- •2 Методичні вказівки до лабораторних робіт
- •4 Порядок виконання роботи
- •6 Питання та завдання для захисту звіту
- •Лінія передачі без дисперсії
- •2 Контрольні питання для допуску до аудиторної роботи
- •3 Опис лабораторної установки
- •3 Опис лабораторної установки
- •5 Завдання підвищеної складності
- •6 Питання та завдання для захисту звіту
- •Лінія передачі з дисперсією
- •5 Завдання підвищеної складності
- •6 Питання та завдання для захисту звіту
- •Нерегулярна лінія передачі
- •1 Завдання на самостійну позааудиторну роботу
- •2 Контрольні питання для допуску до аудиторної роботи
- •3 Опис лабораторної установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •4.21 Скласти перелік основних технічних характеристик досліджуваного реактивного елемента з вказанням числових значень.
- •6 Питання та завдання для захисту звіту
- •Узгоджування методом компенсації відбитої хвилі
- •3 Опис лабораторної установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Завдання підвищеної складності
- •6 Питання та завдання для захисту звіту
- •Об’ємні резонатори
- •1 Завдання на самостійну позааудиторну роботу
- •2 Контрольні питання для допуску до аудиторної роботи
- •3 Опис лабораторної установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Завдання підвищеної складності
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Завдання підвищеної складності
- •6 Питання та завдання для захисту звіту.
- •1 Завдання до самостійної позааудиторної роботи
- •3 Опис лабораторної установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Завдання підвищеної складності
- •6 Запитання та завдання для захисту звіту
- •У зоні фраунгофера
- •1 Завдання до самостійної позааудиторної роботи
- •3 Опис лабораторної установки
- •4 Порядок виконання роботи
4 Порядок виконання роботи
4.1 Підготувати установку до роботи, увімкнути у мережу генератор і вимірювач відношення напруг. Прогріти апаратуру протягом 15 хв.
4.2 Ознайомитися з інструкцією з експлуатації НВЧ генератора, встановленого на робочому місці.
4.3
За заданими поперечними розмірами
прямокутного хвилеводу розрахувати
критичну довжину хвилі
і критичну частоту
.
4.4
Встановити частоту генератора
в межах робочої смуги хвилеводу,
переконатися у нормальній роботі
генератора на даній частоті.
4.5 Настроїти вимірювальну лінію на вибрану частоту, підготувати до роботи вимірювач відношення напруг.
4.6
До виходу вимірювальної лінії підключити
короткозамкнене навантаження і виміряти
довжину хвилі у лінії передачі
згідно з А.1.6.
4.7
Виміряти залежність напруженості
електричного поля
стоячої хвилі вздовж повздовжньої осі
z лінії передачі на ділянці довжиною не
менше
.
Бажано вибрати ділянку з двома мінімумами
поля, а крок зміщення індикаторної
головки – приблизно рівним
.
Врахувати, що через квадратичну
характеристику детектора
,
де
– показники індикаторного приладу.
4.8
Побудувати графік залежності
від координати z, сумістивши початок
координат з найближчим до площини
короткого замикання вузлом стоячої
хвилі (
–
напруженість поля в пучності).
4.9 За відомими значеннями параметрів згідно з 4.3, 4.4 розрахувати і побудувати на цьому ж графіку аналогічну з 4.8. теоретичну залежність для поперечних складових електричного і магнітного поля:
У
режимі короткого замикання модуль
комплексного коефіцієнта відбиття
,
а аргумент
.
4.10
Визначити похибку вимірювання координати
мінімуму стоячої хвилі. Для цього методом
«вилки» згідно з А.1.2 знайти положення
мінімуму не менше, ніж 10-12 разів, обчислити
середнє значення
і середньоквадратичну похибку результату
вимірювань
де
– положення мінімуму при i-му
спостереженні;
– число спостережень. Тут важливо дуже
ретельно зчитувати відлік ноніусної
шкали, забезпечивши високу чутливість
підсилювача.
4.11 Визначити за аналогією з 4.10 похибку вимірювання координат максимуму стоячої хвилі. Порівняти значення з 4.10, 4.11.
4.12 Згідно з А.1.8 виміряти комплексний опір короткозамкненого навантаження і порівняти з теоретичним значенням.
4.13
До виходу вимірювальної лінії підключити
досліджуваний зразок і узгоджене
навантаження. Для хвилеводу
досліджуваний реактивний елемент
зроблено або з повільним зміщенням двох
відрізків хвилеводу у площині фланця,
або з повільним поворотом двох відрізків
хвилеводу навколо повздовжньої осі.
Для хвилеводу
навантаження з комплексним опором можна
отримати, підключаючи до виходу
вимірювальної лінії (якщо на це вкаже
викладач): а) досліджуваний реактивний
елемент з дискретним поворотом двох
відрізків хвилеводу навколо повздовжньої
осі, виконаний на хвилеводі
з відповідними переходами. При цьому
робоча частота має бути не нижче 8,2 ГГц;
б) узгоджене навантаження або з порушенням
співвісності з’єднаних хвилеводів
(зміщення у площині фланців), або з
поворотом узгодженого навантаження
навколо повздовжньої осі.
4.14 Перевірити встановлення частоти згідно з 4.4.
4.15
Змінюючи реактивність, виміряти і
зобразити графічно залежність
КСХ від положення елемента, який
перестроюється (або зміщення у площині
Н,
або зміщення у площині Е,
або поворот).
4.16
Для трьох положень досліджуваного
реактивного елемента, які відповідають
значенням КСХ = 1,2; 2; 3, виміряти комплексний
опір
, знайти модуль комплексного коефіцієнта
відбиття і його аргумент. Методика
вимірювання наведена в А.1.8.
4.17 Розрахувати хвильовий опір прямокутного хвилеводу на робочій частоті (див. 4.10 роботи 2) і нормований опір навантаження
,
де
4.18
Визначити аналітично нормований
комплексний вхідний опір на відстані
від навантаження
.
Як навантаження, вибрати один з результатів
згідно з 4.17.
4.19 Як навантаження, вибрати один з результатів згідно з 4.17. Визначити відстань від навантаження, при якому:
а) вхідний опор буде чисто активним;
б) активна складова комплексного вхідного опору дорівнює хвильовому опору;
в) активна складова комплексної вхідної провідності дорівнює хвильовій провідності.
4.20.
Знайти значення реактивної складової
нормованої комплексної вхідної
провідності
для 4.19,в. Прийняти компенсуючу реактивність
і знайти розміри реактивного елемента,
вказаного в таблиці 2.2. Якщо практична
реалізація цього елемента неможлива,
розрахувати другий реактивний елемент.
