2. Розробити корисні поради, як бути приємним співрозмовником

Правила культурного спілкування

Бути хорошим співрозмовником – означає вміти добре слухати.

Важливо не лише те, що говориться, але й як.

Спілкуючись з людиною, намагайтеся щоразу щиро сказати їй добре слово.

Намагайтеся говорити правильно.

Добирайте слова, що найточніше відповідатимуть думці.

Бережіть мову від мовних «бур’янів» та засмічень.

Не соромтеся виправити помилку в своїй мові або мові товаришів.

Вживайте у розмові слова ввічливості: «доброго дня», «будь ласка», «дякую», «до побачення» та інші.

Звертайтеся на «Ви» до всіх незнайомих і старших людей.

Говоріть чітко, виразно, розбірливо, тихо, не підвищуючи голосу.

Більше читайте, запам’ятовуйте нові слова і вживайте їх при спілкуванні.

Використовуйте тільки ті слова, значення яких вам зрозуміле.

Ніколи не перебивайте співрозмовника.

Будьте чемними не лише у вчинках, але і в словах.

Не кажіть про присутніх він або вона.

Не розмахуйте руками, не жестикулюйте без потреби при розмові.

Ніколи не критикуйте людину поза очі, завжди висловлюйте свою думку їй в обличчя, не кажіть погано або насмішкувато про відсутніх.

Хороший співрозмовник — це людина, якій цікаве життя у всіх його проявах, тому він може відмінно вести розмову і про розробку вічного двигуна, і про суміші для немовлят. Якщо у вас немає живого інтересу до життя, допитливості у всіх сферах, спраги знань, то ви зможете освоїти мистецтво діалогу тільки технічно, а задоволення отримувати від цього процесу вам буде важко.

В цілому, всі правила можна підвести під одну пропозицію: намагаючись показати співрозмовнику інтерес до розмови і свою прихильність до нього самого, ви народжуєте в ньому інтерес і гарне ставлення до себе.

Правила гарного співрозмовника:

1. З будь-якою людиною, є про що поговорити.

Треба тільки знайти те, що її цікавить. Відсоток людей, яких в житті не цікавить нічого, мізерно малий. Як мінімум, завжди можна поговорити про саму людину. Тому замість того, щоб сказати «З нею нема про що поговорити!» , Краще сказати «У нас немає спільних тем для розмови!».

2. Використовуйте прийом активного слухання.

Активне слухання — це спосіб показати співрозмовнику, що ви його слухаєте, чуєте і розумієте, про що він говорить. Для цього ви можете дивитися на співрозмовника, кивати, говорити слова типу «ага» або «так», коротко коментувати окремі фрази оповідання ( «як здорово!», «Ну треба ж!» , «А він?»), Продовжувати за співрозмовника думку (коли все зрозуміло, можна разом із співрозмовником сказати кінцівку), допомагати знайти потрібні фрази або слова ( коли співрозмовник запнувся ), ставити питання.

Всією своєю поведінкою показуйте співрозмовнику, що вам цікаво, це буде надихати його продовжувати розповідь і спілкуватися з вами далі.

3. Розмова для вас має бути цікавою.

Навіть якщо трапилося так, що ви змушені підтримувати розмову про нескінченно далеке від вас полювання, постарайтеся перейнятися темою і інтересом співрозмовника. Якщо людина говорить про те, що цікаво йому, але не відчуває зворотного зв’язку, то розмова довго не триватиме.

Прийом «Скарбничка знань»: після розмови замість того, щоб сердитися на себе і на співрозмовника за даремний порожній вечір, скажіть собі, які знання йдуть у вашу скарбничку: як полагодити світло будинку, як ловити рибу або яким є образ середньостатистичного військового.

4. Якщо співрозмовник вас не зрозумів, значить, ви неправильно висловилися.

Прийміть це просте правило, і вам буде простіше вести розмову: ви перестанете сердитися на співрозмовника за нетямущість або дратуватися від того, що розмова йде не туди.

5. Посміхайтеся.

Посмішкою ви показуєте свою прихильність і відкритість до людини — це відмінна платформа для діалогу. До речі, посмішка відчувається навіть по телефону.

6. Викорінити займенник «я» з діалогу.

Всі люди за природою егоїсти, і всім цікаво слухати тільки про себе, в усякому разі, спочатку. Якщо ви в оповіданні говорите про себе, змініть форму висловлювання: замість «я здивована» можна сказати «дивно», замість «я хочу» — «мені хочеться». Таким чином, трохи змінюється відтінок висловлювання.

7. Називайте співрозмовника на ім’я.

Вчені говорять, що приємніше звуку власного імені, знайти щось важко. Використовуйте це.

8. Говоріть мовою співрозмовника.

При знайомстві, вибирайте легкі теми, ставте прості запитання. Навіть якщо ви знаходитесь на науковому з’їзді, не починайте розмову зі складних тем, почніть з чогось простого ( «звідки ви» , «як давно ви» і т. д.). Складні теми часто змушують співрозмовника, особливо не надто вам знайомого, напружуватися.

9. Говоріть просто і зрозуміло.

Поважайте співрозмовника, не навантажуйте свою промову складними словами, термінами, зворотами. Навіть якщо у нього п’ять вищих освіт, навряд чи йому захочеться лізти в суть вашої пропозиції через нетрі іносказань і модерних слівець.

Навіть Ейнштейн заповів нам спрощувати все, що тільки можна. Пам’ятайте, навіть про наукові теми можна говорити «людською» мовою.

Не намагайтеся формою розмови надати собі статусу. Розумна людина в будь-якому випадку зрозуміє, що ви з себе представляєте .