- •Мета і завдання дисципліни. Базові Поняття Енергозбереження
- •1.2. Одиниці виміру та співідношення потужності та кількості енергії.
- •1.3. Суб’єкти та об’єкти енергозбереження.
- •1.1. Мета і завдання дисципліни
- •1.2. Одиниці виміру та співвідношення кількості та потужності енергії
- •1.3. Суб’єкти та об’єкти енергозбереження
- •1.4. Законодавство з енергозбереження.
- •У адміністративному примусі до реалізації робіт з енергозбереження;
- •У економічному заохоченні до реалізації робіт з енергозбереження;
- •1.5. Взаємозв’язок енергозбереження і енергетичного аудиту.
- •1.6. Взаємозвязок енергозбереження і енергоменеджменту.
- •Циклічність дій енергоменеджера представлена на рис. 1.1.
- •Енергетичний план виробничої діяльності енергоменеджера промислового підприємства представлений в табл. 1.1.
- •1.7. Логіка практичного використання знань з енергозбереження.
- •2.1. Загальні положення. Види енергозбереження.
- •2.2. Експлуатаційні параметри енергоносіїв та агрегатів об’єкту еа.
- •Слід запам’ятати, що назву “параметр” носять ознаки та властивості будь-якого явища, наприклад, теплопередачі, енергопостачання, характеристик енергоносіїв, тощо, що допускають кількісну оцінку.
- •2.3. Енергозбереження у теплотехнологічних процесах
- •2.4. Енергозбереження у агрегатах та установках
- •В подальшому, визначення обягів економії пер виконується в порядку, визначеному ф-лами (2.1 – 2.4), за формулами:
- •2.5. Енергозбереження у промислових підприємтсвах
- •2.6. Показники енергетичної ефективності об’єктів енергозбереження
- •2.6.1 Система ккд.
- •3.1. Структура собівартості продукції.
- •3.2. Енергетична складова собівартості продукції.
- •3.3. Собівартість електричної енергії.
- •Ціни на електроенергію для промислових і комунально побутових споживачів.
- •3.4. Собівартість теплової енергії.
- •Інформація: Ціна теплової енергії на енергоринку для споживачів теплової енергії у м. Києві у 2012 р була:
- •3.5. Співвідношення собівартості теплоти, одержаної з різних пер.
- •3.5.1. Визначення вартості Гкал теплоти через закупівлю органічного палива.
- •3.5.1. Визначення вартості Гкал теплоти через закупівлю електричної енергії і її ринкову вартість.
- •3.5.3. Висновок.
- •3.5.4. Співвідношення “паливної” та “електричної” вартості теплової енергії, відпущеної джерелами енергопостачання.
- •3.6. Вартість пари
- •4.1. Собівартість штучного холоду, одержаного від одноступеневої парокомпресорної холодильної установки (оху). Методологія.
- •4.1.1. Визначення енергетичної складової штучного холоду, одержаного від оху.
- •Годинний відпуск холоду становить:
- •4.1.2. Визначення повної собівартості штучного холоду, одержаного від оху.
- •4.1.3. Висновки по штучному холоду від оху.
- •4.2. Вартість штучного холоду та теплової енергії, одержаних від парокомпресійного теплового насосу (птн). Методологія.
- •4.2.1. Визначення енергетичної складової собівартості теплової енергії, одержаної від птн.
- •4.2.2. Визначення повної собівартості теплової енергії, одержаної від птн.
- •Для порівняння:
- •4.2.3. Висновки щодо теплової енергії від птн.
- •4.2.4 Визначення енергетичної складової собівартості штучного холоду, одержаного від птн.
- •4.2.5. Визначення повної собівартості штучного холоду від птн.
- •4.2.6. Висновки по штучному холоду від птн.
- •5.1. Технічні рішення з енергозбереження.
- •5.2. Витрати енергоресурсів
- •5.3. Втрати теплоти в технологічних процесах і установках
- •В практичній роботі з енергозбереження витрати пер на об’єкті представляються у відповідних розділах звіту по виконану роботу, як правило, або у вигляді таблиць або у вигляді гістограм.
