Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lektsiyi_Metodologiya_i_org_nauk_doslidzhe.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
371 Кб
Скачать
☆

3. Методи, що застосовуються на емпіричному й теоретичному рівнях досліджень

Абстрагування має в розумній діяльності універсальний характер, оскільки кожний крок думки пов’язаний саме з цим процесом або з використанням його результатів. Зміст цього методу полягає в уявному відході від несуттєвих властивостей, зв’язків, відношень предметів і в одночасному виділенні, фіксуванні однієї чи кількох найважливіших рис, які особливо цікавлять дослідника.

Розрізняють процес абстрагування і результат абстрагування, що називається абстракцією. Під результатом абстрагування розуміють знання про деякі сторони об’єктів. Процес абстрагування – це сукупність операцій, які приводять до отримання такого результату (абстракції). Прикладом абстракції можуть служити численні поняття, якими оперує людина не лише в науці, а й у повсякденному житті: дерево, дім, дорога та ін. Абстрагування дає змогу замінити у пізнанні складне простим, але таким простим, яке відбиває основне в цьому складному.

Аналіз – це метод пізнання, який дає змогу поділити предмет на частини. Синтез, навпаки, є наслідком з’єднання окремих частин чи рис предмета в єдине ціле.

Аналіз та синтез взаємопов’язані, вони являють собою єдність протилежностей.

Дедукцією називають таку розумову конструкцію, в якій висновок щодо якогось елемента множини робиться на підставі знання загальних властивостей всієї множини. Змістом дедукції як методу пізнання є використання загальних наукових положень при дослідженні конкретних явищ.

Під індукцією розуміють перехід від часткового до загального, коли на підставі знання про частину предметів класу в цілому. Дедукція та індукція – взаємопротилежні методи пізнання.

Є кілька варіантів установлення наслідкового зв’язку між методами наукової індукції:

  • метод єдиної подібності. Якщо два чи більше випадків досліджуваного явища мають лише одну загальну обставину, а всі інші обставини різні, то саме ця подібна обставина є причиною явища, яке розглядається;

  • метод єдиної розбіжності. Якщо випадок, у якому досліджуване явище настає, і випадок, в якому воно не настає, в усьому подібні і відрізняються тільки однією обставиною, то саме ця обставина, наявна в одному випадку і якої немає в іншому, є причиною явища, котре досліджується;

  • об’єднаний метод подібності і розбіжності – комбінація двох перших методів;

  • метод супутніх змін: коли виникнення або зміна одного явища викликає певну зміну іншого явища, то обидва вони перебувають у причинному зв’язку між собою;

  • метод решт: якщо складне викликане складною причиною, котра являє собою сукупність певних обставин, і відомо, що деякі з них є причиною частини явища, то решта явища викликається обставинами, що залишилися.

4. Методи теоретичних досліджень

До методів теоретичних досліджень належать: історичний, термінологічний, функціональний, системний, когнітивний, моделювання та ін.

Метод сходження від абстрактного до загального – це загальна форма руху наукового пізнання, закон відображення дійсності і мислення.

Метод ідеалізації – конструювання подумки об’єктів, яких немає в дійсності або які практично нездійсненні. Мета ідеалізації: позбавити реальні об’єкти деяких притаманних їм властивостей і наділити (подумки) ці об’єкти певними нереальними і гіпотетичними властивостями. При цьому мета досягається завдяки:

  • багатоступінчастому абстрагуванню;

  • переходу думки до кінцевого випадку розвитку якоїсь властивості;

  • простому абстрагуванню.

Формалізація – метод вивчення різноманітних об’єктів шляхом відображення їхньої структури в знаковій формі за допомогою штучних мов, наприклад, мовою математики.

Переваги формалізації:

  • забезпечує узагальненість підходу до вирішення проблем;

  • символіка надає стислості та чіткості фіксації значень;

  • однозначність символіки (уникаємо багатозначності звичайної мови);

  • дає змогу формувати знакові моделі об’єктів і замінювати вивчення реальних речей і процесів вивченням цих моделей.

Аксіоматичний метод – метод побудови наукової теорії, за якої деякі твердження приймаються без доведень, а всі інші знання виводяться з них відповідно до певних логічних правил.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]