- •Міністерство освіти і науки України Національний технічний університет України
- •Конспект лекцій
- •6.051101 “Авіа-та ракетобудування ”
- •6.100101 “Літаки та вертольоти”
- •Конспект лекцій
- •6.051101 “Авіа-та ракетобудування”
- •1.1.1 Роль та значення курсу в системі підготовки інженера-механіка
- •1.1.2 Роль машинобудування в економіці
- •Передмова
- •Розділ 1. Загальні питання проектування деталей та вузлів машин
- •Тема 1.1 Вступ
- •1.1.3 Основні напрямки розвитку конструкції машин
- •1.1.4 Основні задачі курсу
- •1.1.5 Зв’язок курсу із загальнотехнічними та спеціальними дисциплінами
- •Тема 1.2 Принципи проектування
- •1.2.1 Онсновні вимоги до деталей та вузлів машин
- •1.2.2 Поняття працездатності, технологічності, економічності
- •1.2.3 Критерії працездатності деталей машин
- •1.2.4 Міцність деталей машин
- •1.2.5 Конструктивні та технологічні Методи підвищення міцності деталей
- •1.2.6 Жорсткість деталей машин, її вплив на працездатність
- •1.2.7 Теплостійкість та вібростійкість деталей машин
- •1.2.8 Основи тріботехніки деталей
- •1.2.9 Природа тертя ковзання, види тертя
- •1.2.10 Стадії проектування вузлів та деталей машин
- •2.1. Рівні циліндричні з’єднання.
- •Характеристики, особливості збирання та критерії працездатності.
- •Розрахунок з’єднань з натягом.
- •Теми для додаткового самостійного вивчення
- •3.1.1 Ззварні з'єднання
- •3.1.2 Характеристика і області застосування зварних з'єднань
- •3.1.3 Основні типи зварних швів
- •Стикові з'єднання
- •Напусткові з'єднання
- •3.1.4 Види їх ушкоджень та критерії працездатності
- •3.1.5 Розрахунок на міцність з'єднань зварних швів на стаціонарні навантаження
- •Паяні з'єднання
- •Теми для додаткового самостійного вивчення
- •3.2.1 Нарізні з’єднання
- •3.2.2 Призначення і класифікація з'єднань
- •Основні типи різі
- •3.2.3 З’єднання гвинтами, болтами та шпильками
- •3.2.4 Види пошкоджень та критерії працездатності нарізних з’єднань
- •3.2.7 Особливості розрахунку та конструювання багато болтових з’єднань
- •Теми для додаткового самостійного вивчення
- •4.1.1 Шпонкові, штифтові та шліцьові з’єднання.
- •Шліцьові з'єднання
- •Штифтові з'єднання
- •Профільні (безшпонкові) з'єднання
- •4.1.2 Порівняльна характеристика та області застосування
- •4.1.3 Види пошкоджень та критерії працездатності
- •4.1.4 Розрахунки на міцність
- •Ненапружене шпонкове з'єднання з призматичною шпонкою
- •Ненапружене шпонкове з'єднання з сегментною шпонкою
- •4.1.3 Види пошкоджень та критерії працездатності
- •Напружені з'єднання клиновими шпонками
- •Теми для додаткового самостійного вивчення
- •5.1. Загальні відомості про пасові передачі
- •5.2. Переваги та недоліки пасових передач
- •5.3. Умови роботи пасових передач
- •5.4. Особливості кінематики пасових передач
- •5.5. Криві ковзання. Коефіцієнт тяги і ккд передачі
- •5.6. Види і причини відмов, критерії працездатності та розрахунку пасових передач
- •6.1. Навантаження на вали та опори пасової передачі
- •6.3 Матеріали . Стандарти та диаметри
- •Теми для додаткового самостійного вивчення
- •7.1. Типи ланцюгів
- •7.2. Загальні відомості про ланцюгові передачі
- •7.3. Переваги та недоліки ланцюгових передач
- •7.4. Основні характеристики ланцюгових передач
- •7.5. Конструкція втулково-роликового ланцюга
- •7.6. Конструкція зубчастого ланцюга
- •7.7. Зірочки
- •7.8. Матеріали деталей ланцюгових передач
- •7.9. Особливості кінематики ланцюгових передач
- •7.10. Сили, які діють на деталі ланцюга
- •7.11. Види та причини відмов ланцюгових передач
- •7.12. Критерії працездатності та розрахунку
- •Теми для додаткового самостійного вивчення
- •8.1 Фрикційні передачі
- •8.1.1. Загальні відомості та класифікація фрикційних передач
- •8.1.2. Явища ковзання у контакті котків фрикційної передачі
- •8.1.3. Матеріали та конструкції деталей фрикційних передач
- •6.2 Фрикційні варіатори
8.1.3. Матеріали та конструкції деталей фрикційних передач
Вимоги до матеріалів фрикційних котків: високий модуль пружності для зменшення пружного ковзання та втрат потужності на перекочування котків; високий коефіцієнт тертя ковзання; висока контактна міцність та стійкість проти спрацьовування для забезпечення потрібної довговічності передачі.