- •5.4. Ефекти енергозбереження.
- •5.5 Техніко-економічне обґрунтування технічних рішень з енергозбереження
- •5.6. Види енергозбереження.
- •5.7. Методи енергозбереження
- •5.7.1 Стандартні методи енергозбереження:
- •5.7.2. Не стандартні методи енергозбереження: До нестандартих методів енергозбереження відносять нові ресурсо- та енергоощадні технології, а саме:
- •Теплова обробка бетону гарячими газами замість парової.
- •6.1. Основні визначення
- •6.2. Умови впровадження вер.
- •6.3. Напрями використання теплоти вер.
- •6.4. Технічні рішення з використання теплоти вер.
- •6.5. Умова ефективного використання теплоти вер.
- •6.6. Енергетичний ефект використання вер.
- •6.7. Економічний ефект використання вер.
- •План лекції
- •1.7. Загальні положення.
- •2.7. Етап 1. Вибір стратегії енергозбереження.
- •7.3. Етап 2. Визначення макро-показників енергоспоживання та показників енергетичної ефективності.
- •7.4. Етап 3. Визначення бази наближення об’єкту енергозбереження.
- •7.5. Етап 4. Формування та реалізація методики енергетичного (тепло-технологічного) розрахунку об’єкту енергозбереження.
- •7.6. Етап 5. Виявлення “вузлів” енергетичної недосконалості.
- •7.7. Етап 6. Формування повної системи енергоощадних технічних рішень.
- •7.8. Етап 7. Формування енергозберігаючих технічних рішень першочергового впровадження.
- •8.1. Етап 8. Визначення очікуваних макро-показників енергоспоживання та показників енергетичної ефективності об’єкту.
- •8.2. Етап 9. Визначення очікуваних обсягів зекономлених пер.
- •8.3. Етап 10. Визначення економічних показників енергозбереження.
- •8.4. Етап 11. Формування проміжного звіту.
- •8.5. Етап 12. Формування переліку необхідного енергоощадного обладнання.
- •8.6. Етап 13. Впровадження проектних рішень з енергозбереження.
- •8.7. Етап 14. Підтвердження результатів енергозбереження
- •8.8. Етап 15. Формування завершальної документації з енергозбереження.
- •Запитання для самоконтролю.
- •План лекції
- •9.1. Загальні положення.
- •9.2. Механічні процеси та методологія енергозбереження в їх реалізації.
- •9.2.1. Енергозбереження в процесі транспортування газових (газопарових) потоків компресорами.
- •9.2.2. Енергозбереження у процесі переміщення рідини відцентровими насосами
- •9.3. Тепло-технологічні процеси та методологія енергозбереження їх реалізації.
- •9.3.1. Енергозбереження в процесі нагрівння технологічного продукту.
- •Лекція 10. Енергозбереження ізолюванняМ тепловіддаючих поверхонь
- •10.1. Ізолювання, як фактор енергозбереження.
- •10.2. Закономірності втрат теплоти ізольованим трубопроводом від товщини ізоляційного шару.
- •10.3. Характеристики ізоляційних матеріалів
- •10.4. Втрати теплоти від ізольованих трубопроводів.
- •10.5. Розрахункові формули для визначення товщини ізоляційного шару для трубопроводів.
- •В результаті опрацювання вихідних даних і розрахунку за формулою 10.10 товщина ізоляційного шару – δізол для трубопроводу, зазначеного у вихідних даних, становить 0,051 м (51 мм).
- •10.6. Приклади.
- •10.7. Співставлення ізоляційних матеріалів.
- •Втрати теплоти та еквівалентні їм витрати вугілля в тец для ізоляційного матеріалу – Пінополіуретан-32
- •10.8. Визначення товщини ізоляційного шару для “холодних” трубопроводів.
- •План лекції
- •11.1. Загальні положення.
