- •2 Методичні вказівки до лабораторних робіт
- •4 Порядок виконання роботи
- •6 Питання та завдання для захисту звіту
- •Лінія передачі без дисперсії
- •2 Контрольні питання для допуску до аудиторної роботи
- •3 Опис лабораторної установки
- •3 Опис лабораторної установки
- •5 Завдання підвищеної складності
- •6 Питання та завдання для захисту звіту
- •Лінія передачі з дисперсією
- •5 Завдання підвищеної складності
- •6 Питання та завдання для захисту звіту
- •Нерегулярна лінія передачі
- •1 Завдання на самостійну позааудиторну роботу
- •2 Контрольні питання для допуску до аудиторної роботи
- •3 Опис лабораторної установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •4.21 Скласти перелік основних технічних характеристик досліджуваного реактивного елемента з вказанням числових значень.
- •6 Питання та завдання для захисту звіту
- •Узгоджування методом компенсації відбитої хвилі
- •3 Опис лабораторної установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Завдання підвищеної складності
- •6 Питання та завдання для захисту звіту
- •Об’ємні резонатори
- •1 Завдання на самостійну позааудиторну роботу
- •2 Контрольні питання для допуску до аудиторної роботи
- •3 Опис лабораторної установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Завдання підвищеної складності
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Завдання підвищеної складності
- •6 Питання та завдання для захисту звіту.
- •1 Завдання до самостійної позааудиторної роботи
- •3 Опис лабораторної установки
- •4 Порядок виконання роботи
- •5 Завдання підвищеної складності
- •6 Запитання та завдання для захисту звіту
- •У зоні фраунгофера
- •1 Завдання до самостійної позааудиторної роботи
- •3 Опис лабораторної установки
- •4 Порядок виконання роботи
Об’ємні резонатори
1 Завдання на самостійну позааудиторну роботу
1.1 Вивчити літературу до розділу 12 [4, c. 131 – 138, 242 – 245].
1.2 Ознайомитися з описом лабораторної установки.
2 Контрольні питання для допуску до аудиторної роботи
2.1 Поняття об’ємного резонатора. Класифікація резонаторів.
2.2 Резонансна частота. Нижчі, вищі, вироджені коливання.
2.3 Добротність: власна, навантажена, зовнішня.
2.4 Особливості резонаторів у вигляді короткозамкнених відрізків лінії передачі.
2.5 Склад лабораторної установки і порядок виконання роботи.
2.6 Методика вимірювань резонансної довжини, резонансної частоти, ширини резонансної кривої і добротності.
3 Опис лабораторної установки
3.1 Функціональна схема установки зображена на рис. 2.3: 1 – генератор НВЧ, 2 – феритовий вентиль, 3 – регульований атенюатор, 4 – вимірювальна лінія, 5 – досліджуваний циліндричний резонатор, 6 – узгоджене навантаження, 7 – вимірювач відношення напруг або вимірювальний підсилювач.
На пристрої виконується дослідження характеристик перестроювального циліндричного резонатора 5, а також перестроювального коаксіального резонатора. Як коаксіальний резонатор, використовують резонатор індикаторної головки вимірювальної лінії 4.
Для роботи на установці необхідно вивчити інструкції з експлуатації: генератора НВЧ за додатком В, вимірювальної лінії за А.1.1 і вимірювача відношення напруг за додатком Б.
3.2
Досліджуваний резонатор 5 зроблено на
круглому хвилеводі у вигляді циліндра,
одна з торцевих стінок якого може
зміщуватися за допомогою мікрометричного
гвинта. Довжина резонатора контролюється
за допомогою шкали мікрометричного
гвинта
, де
– початкова довжина,
– показання шкали. Значення
і радіуса (діаметра) резонатора позначені
на робочому місці. Настроювання в
резонанс контролюється за максимумом
показань індикаторного приладу вимірювача
відношення напруг 7.
Рисунок 2.3 – Функціональна схема установки для дослідження об'ємних
резонаторів
3.3 Індикаторна головка вимірювальної лінії 4 містить коаксіальний резонатор. Для збудження резонатора використовується зонд, який вводять в основну лінію. У верхній частині індикаторної головки розташований лімб і механізм занурення зонду з відліковою шкалою, а також два механізми настроювання – верхній з прямокутними ручками клавішного типу і нижній з круглими ручками. Правила настроювання індикаторної головки викладені в А.1.1.
3.4 Дослідження запропонованих макетів на цій лабораторній установці дозволяє отримати типові для радіотехнічних коливальних контурів резонансні криві, а також встановити тип коливань, збуджених у циліндричному резонаторі.
