Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕнЗб Ку Лекц.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

9.2. Механічні процеси та методологія енергозбереження в їх реалізації.

Розглядаємо енергозбереження поетапно у відповідності до сформованої в лекціях 7 та 8 методології.

9.2.1. Енергозбереження в процесі транспортування газових (газопарових) потоків компресорами.

Етап 1. Процес стиснення газового потоку в механічних компресорах є спо­жи­ва­чем електричної енергії. Стратегія енерго­збе­ре­ження полягатиме у зм­ен­­шенні як абсолютних – Wкомпр, (кВт.год/год), так і питомих – wкомпр, (кВт.год/кг газу), витрат електричної енергії.

В нашому конкретному випадку розрахункова формула для визначення вит­ра­ти електричної енергії на процес стиснення газо-парового потоку в водо­кіль­цевому компресорі, що входить до складу вакуум-конденсаторної установки цу­крового заводу, (наприклад, у ВВН-50) має наступний вигляд:

WВВН = QВВН· ρп.газ· laВВН / (3600 ·ηВВН ) · ηел.прив (9.1)

де:

QВВН – об’ємний пропуск паро-газової суміші через проточну частину компре­сора, за станом на вході в компресор, м3/год;

laВВН – адіабатична робота стискання паро-газової суміші в компресорі, кДж/кг. Визначається за побудовою процесу стискання в термодинамічній систе­мі координат.

ρгаз – питома густина паро-газової суміші на вході в компресор, кг/м3. Може бу­ти визначено за ф-лою Менделєєва-Клапейрона: p/ρп.газ=R п.газ·T п.газ.

ηВВН – ККД (адабатичний) компресора, од. Визначається за паспортом комп­ресора.

ηел.прив – ККД (електромеханічний) електропроиводу компресора, од. Визна­ча­ється за паспортом електроприводу.

Зрозуміло, що для визначення витрати електроенергії – WВВН, всі параметри, що входять в структуру формули (1.9) мають бути визначені, як і визначені тех­нічні рішення, що впливають на їх зміну.

Реальними енергетичними параметрами, що впливають на зменшення витра­ти електричної енергії на стиснення є:

  • Qгаз, потрібно його зменшення, технічні рішення відомі;

  • laВВН, потрібно її зменшення, технічні рішення відомі;

  • ρгаз, потрібно її зменшення, технічні рішення відомі;

  • ηВВН, потрібно його збільшення, технічні рішення відомі;

  • ηел.прив, потрібно його збільшення, технічні рішення відомі.

Етап 2. Макропоказником енергоспоживання процесу стиснення є годинна витрата теплоти, що визначається формулою (1.9)

Показником енергетичної ефективності процесу стискання в компресорі є питома витрата електроенергії на один кг газового потоку, що стискається – wВВН, кВт.год/(кг/год), або кВт/кг:

wВВН = WВВН / GВВН (9.2)

де:

GВВН – масова витрата паро газової суміші у компресорі, кг/год. Визначається за формулою: GВВН = QВВН· ρп.газ.

Етап 3. За базу порівняння визначаємо ВКУ аналогічного європейського підприємства такої ж виробничої потужності у якого витрата електроенергії і питома витрати електроенергії на стискання паро газової суміші – (WВВН) Lim і (wВВН)Lim на 30 % менші.

Етап 4. Формування методики розрахунків не становить труднощів. Мето­ди­ка розрахунку обсягів споживання електричної енергії та її питомої витрати зводиться до використання формул (1.9) та (2.9).

Етап 5. Енергетичні недосконалості процесу стискання визначаються шля­хом порівняння фактичних параметрів та параметрів на підприємстві – базі по­рів­няння.

Енергетичними недосконалостями є:

  • завищена на 20 % подача компресора, внаслідок завищеної витрати утфель­ної пари та нещільності вакуумної системи;

  • завищена на 10 оС температура паро газової суміші на виході з конденсатора перед компресором, внаслі­док конструктивної недосконалості конденсатора;

Таким чином, існуюча система станції транспортування газо-парового пото­ку налічує два вузли енергетичної недосконалості (ВЕН), що обумовлюють її енергозатратність.

Етап 6. Формуємо систему технічних рішень, що ліквідують всі два вияв­лені ВЕН, а саме:

- потрібно зменшити на 20 % подачу паро-газової суміші компресором за ра­ху­нок виконання відповідних робіт у продуктовому відділенні та на випарній

установці цукрового заводу;

  • потрібно зменшити на 10 оС температуру паро-газової суміші на виході з кон­денсатора, за рахунок удосконалення системи взаємодії парового потоку з потоками циркуляційної води в конденсаторі.

Етап 7. Формуємо перелік пропозицій на перший (він же завершальний) етап робіт з енергозбереження, вклю­чивши в нього ліквідацію всіх двох вияв­лених ВЕН.

Перелік пропозицій з енергозбереження включає в себе:

  • провести роботу зі зменшення на 20 % подачі паро-газової суміші компресо­ром за ра­хунок виконання відповідних робіт у продуктовому відділенні та на випар­ній установці цукрового заводу;

  • провести роботу зі зменшення на 10 оС температури паро-газової суміші на виході з конденсатора, за рахунок удосконалення системи взаємодії парового потоку з потоками циркуляційної води в конденсаторі.

Етап 8. Експлуатаційними параметрами оновленої енергоощадної станції транспортування газо-парового потоку будуть:

  • зменшений пропуск паро-газової суміші через компресор;

  • зменшена температура паро-газової суміші на виході з компресора.

Очікуваним результатом робіт з енергозбереження є зменшення вит­ра­ти еле­к­тричної енергії на стиснення парогазоваого потоку, що визначено ф-лою (9.1) шляхом підстановки в неї змінених проектно-очікуваних (енергоощадних) параметрів, визначених на 6-му етапі.

Розрахунок засвідчує зменшення витрати теплової енергії – ΔWВВН на 10 % та зменшення питомої втрати теплової енергії – ΔwВВН на 20 %.

Етап 9. Оскільки всі виявлені ВЕН були ліквідовані за один етап (тобто на 1-му етапі) то проектно-очікувані показники всії роботи будуть аналогічними, визначеним на 8-му етапі.

Етап 10. Економічним показником реалізованих робіт з енергозбереження буде зменшення витрат коштів на закупівлю електричної енергії на експлуатації ВВН-50 – ΔS, грн/міс (одиницю виміру часу потрібно узгодити із Замовником робіт). Відповідне визначення ΔS буде здійснено за формулами:

ΔS = S2 – S1, (9.3)

S1 = Q1 · Cq (9.4)

S2 = Q2 · Cq (9.5)

де:

S1– витрата коштів на закупівлю електричної енергії на ВВН-50 до проведення робіт з енерго­збереження, грн/міс;

S1– витрата коштів коштів на закупівлю електричної енергії на ВВН-50 після проведення робіт з енер­го­збереження, грн/міс;

Cе/е Σ– повна собівартість відпущеної від власної ТЕЦ електричної енергії для потреб цукрового заводу, грн/кВт.год.

Етапи 11 – 15 виконуються у разі наявності вимог Замовника щодо їх вико­нан­­ня і методологія їх виконання в лекційному матеріалі не наводиться.