- •11.2. Енергозбереження в парогенераторі. Методологія реалізації.
- •11.3. Енергозбереження у випарних установках (ву) (на прикладі ву цукрового заводу).
- •11.4. Енергозбереження у теплових насосах.
- •11.4.1. Загальні положення.
- •11.4.2. Етапи енергозбереження в теплових насосах.
- •Запитання для самоперевірки.
- •План лекції
- •12.4. Енергозбереження у виробництві цукру.
- •12.1. Загальні положення. Цей розділ робіт з енергозбереження є масштабним і потребує значної бази знань і опанування методів розрахунку складних систем.
- •12.2. Енергозбереження у процесах вироблення теплової енергії в котельних.
- •12.3. Енергозбереження у процесах вироблення електроенергії в кес.
- •12.4. Енергозбереження у виробництві цукру.
- •Очікувані техніко-економічні показники 1-го етапу
- •Очікувані техніко-економічні показники 2-го етапу
- •13.1. Загальні положення
- •12.2. Етапи енергетичного аудиту
- •12.3. Методи енергетичного аудиту.
- •12.3.1. Метод збору вихідних даних.
- •12.3.2. Метод формування принципових схем споживання пер.
- •12.3.3. Метод виявлення вузлів енергетичної недосконалості (вен).
- •3.12.5. Метод порівняння технічних рішень та показників.
- •12.3.6. Метод інструментального виміру параметрів
- •12.3.7. Метод складання енергетичних, теплових, матеріальних балансів.
- •12.3.8. Метод визначення обсягу та степені використання теплоти вторинних енергоресурсів (вер)
- •12.3.9. Метод виявлення втрат теплової єнергії.
- •12.3.10. Метод визначення степені завантаження обладнання.
- •12.3.11. Метод “перехресної” перевірки параметрів енергоносіїв.
- •12.3.12. Метод термодинамічного аналізу.
- •12.3.13. Метод використання стандартних (ліцензованих) методик.
- •12.3.14. Метод використання наукових та навчальних методик.
- •12.3.18. Метод поетапного визначення результатів енергетичного аудиту.
- •12.3.19. Метод представлення результатів енергетичного аудиту.
- •14.1. Загальні положення
- •14.2. Інструментальні засоби виміру параметрів енергоносіїв.
- •14.3. Формули та діаграми для визначення експлуатаційних параметрів енергоносіїв.
- •14.4. Формули показників енергетичної ефективності.
- •14.4.1. Формули та графічні залежності для визначення ккд агрегатів.
- •14.4.3. Формули для визначення ккд енергетичних установок:
- •14.5.1.Методики розрахунку теплових схем промислових підприємств.
- •14.5.2. Методики розрахунку джерел енергопостачання.
- •14.5.3. Методики теплового розрахунку установок, що споживають теплову та електричну енергію.
- •14.6. Методики визначення показників енергетичної ефективності.
- •14.6.1. Методики визначення показників ефективності джерел енергопостачання.
- •14.6.2. Методики визначення показників енергетичної ефективності промислових підприємств.
- •14.7. Методики визначення економічних показників енергозбереження
- •14.8. Енергоощадне обладнання.
- •14.9. Енергоощадні технічні рішення.
- •14.10. Енерго та ресурноощадні технології.
- •14.12. Нормування енергоресурсів.
- •14.13. Енергоємність продукції.
- •14.13.1. Основні поняття енергоємності продукції.
- •14.13.2. Методологія визначення енергоємності продукції.
- •Лекція 15. КогенераціЯ і енергозбереження . План лекції
- •15.1. Когенерація. Загальні положення.
- •15.2. Енергетична та фінансова ефективність когенерації.
- •15.3. Передумови створення когенераційних установок на об’єктах енергоспоживання.
- •15.3.1. Технічні передумови створення когенераіційних установок.
- •15.3.2. Економічні передумови створення когенераіційних установок. Економічними передумови створення когенераіційних установок системі енергопостачання промислових підприємств є:
- •15.4. Когенераційні потенціали підприємства та енергоустановки.
