- •Розділ ііі основи правового статусу особи в україні
- •Глава 1. Громадянство України
- •§1. Поняття, ознаки та принципи громадянства України
- •§2. Належність до громадянства України. Документи, що підтверджують громадянство України
- •§3. Набуття громадянства України
- •§4. Припинення громадянства України
- •§5. Система органів, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України
- •Структура індивідуального правового статусу особи:
- •Глава 2. Конституційно-правовий статус громадян України
- •§1. Поняття основ правового статусу особи та його елементи
- •§2. Принципи правового статусу особи в Україні
- •§3. Основні (конституційні) права і свободи громадян України
- •§4. Основні (конституційні) обов’язки громадян України
- •§5. Гарантії реалізації конституційних прав і свобод в Україні
- •Глава 3. Конституційно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства в Україні
- •§1. Загальна характеристика правового статусу іноземців та осіб без громадянства в Україні
- •§2. Конституційні права, свободи й обов’язки іноземців та осіб без громадянства
- •§3. Правовий статус біженців в Україні
- •Глава 4. Конституційно-правовий статус національних меншин в Україні
- •§1. Національно-етнічний чинник у конституційному праві України. Титульна нація і національні меншини в Україні
- •§2. Права та обов’язки національних меншин в Україні. Поняття та зміст національно-культурної автономії
- •§3. Механізм реалізації прав національностей в Україні
- •§4. Правовий статус мов в Україні
- •Глава 5. Органи внутрішніх справ у механізмі забезпечення конституційних прав і свобод громадян України
- •§1. Завдання та функції органів внутрішніх справ щодо забезпечення основних прав і свобод громадян
- •§2. Форми та методи діяльності органів внутрішніх справ щодо забезпечення основних прав і свобод громадян
- •§3. Дотримання органами внутрішніх справ міжнародних стандартів щодо юридичного забезпечення основних прав і свобод громадян
- •Контрольні питання до Розділу ііі:
§2. Належність до громадянства України. Документи, що підтверджують громадянство України
Україна є новоствореною державою, тому важливо встановити коло осіб, які стали її громадянами з моменту створення держави і які можуть стати її громадянами в майбутньому. Стаття 3 Закону України „Про громадянство України” виокремлює чотири категорії осіб, які є громадянами України:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.) постійно проживали на території України;
2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України „Про громадянство України” (13 листопада 1991 р.) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 р. і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 р. органами внутрішніх справ України внесено напис „громадянин України”, та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;
4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Особи, що належать до першої категорії, є громадянами України з 24 серпня 1991 р., ті, що належать до другої категорії – з 13 листопада 1991 р., а ті, що належать до третьої категорії – з моменту внесення відмітки про громадянство України.
Чинним законодавством передбачено десять видів документів, що підтверджують громадянство України: 1) паспорт громадянина України; 2) свідоцтво про належність до громадянства України; 3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 4) тимчасове посвідчення громадянина України; 5) проїзний документ дитини; 6) дипломатичний паспорт; 7) службовий паспорт; 8) посвідчення особи моряка; 9) посвідчення члена екіпажу; 10) посвідчення особи на повернення в Україну.
Кожен з перелічених документів має власне функціональне призначення і територію дії. Так, згідно з Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-XII (з наступними змінами) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України; він є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Документом, що посвідчує особу громадянина України за кордоном і при перетинанні державного кордону України, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон або дипломатичний і службовий паспорти, посвідчення особи моряка і проїзний документ дитини.
Паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України паспортною службою органів внутрішніх справ після досягнення 16-річного віку. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Паспорт особи, яка припинила громадянство України відповідно до статті 19 Закону України "Про громадянство України", підлягає поверненню до паспортної служби. Паспорт померлого здається до органів запису актів громадянського стану, який після реєстрації смерті громадянина надсилає його до паспортної служби. Знайдений загублений паспорт підлягає здачі до паспортної служби.
В особи, взятої під варту або засудженої до позбавлення волі, паспорт вилучається органами дізнання, попереднього слідства або судом. При звільненні з-під варти чи від відбування покарання паспорт повертається його власникові.