вантажні ланцюги використовують для підвішування, піднімання та опускання вантажів у вантажопідйомних машинах. Ці ланцюги працюють при малих швидкостях (v ≤ 0,25 м/с) і великих навантаженнях. Їх виконують переважно з овальними зварними ланками.
Тягові ланцюги використовують у конвеєрах для переміщення вантажів; працюють при середніх швидкостях (v = 2 – 4 м/с); складаються з деталей (пластин, осей, втулок) простої форми.
Приводні ланцюги служать в приводах машин для передачі механічної енергії від одного вала до іншого. Саме їх і вивчають у курсі деталей машин.
7.2. Загальні відомості про ланцюгові передачі
Ланцюгові передачі належать до передач зачеплення із гнучким зв'язком (приводним ланцюгом). Їх використовують для передавання обертання зі сталим середнім передаточним відношенням при значних міжосьових відстанях (до 8 м), а також для одночасного приведення в рух кількох паралельних валів або коли потрібно виконати обхід окремих машинних частин, розміщених між ведучим і веденим валами.
Найчастіше ланцюгові передачі використовують у приводах малої та середньої потужності (Р ≤ 50 кВт), де швидкість ланцюга досягає Vл = 10 – 15 м/с. Проте зустрічаються передачі з Vл до 30 – 35 м/с (з частотою обертання ведучої зірочки до 3000 хв-1 та більше) і передаваною потужністю у тисячі кіловат.
80
Ланцюгові передачі найбільшого поширення набули в сільськогосподарських і легких транспортних машинах, у судно–, автомобіле– та верстатобудуванні, гірничорудному, нафтовому, хімічному, металургійному устаткуванні та в інших галузях машинобудування. Останнім часом ланцюгові передачі використовують у варіаторах швидкості, які припускають безступінчасту зміну частоти обертання веденого вала.
Принцип дії ланцюгових передач грунтується на зачепленні ланцюга із зубцями зірочок. Навантажувальна здатність вища за пасові, але нижча за зубчасті. В приводах зі швидкісними двигунами ланцюгова передача встановлюється після редуктора.
Загальна схема передачі аналогічна до пасової (рис. 7.1, де 1, 2 – ведуча і ведені зірочки, 3 – ланцюг), натяжний пристрій може бути, а може і не бути, тому що провисання ланцюга забезпечує його самонатягання.
Рисунок 7.1 – Схема ланцюгової передачі