- •15.4.1. Когенераційний потенціал промислового підприємства.
- •15.4.2. Когенераційний потенціал енергетичної установки.
- •15.4.3. Взаємовідповідність когенераційних потенціалів приємства та енергоустановки.
- •15.6. Розподіл витрати палива в когенераційних енергоустановках.
- •15.7. Показники енергетичної ефективності когенераційних установок
- •Рекомендована література: [13], [14], [26], [29].
- •Актуальні питання енергозбереження
- •16.1. Роль законодавства в енергозбереженні.
- •Енергетичний аудит:
- •Вторинні енергетичні ресурси:
- •Нетрадиційні та поновлювальні джерела енергії:
- •16.1.2. Створення правових підстав для економічного стимулювання ефективного використання пер.
- •16.2. Актуальні задачі енергозбереження.
- •16.2.1. За напрямом створення систем контролю та обліку.
- •16.2.2. За напрямом електрозбереження.
- •16.2.3. За напрямом теплозбереження.
- •16.2.4. За напрямом паливозбереження.
- •16.2.5. За напрямом інформаційно-методичне та законодавче забезпечення.
- •16.3. Енергозбереження у житлово-комунальному секторі.
- •16.4. Децентралізація теплопостачання у житлово-комунальному секторі.
- •16.6. Підсумковий аналіз дисципліни.
- •16.7. Контрольні запитання до екзамену
- •16.7.1. Види енергії, що споживає обладнання промислової теплоенергетики
- •16.7.2. Формули для визначення витрат пер
- •16.7.3. Структура втрат енергії
- •16.7.4. Структура витрат енергії
- •16.7.5. Вторинні енергоресурси
- •16.7.6. Етапи реалізації заходів з енергозбереження
- •16.7.7. Собівартість теплової, електричної енергії та штучного холоду
- •16.7.8. Макропоказники енергоспоживання та одиниці їх виміру
- •Список рекомендованої літератури
1.2. Одиниці виміру та співвідношення кількості та потужності енергії
З попередніх навчальних дисциплін вам відомі розрахункові формули, що визначають витрату ПЕР на реалізацію процесів та на функціонування машин, агрегатів та енергетичних установок, а саме: відцентрових насосів, парогенераторів, турбін, ДВЗ, холодильних установок, котельних, КЕС, ТЕЦ, ГТУ.
Використання таких формул не становить розумових труднощів, оскільки їх структура достатньо проста, наприклад:
з дисципліни “Нагнітачі та теплові двигуни” відомі формули, що визначають витрату палива на ДВЗ – ВДВЗ:
ВДВЗ = N / (Qн р · ηДВЗ) (1.1)
та витрату електричної енергії на електропривод насосів:
Wнас = (Qнас · Hнас / ηнас ) · ρ · g (1.2)
з дисципліни “Тепломасообмінні процеси і установки” відомі формули, що визначають теплову потужність теплообмінних апаратів – QТОА:
QТОА = Gпрод · cпрод · (tвих – tвх) (1.3)
QТОА = DТОА ·/ (iгр.п – iконд) (1.4)
- тощо.
Особливістю наведених формул є те, що вони не мають цифрових коефіцієнтів у своїх структурах. Відсутність цифрових коефіцієнтів в структурі формул свідчить, що всі параметри цих формулах належать до єдиної для системи вимірів. Тільки за такої умови за такими формулами можна одержати істинне значення витрати ПЕР і застосувати їх у подальших своїх діях у напряму енергозбереження.
В реальному житті вимірювання експлуатаційних параметрів процесів, машин, агрегатів, установок здійснюється в різних системах вимірювання. Такий стан є зручним тому, що спрощує сприйняття виробничих ситуацій і накопичення в пам’яті технічної інформації:
простіше запам’ятати і використовувати для практичних цілей значення тиску в резервуарі – 0,5 атм, чим 51000 Па (Н/м2);
простіше запам’ятати і використовувати для практичних цілей кількість спожитої агрегатом (або власним помешканням) електроенергії у 100 кВт.год/місяць, чим 360000 кДж/місяць;
тощо.