4 Порядок виконання роботи
4.1 Підготувати установку до роботи, увімкнути у мережу генератор і вимірювач відношення напруг. Прогріти апаратуру протягом 15 хв. За цей час ознайомитися з інструкцією з експлуатації генератора, який встановлено на робочому місці.
4.2
Поміряти резонансну довжину циліндричного
резонатора
.
Для цього підключити резонатор до
вимірювача відношення напруг, встановити
частоту генератора f
і, повільно змінюючи довжину резонатора
за допомогою мікрометричного гвинта,
знайти максимальне показання індикаторного
приладу. Записати значення
і
.
Врахувати, що на фіксованій частоті
резонанси можуть спостерігатися при
різних довжинах.
4.3 Виконати вимірювання згідно з 4.2 на 4 – 5 частотах. Результати звести у таблицю.
4.4
Для граничних частот із ряду згідно з
4.3 виписати значення
і для обох випадків розрахувати резонансні
довжини хвиль
для всіх коливань, вказаних у виносці
до таблиці 2.3. Результати надати у вигляді
таблиці, розташувавши типи коливань в
порядку зменшення
.
Таблиця 2.3 – Дані до розрахунку резонансних довжин хвиль1
Індекс
|
Значення
|
|||
|
|
|||
N =1 |
N =2 |
N =1 |
N =2 |
|
0 |
2.613 |
1.138 |
1.64 |
0.896 |
1 |
1.640 |
0.895 |
3.41 |
1.178 |
2 |
1.223 |
0.746 |
2.06 |
0.934 |
3 |
0.925 |
0.644 |
1.50 |
0.784 |
4 |
0.828 |
— |
1.182 |
— |
5 |
0.716 |
— |
0.979 |
— |
6 |
0.632 |
— |
0.838 |
— |
4.5 Порівняти експериментальні і розрахункові значення резонансних довжин згідно з 4.2 – 4.4. За близькістю експериментальних і розрахункових значень визначити типи хвиль, які збуджені в резонаторі. Якщо різниця велика, слід змінити частоту і знову виконати розрахунки . Точний збіг спостерігається рідко, оскільки резонатори виготовлені в лабораторії, а якість виконання резонатора і елементів зв’язку суттєво впливає на резонансну частоту.
4.6
Для випадку найкращого збігу значень
згідно з 4.5 виміряти резонансну криву
і навантажену добротність резонансним
методом, змінюючи довжину резонатора
на фіксованій частоті. Встановити
резонансну частоту, настроїтися в
резонанс і виміряти резонансну довжину
резонатора
.
Повільно змінюючи довжину
спочатку в бік зменшення, а потім –
зменшення відносно
,
виміряти залежність показань індикаторного
приладу вимірювача відношення напруг
від розміру
.
З урахуванням квадратичності характеристики
детектора напруга
.
Резонансну
криву зобразити у вигляді залежності
нормованих значень
від відносного розстроювання
.
Максимальне значення напруги досягається
при встановленні розміру
.
З графіка знайти два значення параметра
,
які відповідають точкам половинної
потужності, тобто значенню
.
Розрахувати
ширину резонансної кривої
,
граничні частоти резонансної смуги
і навантажену добротність
4.7
Повторно визначити граничні частоти
резонансної смуги, ширину резонансної
кривої і навантажену добротність
резонансним методом, змінюючи частоту
при фіксованій довжині резонатора.
Настроїтися у той же резонанс. Повільно
перестроїти частоту генератора у бік
зменшення так, щоб показання індикаторного
приладу зменшилися у 2 рази. Це відповідає
частоті
.
Частоту
знайти аналогічно. Якщо рівень потужності
генератора дуже змінився з підвищенням
частоти, значення
можна розрахувати за симетрією з
параметром
.
Результати з 4.6, 4.7 звести у таблицю і
порівняти.
4.8
Поміряти граничні частоти резонансної
смуги, ширину резонансної кривої і
навантажену добротність коаксіального
резонатора індикаторної головки
вимірювальної лінії. Для цього підключити
індикаторну головку до вимірювача
відношення напруг, а до виходу вимірювальної
лінії –
узгоджене навантаження. Настроїти
індикаторну головку згідно з А.1.1 і
записати частоту генератора, яка є у
даному випадку резонансною частотою
.
Наступні операції виконувати аналогічно
4.7. Виконати виміри на трьох будь-яких
частотах, результати звести в таблицю.
