- •Тема 1. Наука як цілісна соціальна система.
- •Поняття науки. Критерії науковості.
- •Класифікація наук.
- •Наука у структурі соціальних зв’язків.
- •§ 2. Наука – складне і багатогранне явище. Класифікація наук є проблемою тому, що передбачає існування різноманітних способів розкриття специфіки і взаємодії окремих наук в структурі «науки взагалі».
- •Тема 2. Виникнення науки і закономірності її розвитку.
- •Основні етапи і закономірності розвитку науки.
- •Загальні моделі розвитку науки у сучасній філософії.
- •Тема 3: сутність і структура пізнавального процесу План
- •1. Класична схема пізнання
- •2. Схема наукового пізнання
- •Засоби пізнання
- •Використання моделей
- •Використання приладів
- •План семінарського заняття:
- •Контрольні запитання:
- •Теми рефератів:
- •Список літератури:
- •Список додаткової літератури:
- •Тема 4: логіка та методологія наукового пізнання
- •План семінару:
- •Контрольні запитання:
- •Теми рефератів:
- •Література:
- •Список додаткової літератури:
- •Тема 5: діалектика як методологія наукового пізнання
- •План семінарського заняття:
- •Контрольні запитання:
- •Теми рефератів:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
План семінарського заняття:
Проблема пізнання у філософії.
Діалектика суб'єкта і об'єкта пізнання. Суверенність мислення.
Проблема критеріїв істини в сучасній філософії.
Загальна характеристика чуттєвого та раціонального рівнів пізнання.
Порівняльна характеристика розсудливого та розумного в пізнанні.
Загальна характеристика форм абстрактного мислення.
Контрольні запитання:
Що вивчає гносеологія?
Визначте зміст поняття "суб'єкт пізнання".
В чому полягає активність суб'єкта пізнання?
Визначте зміст поняття "об'єкт пізнання".
Як співвідносяться поняття "об'єкт" та "предмет" пізнання?
В чому полягає сутність співвідношення понять "істинність" і "правильність"?
Як визначається "омана"?
Чим відрізняється розсудливий рівень пізнання від розумного?
Які форми абстрактного мислення ви можете назвати?
Теми рефератів:
Гносеологічна проблематика в німецькій класичній філософії.
Основні напрямки гносеологічних проблем у сучасній західній філософії.
Співвідношення раціонального та ірраціонального, дискурсивного та інтуїтивного в процесі пізнання.
Пізнання як вид духовної діяльності і феномен культури.
Пізнання і розуміння в філософській герменевтиці.
Пізнавальні процеси у правотворчості.
Істина як мета правозастосовної діяльності.
Список літератури:
Філософія // за ред. Надольного І.Ф.–– К., 1997.
Філософія // за ред.Заїченка.–– К., 1995.
Шевченко В.І. Концепція пізнання в українській філософії: Курс лекцій для вищих навчальних закладів.–– К., 1993.
Шкепу М.О. Чуттєве споглядання як перший рівень пізнання: Конспект лекцій для студентів філософських факультетів.–– Чернівці, 1996.
Ярошевець В.І. Людина в системі пізнання.–– К., 1996.
Список додаткової літератури:
Алексеев П.В., Панин А.В. Теория познания и диалектика.–– М., 1991.
Алексеев П.В., Панин А.В. Философия: Учебник для вузов.–– М.: Изд-во МГУ, 1998.
Билатов М.И. Истина. Знание. Убеждение.–– Р.-на-Д., 1990.
Борисов И.И. Homo cognoscens. Человек познающий: очерки по истории гносеологии.–– СПб., 1999.
Гносеология в системе философского мировоззрения / Отв.ред. Лекторский В.А.–– М., 1983.
Ермакова Е.Е. Философия: Учебник для вузов.–– М., 1999.
Ильин В.В. Теория познания. Эпистемология.–– М.: Изд.МГУ, 1994.
Копнин П.В. Диалектика как логика и теория познания.–– М., 1974.
Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки.–– М., 1974.
Крымский С.Б., Парахонский Б.А. Эпистемология культуры.–– К., 1993.
Меркулов И.П. Когнитивная эволюция.–– М., 1999.
Микешина Л.А., Опенков М.Ю. Новые формы познания и реальности.–– М., 1997.
Мировоззренческие ориентиры мыслительной культуры / Отв.ред.Андрос Е.И., Табачковский В.Г.–– К., 1993.
Познание в социальном контексте.–– М., 1994.
Рудкевич М.Н., Лойфман И.Я. Диалектика и теория познания.–– М., 1994.
Теория познания в 4-х томах под ред. Лекторского В.А., Озерова Т.И.–– М., 1991.
Философия: Учебник для высших учебных заведений.–– Р.-на-Д., 1997.
Цофнас А.Ю. Теория систем и теория познания.–– Одесса, 1999.
Шинкарук В.И. Единство диалектики, логики и теории познания.–– К., 1977.
Эволюция, культура, познание (РАН, Институт философии, отв.ред.И.П.Меркулов).–– М., 1996.
Эволюционная эпистемология. Проблемы. Перспективы.–– М., 1996.
Юрген Хабермас. Познание и интерес // Философские науки.–– 1990.–– № 1.