Слід засвоїти співвідношеня між системними і позасистемними одиницями виміру потоків енергії, а саме між “кДж” і “ккал”, і “кДж” і “кВт·год”.
Засвоївши ці співвідношення, які мають вигляд числових коефіцієнтів, ви зможете користуватися навчальними формулами “вставивши” в них ці коефіцієнти і визначати обсяги енергоресурсів.
Так, загально прийнято використовувати в енергетиці (в тепло – та електроенергетиці) позасистемну одиницю виміру кількості енергії – “кВт.год”.
Одиниця виміру “кВт.год” це по суті “кДж”, збільшений для спрощення користування, у 3600 разів. Логіка формування цієї одиниці виміру наступна: 1,0 кВт.год = 1,0 (кДж/с)·год = 1,0 (кДж/с)·3600 с. Після взаємного скорочення “с” в чисельнику та знаменнику одержуємо “кДж”.
Таким чином, одна кВт.год енергії – дорівнює 3600 кДж енергії. При чому, незалежно, здійснюється вимір теплової чи електричної енергії.
Формули перерахунку кількості “кДж” в кількість “кВт.год” достатньо прості і їх потрібно запам’ятати:
для потоку теплоти: QткДж = QткВт.год · 3600 (1.5)
QткВт.год = QткДж / 3600 (1.6)
для потоку електричної
енергії: WeкДж = WeкВт.год · 3600 (1.7)
WeкВт.год = WeкДж / 3600 (1.8)
У цифровому виразі:
наприклад, електричний калорифер спожив 10,0 кВт.год електричної енергії (WeкВт.год= 10,0 кВт.год), це означає, що він спожив 36000 кДж електричної енергії (WeкДж=36000 кДж);
наприклад, теплообмінник спожив 2000 кДж теплової енергії (QткДж = 2000 кДж), це означає, що він спожив 0,56 кВт.год теплової енергії (QткВт.год = 0,56 кВт.год).
Формули для перерахунку одиниць виміру кількості теплової енергії “ккал” і “кДж” теж прості:
Qтккал = QткДж / 4,19 (1.9)
QткДж = Qтккал · 4,19 (1.10)
Наприклад, електричний калорифер виробив 10,0 ккал теплової енергії (Qтккал = 10 ккал), це означає, що він виробив 41,9 кДж теплової енергії (QткДж = 41,9 кДж).
Наприклад, теплообмінник спожив 2000 кДж теплової енергії (QткДж = 2000 кДж), це означає, що він спожив 477,3 ккал теплової енергії (QткДж= 477,3 ккал).
Наведені вище співвідношеня не потребували би запам’ятовування, якби не мали виключно важливого значення у плані представлення обсягів енергоносіїв у промисловості. У промисловості діють великі, у порівнянні з годиною, терміни споживання (вироблення) енергоресурсів, а саме: доба, місяць, рік.
Обсяги виробленої та спожитої енергії, прив’язані до вищенаведених позасистемних часових термінів, мать вигляд “кВт.год/добу”, Гкал/міс, МВт.год/рік, тощо.
Тому фахівцю з енергозбереження потрібно знати числові коефіцієнти, які потрібно підставляти у формули зразка 1.1–1.4, щоб одержати промислові, а не навчальні, значення обсягів енергоспоживання або вироблення енергоресурсів.
Невід’ємним поняттям для діяльності в сфері енергозбереження є поняття кількості (обсягу) використаної (або виробленої) енергії протягом певного часу (терміну). Поняття кількості (обсягу) енергії використовується у методології визначення обсягів закупівлі енергоресурсів та показників економічної ефективності робіт з енергозбереження.
