9. Стандарти належної адміністрації

Стандарти належної адміністрації розробляються з метою досяг¬нення необхідного рівня адміністративної здатності публічної адміністра¬ції. Останнім часом Радою Європи ведеться робота з кодифікації європей¬ських принципів належної адміністрації . Закріплення у національному законодавстві вказаних спільних принципів і стандартів дозволяє збли¬зити національні правові системи європейських країн з метою найбільш повного забезпечення прав, свобод і законних інтересів їх громадян.

Фахівцями Ради Європи визначено чотири класифікаційні групи, до яких належать 23 стандарти належної адміністрації :

• Група 1. Стандарти, що стосуються забезпечення законності: законність; обов’язок адміністрації ех офісів виконувати закон у випад¬ках, визначених законом; недискримінація; рівність; пропорційність; за¬борона зловживання владою; безсторонність, нейтральність службовців та адміністрації; законні очікування та відповідність; обов’язок зазначати підстави адміністративних рішень; право на оскарження адміністратив¬ного рішення; вимога прийняття адміністративних рішень протягом ро¬зумного строку.

• Група 2. Стандарти щодо: участі індивідів у вирішенні спорів певними альтернативними способами; права бути заслуханим і робити заяви.

• Група 3. Стандарти, що відносяться до виконання рішень: етич¬ність; ефективність; постійність надання адміністративних послуг, про¬дуктивне виконання управлінських задач; навчання службовців. ^

• Група 4. Стандарти, що стосуються забезпечення прозорості та контролю: використання простої, зрозумілої та сприйнятної мови; за¬значення можливих засобів захисту і строків для їх використання; пові¬домлення про прийняте рішення; захист відомостей; повага приватності; запити про надання інформації; дотримання конфіденційності, ведення відповідних записів; прозорість адміністративної діяльності, активне по¬ширення інформації; доступ до інформації; право персонального доступу до файлів (даних); загальне право доступу до документів.

10. Зміст базових (матеріальних) принципів належної адміністрації

• Принцип безсторонності — суб’єкти публічної адміністрації зобо¬в’язані діяти об’єктивно, зважаючи тільки на обставини, що мають від¬ношення до справи, вони забезпечують виконання своїх повноважень у нейтральний спосіб, незалежно від своїх вірувань та особистих інтересів.

• Принцип юридичної визначеності— суб’єкти публічної адміні¬страції не можуть вживати заходів, що мають ретроспективну дію, окрім як у випадках, що належним чином обґрунтовані; їм заборонено втруча¬тися у надані права та завершені юридичні справи (ситуації), крім випад¬ків, коли цього потребує публічний інтерес і негайне застосування таких заходів є необхідним; у разі накладення нових обов’язків органи публіч¬ної влади зобов’язані встановлювати перехідні положення або визнача¬ти розумні часові рамки для набрання юридичної сили такими обов’яз¬ками.

• Принцип розгляду впродовж розумного часу — суб єкти публіч¬

ної адміністрації зобов’язані діяти й виконувати покладені повноважен¬ня впродовж розумного часу; > .

• Принцип участі — суб ’ єкти публічної адміністрації зобов язан і

надавати (забезпечувати) відповідними засобами участь приватних осіб для уможливлення застосування

адміністративних заходів, що їх стосуватимуться

• Принцип поваги приватності (конфіденційності) — суб єкти публічної адміністрації зобов’язані поважати приватність (конфіденцій¬ність), з-поміж іншого, при розгляді особистих даних; у випадках, коли суб’єкти публічної адміністрації мають доступ до персональних даних або файлів, особливо електронних засобів, вони повинні вживати всіх необхідних заходів для гарантування приватності (конфіденційності); приватним особам гарантується право доступу до персональної інформації, що їх стосується, і право вносити або заміняти будь-яку інформацію, яка є неточною або не мала бути записаною;

• Принцип прозорості — суб’єкти публічної адміністрації зобов’я¬зані забезпечувати інформування приватних осіб відповідними засобами про вжиті заходи та прийняті рішення, включаючи публікування офіцій¬них документів; вони зобов’язані забезпечувати право доступу до офіцій¬них документів1.

На сьогодні жодний акт законодавства України не встановлює вимог щодо необхідності дотримання принципів належної адміністрації, також відсутні визначення відповідних принципів, які відображають сучасне розуміння та значення принципів належної адміністрації, зміст яких ево¬люціонував в умовах інтенсифікації євроінтеграційних процесів. На наш погляд, тільки систематизація цих принципів у спеціальному кодифікова-ному акті допоможе грунтовно модернізувати великий масив законів, під- законних актів, які переважно базуються на здобутках радянської теорії державного управління, не враховують європейські принципи адміністра¬тивного права, потребують перегляду закріплених у них положень щодо гарантій та механізму забезпечення реалізації та захисту прав приватних осіб, зокрема, у взаємовідносинах з органами виконавчої влади.