Трипільці – землеробські (хліборобські) племена. Займалися зерновим землеробством та осілим скотарством.
Робили керамічні вироби з кольоровим орнаментом.
Використовували мідні знаряддя праці.
Будували великі глиняні одно-двоповерхові будинки барачного типу. Будови були розташовані декількома рядами кругами навколо великої площі, на якій стояло одне або декілька святилищ. Жили великими поселеннями (15-20 тис. чол.)
Були язичниками, поклонялися богині родючості, так звана «Велика мати усього сущого», богиня родючості. У ткацтві і прядінні жителі Трипілля досягли чималих успіхів. Вони уміли ткати полотно і робити килими.
Одна з найцікавіших рис трипільської культури – це її міста. Величезні поселення площею до 400 га, в яких налічувалося до 2000 будинків і до 25 тисяч жителів.
Бронзовий вік (II тис. До н. Е.)
Бронзовий вік - історичний період, який характеризується поширенням виробів із бронзи. Бронза – це штучний метал, сплав міді та олова. Бронзовий вік на території України був представлений такими археологічними культурами: Ямна культура (перехід від енеоліту до бронзового віку кін. 3 – поч. 2 тис. до н.е.), Зрубна культура (друга пол. 2 – поч. 1 тис. до н.е.), Чорноліська культура (9-7 ст. до н.е.) Основні заняття племен бронзового віку: переважно скотарство, землеробство, керамічні вироби, вироби із бронзи. У ІІ тис. до н. е. відбувається перший суспільний поділ праці – скотарство відокремлюється від землеробства
Залізний вік (і тис. До н. Е. - IV ст. Н. Е.)
Залізний вік - історичний період, який характеризується поширенням виробів із заліза. Останній період давньої історії.
К
|
Скіфи VII-III ст. до н.е.
|
Сармати ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е.
|
Кіммерійці – перший народ на території України. Кіммерійці - проіранські племена (тобто прийшли з іранського нагір’я). Проживали кіммерійці на північному узбережжі Чорного та Азовського моря (між Дністром та Доном).Вперше кіммерійці згадуються в «Одіссеї» Гомера. Займалися кочовим скотарством (випасали коней). Кочівники – племена, які не мають постійного житла і пересуваються з одного місця на інше, випасаючи худобу. Основне заняття кочівників – кочове скотарство. Кіммерійці першими в Україні почали використовували залізні знаряддя праці. Воювали з Урарту, Ассирією, Лідією. У VII ст. до н.е. кіммерійці були витіснені скіфами.
|
Проіранські племена. Створили на території України державу Велика Скіфія. Займались кочовим скотарством. Проживали на північному узбережжі Чорного та Азовського моря (між Дністром та Доном). Вперше згадуються Геродотом. Геродот поділяв скіфів на скіфів-кочівників (степовий регіон), царських скіфів (степовий регіон), скіфів-орачів (захід від Дніпра), скіфів-землеробів (Лівобережжя). Скіфи-кочівники мають проіранське походження, скіфи землероби – місцеве українське походження (праслов’яни). Скіфи утворили повноцінну державу. У VI ст. до н.е. скіфи перемогли непереможного перського правителя Дарія І. Велика Скіфія досягла найбільшої могутності у IV ст. до н.е. за часи правління царя Атея. У ІІІ ст. до н.е. скіфи були витіснені сарматами. Частина скіфів залишилася у Криму, де утворила державу Мала Скіфія (столиця – Неаполь-Скіфський). Скіфи створили велику культуру. Особливо цікаві пам’ятки - кургани (поховання царів): Чортомлик, Товста Могила, Куль-Оба, Солоха. Найбільш самобутнім елементом культури є скіфський звіриний стиль, за допомогою якого прикрашалася зброя воїна, ритуальні посудини. Найвідоміша скіфська знахідка – пектораль - золота нагрудна царська прикраса.
|
Проіранські племена, за культурою близькі до скіфів. Проживали на північному узбережжі Чорного та Азовського моря (між Дністром та Доном). Займалися кочовим скотарством. У сарматів були жінки-воїни. Згадуються Полібієм (Пліній). Відомі назви сарматських племен: алани, роксолани. Сармати були витіснені у ІІІ ст. готами та у IV ст. Гунами.
|
іммерійці
– воїни – « молокоїди»
ІХ-VII
ст. до н.е.
