1.4. Організація аналітичної роботи на підприємстві.

Ефективність аналітичної роботи на господарських об’єктах великою мірою залежить від її організації, глибини охоплення аналітичною роботою всіх структурних підрозділів, оперативності інформації, її достовірності тощо.

Організація аналізу господарсько-фінансової діяльності підпри­ємств визначається розмірами підприємства, рівнем управління, складом та структурою апарату.

На великих підприємствах організацією економічної, у тому числі аналітичної роботи, займається комерційний директор (заступник директора з економічних питань, головний економіст). Він працює в тісному контакті з усіма відділами і службами підприємства, надає їм методичну допомогу.

В апараті комерційного директора може бути лабораторія економічного аналізу (економіки та організації виробництва), яка проводить глибоке дослідження економіки підприємства.

На багатьох підприємствах при планово-економічному відділі створено групи економічного аналізу, запроваджено посади економістів з бухгалтерського обліку й економічного аналізу, організовано економічні сектори в складі виробничо-технічних рад. Усі вони працюють над аналізом господарсько-фінансової діяльності підприємства, його підрозділів.

Аналіз окремих питань господарської діяльності здійснюють технічні служби, начальники бригад, дільниць, цехів.

Аналіз діяльності проводиться всіма службами підприємства, що забезпечує його комплексність і сприяє глибокому всебічному вивченню господарської та фінансової діяльності, більш повному виявленню невикористаних резервів.

На підприємстві має бути розроблений план проведення аналі­тичної роботи, визначені необхідні для проведення аналізу джерела економічної інформації, повноти проведення дослід­жень, терміни їх проведення, форми узагальнення і оформлення ре­зультатів аналізу.

Чітка організація аналітичного процесу на підприємстві перед­бачає відповідну етапність його проведення. Аналітичний процес включає кілька етапів, а саме:

1. розроблення програми комплексного, системного аналізу;

2. визначення кола інформаційних матеріалів ї підготовка їх до аналізу;

3. аналітичне опрацювання показників за допомогою технічних прийомів та обчислювальної техніки;

4. вирішення в процесі аналітичної роботи основних завдань аналізу;

5. оцінка результатів господарсько-фінансової діяльності;

6. узагальнення результатів аналізу та їх оформлення, складання аналітичної інформації;

7. передача аналітичної інформації, висновків та пропозицій керівникам підприємств та його підрозділів для прийняття управлінських рішень.

Розроблення програми економічного аналізу — найвідповідальніший етап аналітичної роботи, оскільки саме на цьому етапі визначають основну мету аналізу, завдання, які повинні бути вирішені для її досягнення, об’єкти аналізу та систему показників, за допомогою яких дається оцінка того чи іншого об’єкта чи явища, встановлюють терміни виконання аналітичної роботи, визначають виконавців. На цьому першому, підготовчому, етапі планується робота щодо проведення аналізу, зміст якої визначається метою та задачами аналізу. В плані аналітичної роботи повинні знайти відбиття такі питання: строки проведення аналізу; коло виконавців за їх розподілом за розділами (темами) аналізу; джерела інформації; період, який охоплюватиме аналіз; перелік розділів (тем) аналізу; розробка макетів аналітичних таблиць.

Глибина й ефективність економічного аналізу залежать від обсягу та якості інформації, яка використовується в процесі аналітичних досліджень. Саме тому визначення кола інформаційних матеріалів та підготовка їх до аналізу є важливим етапом аналітичної роботи. На цьому етапі здійснюється підготовка матеріалів до аналізу, тобто перевіряється якість заповнених форм, повнота звітних даних, їх достовірність, наявність відповідних підписів.

Наступним етапом аналізу є аналітичне опрацювання показників за допомогою технічних прийомів, тобто знаходження відхилень від базового періоду (чи розрахунку); обчислення відсотків виконання плану, коефіцієнтів та середніх величин; групування показників визначення чинників, що вплинули на рівень показників; встановлення взаємозв’язку та взаємозалежності між показниками; визначення впливу кожного чинника на підсумковий показник; виявлення втрат та оцінка діяльності господарського об’єкта.

Вирішення в процесі виконання аналітичної роботи основних завдань аналізу — четвертий етап аналітичної роботи. На цьому етапі проводиться порівняння фактичних показників діяльності з плановими, прогнозними, з фактичними показниками минулих періодів, з досягненнями провідних підприємств; вивчається вплив чинників на відхилення за показниками, проводиться пошук невикористаних та прогнозованих резервів щодо підвищення ефективності виробництва.

П’ятий етап включає оцінку результатів господарської діяльності з урахуванням дії різних факторів, виявлення резервів, усунення недоліків. Узагальнюються та формулюються результати аналізу, узагальнюються резерви, розробляються пропозиції щодо прийняття рішень за результатами аналізу. На цьому етапі розробляють заходи щодо мобілізації невикористаних резервів.

На шостому етапі проводиться оформлення результатів аналізу, складання аналітичної інформації. Залежно від мети аналізу, обсягу аналітичних досліджень, місця проведення результати оформляють різними документами, а саме: текстові — у формі висновків за результатами аналізу, звітів, аналітичних, доповідних та пояснювальних записок, рапортів; без текстові — у формі таблиць, графіків, діаграм. Традиційно готується пояснювальна записка до річного звіту та відповідні записки керівництву об’єкта з окремих тем проведеного аналізу. Зміст аналітичної записки, зокрема, повинен відповідати програмі аналізу та охоплювати питання, передбачені нею. Мате­ріал, викладений у записці, повинен бути конкретним, підкріпленим відповідними розрахунками, таблицями. В записці подають характеристику діяльності підприємства, наводять результати аналізу основних показників діяльності, причини відхилень за показниками, оцінюють ефективність діяльності.

В заключній частині подають у стислій формі висновки і конкретні пропозиції щодо мобілізації внутрішніх невикористаних резервів, підвищення ефективності діяльності підприємства, його конкурентоспроможності. Цей етап аналітичної роботи націлений на розробку організаційно-технічних заходів щодо усунення виявлених в результаті аналізу і недоліків та використання виявлених резервів підвищення ефективності промислового виробництва.

Повну характеристику фінансово-господарської діяльності під­приємства дає проведення аналітичної роботи за підсумками року — за даними форм річної фінансової звітності. Дані періодичної звітності використовуються для проведення аналізу більш обмеженого кола показників, а оперативно-технічного обліку — для проведення вироб­ничої програми діяльності підприємства за декаду, добу, зміну.