- •Методичні вказівки
- •«Економіка праці й соціально-трудові відносини»
- •6.030504 «Економіка підприємства» усіх форм навчання
- •1. Розробка місцевої технічно обгрунтованої норми витрат робочого часу
- •2. Розробка місцевих норм витрат матеріалів
- •3. Розробка калькуляції витрат праці та заробітної плати
- •4. Розрахунок кількісного та професійно-кваліфікаційного складу бригади робітників
- •5. Виписка та закриття акордного наряду на підрядні роботи
- •6. Розподілення суми заробітної плати та премії серед робітників бригади
- •Література
- •Додаток а Вихідні дані для проектування місцевої норми витрат робочого часу робітників
- •Результати проведення нормативних спостережень методом фотообліку змішаного
- •Мурування суцільне з цегли глиняної звичайної зовнішніх стін товщиною 2 цеглини із середнім архітектурним оформленням
- •Визначити норму витрат керамічних плиток на влаштування підлоги
- •Визначити норму витрат глазурованих плиток на облицювання внутрішніх стін у приміщеннях
- •Визначити норму витрат паркетних планок на 1 м2 підлоги
- •Калькуляція № _______ витрат праці та заробітної плати на __________________________________________________________________
3. Розробка калькуляції витрат праці та заробітної плати
Для виконання даного розділу студент повинен розглянути теоретичні основи організації оплати ипраці, зокрема:
розкрити сутність, функції та завдання оплати праці;
охарактеризувати структуру заробітної плати працівників підприємства;
дати характеристику елементів організації оплати праці на підприємстві,зокрема тарифної системи;
Практичне завдання полягає у розробленні калькуляції витрат праці й заробітної плати на виконання окремого комплексу робіт на певному будівельному об’єкті за даними завдання на виконання курсової роботи.
Конкретні умови господарювання створюють необхідність складання певних видів калькуляцій відповідно до типу господарств, мети і завдань, що стоять перед ними. Виробничі калькуляції характеризують собою сукупність витрат, пов’язаних з виробництвом продукції, виконанням робіт на конкретному підприємстві чи організації.
Трудові витрати на сьогодні за своєю питомою вагою у собівартості продукції посідають 2—3 місце, що також вимагає необхідності значної уваги до них у процесі управління витратами. До трудових витрат, як відомо, належать витрати на основну і додаткову заробітну плату виробничих робітників (пряма заробітна плата).
У системі техніко-економічних розрахунків на підприємстві важливе місце займає калькулювання – обчислення собівартості окремих виробів.
У процесі калькуляції прямі витрати обчислюються безпосередньо на калькуляційну одиницю згідно з чинними нормами й цінами. На не прямі витрати спочатку складають кошторис на певний період, після чого витрати розподіляють між різними виробами за відомою методикою.
Стаття калькулювання собівартості «Основна заробітна плата виробників» містить витрати на оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих виготовленням основної продукції. Обчислюється згідно з нормами витрат часу на виконання технологічних операцій і тарифними ставками або відрядними розцінками на операції, деталі, вузли.
Калькулювання потрібне для вирішення низки економічних завдань: обґрунтування цін на вироби, обчислення рентабельності виробництва, аналізу витрат на виробництво однакових виробів на різних підприємствах, визначення економічної ефективності різних організаційно-технічних заходів.
На підприємствах, як правило, складають (обчислюють) планові та фактичні калькуляції. Перші обчислюють за плановими нормами витрат, другі за їх фактичним рівнем.
Завдання бригадам (ланкам робітників) оформляють та видають на основі калькуляцій витрат праці і заробітної плати, розроблених за діючими науково обґрунтованим и елементами й укрупненими нормами часу. Калькуляції витрат праці і заробітної плати, розроблювані і використовувані у будівельних організаціях, реєструють у спеціальному Журналіоблікукалькуляцій.
Калькуляція витрат праці та заробітної плати в будівництві як документ первинного обліку використовується для робітників–відрядників, які виконують певний вид робіт (або комплекс робіт) на 1 об’єкт або конструктивний елемент. Складають такі калькуляції за ЕНиР (збірників єдиних норм і розцінок на будівництві, монтажні й ремонтно-монтажні роботи) і додають до наряду на підрядні роботи. В калькуляції містяться 3 розділи: А – основні роботи; Б – допоміжні роботи; В – транспортні роботи (додаток Д).
При складанні калькуляцій користуються спеціальною формою (додаток Е), а також поправочними коефіцієнтами, вказаними в ЕНиР, які необхідні при даних умовах виконання виду робіт, указаного в завданні на курсове проектування. При складанні калькуляції підбиваються підсумки до кожного розділу та всього з калькуляції. Графи 1 – 5 та 7, 8 заповнюються за даними ЕНиР; графа 6 заповнюється за даними завдання на виконання курсової роботи; графа 9 розраховується множенням графи 6 на графу 7, а графа 10 – множенням графи 6 на графу 8.