Найчастіше використовують такі поєднання матеріалів для виготовлення ведучого та веденого котків: загартована сталь - загартована сталь забезпечує контактну міцність передачі та високий ККД. (сталі типу ШХ15 із термообробкою, твердість 50—55 HRC. У тихохідних передачах сталі 40Х, 40XH).
Чавун - чавун (або сталь) забезпечує високу несучу здатність передачі.
Текстоліт, фібра - сталь, чавун мають широке застосування у середньо- та малонавантажених передачах. Завдяки високим значенням коефіцієнта тертя вимагають меншої сили притискання котків.
Шкіра, деревина, гума — сталь, чавун використовують у малонавантажених передачах та передачах приладів. Ці матеріали мають низьку стійкість проти спрацьовування, але високий коефіцієнт тертя.
Котки фрикційних передач із неметалевих матеріалів завжди повинні працювати без змащування. Як правило, ведучий коток виготовляють із більш м'якого матеріалу, щоб запобігти місцевому спрацьовуванню (утворенню лисок) на робочій поверхні веденого котка при випадковому буксуванні.
Конструкція котків фрикційних передач. Форма котків залежить від матеріалами, з яких ці котки виготовлені.
Металеві котки (із сталі чи чавуну) виготовляють дискової форми, а котки малих діаметрів роблять суцільними разом із валом (рис. 20.4, а, б). Робочі поверхні металевих котків повинні мати малі параметри шорсткості (Ra 0,63—0,32).
Котки з неметалевих матеріалів виготовляють збірними насадної конструкції (рис. 20.4, в-е): маточина з чавуну або сталі призначена для закріплення дисків або кілець із гуми 1, текстоліту 2, деревини чи шкіри 3.
Натискні пристрої фрикційних передач. Притискання котків фрикційних передач можна здійснити різними способами. Спосіб притискання має суттєве значення для роботи передачі. Постійне притискання допустиме тільки у передачах, що передають постійне робоче навантаження. У передачах, із змінним навантаженням, бажано, щоб сила притискання котків змінювалася автоматично відповідно до навантаження. Довговічність та ККД таких передач більші, оскільки в цьому разі не виникають надмірні сили при передаванні малих робочих навантажень.
Ha рис. 20,5, а, б показані схеми натискних пристроїв, що забезпечують постійну силу притискання котків за допомогою стиснутої пружини і за допомогою ваги спеціального тягарця на важелі.
Гвинтовий натискний пристрій, що забезпечує автоматичне регулювання сили притискання конічних котків, показано на рис. 20.5,в. Автоматично діючого пристрою є передача із самозатяжним кільцем (рис. 20.5,г). Крім основних котків, передача має додатковий холостий ролик 1 та масивне жорстке кільце 2, що охоплює з невеликим початковим натягом усі три котки.
Геометрія та кінематика передачі. Котки конічної фрикційної передачі - це зрізані конуси, що взаємно дотикаються по спільній твірній, а вершини конусів знаходяться у точці перетину осей валів. Остання умова потрібна, щоб запобігти геометричному ковзанню в контакті котків.
Основними розмірами конічної фрикційної передачі є середні діаметри ведучого та веденого котків dm1 і dm2, зовнішня R та середня Rm конусні відстані, робоча ширина котків b, кути при вершинах конусів δ1 та δ2. Для конічної фрикційної передачі з міжосьовим кутом Σ = δ1 + δ2 = 90º (рис 20.7) справедливі такі співвідношення між параметрами:
(20)
(21)
.
(22)
Тут ΨR = 0,20...0,30 — коефіцієнт ширини котків.
Передаточне число конічної фрикційної передачі u = ω1/ω2 або u = dm2/dml. (23)
Інші співвідношення між параметрами передачі, які використовують у розрахунках [на основі виразів (20) ... (23)], такі:
;
;
;
; (20 24)
;
.