Термінами використання енергоресурсів загально визнано годину, добу, місяць та рік. Умовним позначенням терміну використання енергії, як правило, є грецька літера – τрозр. Розмірність τрозр різна, у залежності від визначеного періоду використання або вироблення енергії. Наприклад,
для періоду “година”, τрозр має розмірність год/год;
для періоду “доба”, τрозр має розмірність год/добу;
для періоду “місяць” τрозр має розмірність год/місяць.
Співвідношення між потужністю (наприклад, N) і кількістю (наприклад, Nτ ) енергії визначається формулами:
Nτ = N · τрозр (1.11)
N = Nτ / τрозр (1.12)
де:
N – потужність агрегату (установки), кВт, Гкал/год. Визначається за відомими з навчальних курсів дисциплінами;
Nτ – кількість енергії, що спожита (або вироблена) агрегатом (установкою) протягом розрахункового терміну експлуатації, кВт.год/год, кВт.год/добу, Гкал/добу:
τрозр– розрахунковий термін експлуатації агрегату (установки), год/год, 24 год/ добу, 720 год/місяць, 8760 год/рік, Гкал/добу, Гкал/міс, Гкал/рік.
Наприклад:
- Енергетична установка (котельна) має теплову потужність з відпуску теплової енергії Q = 10 Гкал/год (або 11,63 МВт(т). За один місяць котельна відпустить споживачам теплову енергію в кількості Qτ= 7200 Гкал/міс, див. ф-лу (1.11): Qτ=10Гкал/год·720год/міс = 7200Гкал/міс, або 8373,6 МВт·год/міс.
- Енергетична установка (компресор) за один місяць спожив електричної енергії в кількості Wτ = 80000 кВт.год/міс. Середня за місяць експлуатаційна потужність компресора становила W = 11,1 кВт, див. ф-лу (1.12): W = = 8000кВт.год/міс / 720год/міс = 11,1кВт.
Для промислових підприємств, що споживають різні види ПЕР, добові обсяги їх споживання у відповідності до кожного виду ПЕР визначається таким чином:
- добовий обсяг споживання електричної енергії об’єктом – Wспож, кВт.год/ доб, визначається за формулою:
Wспож = eтехн· AПП (1.13)
де:
eтехн – питома витрата електричної енергії на одиницю продукції, виробленої об’єктом, кВт.год/ т прод;
AПП – добова виробнича потужність промислового підприємства (об’єкту енергоспоживання), т прод/добу.
- добовий обсяг споживання теплової енергії об’єктом– Qспож, МДж/доб, (Мкал/ доб), визначається за формулою:
Qспож = qтехн· AПП (1.14)
де:
qтехн – питома витрата теплової енергії на одиницю продукції, МДж/т прод, (ккал/т прод);
- добовий обсяг споживання палива – Bспож, т/добу (тис. м3/добу), визначається за формулою:
Bспож = bтехн·AПП (1.15)
де:
bтехн – питома витрата палива на одиницю продукції, т /т прод, (м3т прод);
Нижче, наведено співідношення між енергетичними параметрами, використання яких суттєво полегшить практичну роботу з енергозбереження.
1,0 кВт·год = 3,6 МДж = 859,2·10-6 Гкал = 122,74·10-6 т у.п.
1,0 МДж = 0,278 кВт·год = 238,67·10-6 Гкал т= 34,09·10-6 т у.п.
1,0 Гкал = 1163,87 кВт·год = 4190 МДж = 142,85·10-3 т у.п.
1,0 т у.п. = 8147,30 кВт·год = 29334,12 МДж = 7,0 Гкал
Еквіваленти перерахунку умовного палива в натуральні види палива та енергію наступні:
-
Природний газ
1 т у.п. =
0,870 тис.м3
Вугілля
1 т у.п. =
1,000 т
Мазут
1 т у.п. =
0,690 т
Бензин
1 т у.п. =
0,671 т
Дизельне паливо
1 т у.п. =
0,690 т
Гас
1 т у.п. =
0,680 т
Теплова енергія
1 т у.п. =
7,000 Гкал
Електрична енергія
1 т у.п. =
8147,30 кВт·год
