Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПА, ПР, ТОР.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Практична робота № 4

Тема. Розрахунок теплообмінного апарату та вибір його за ГОСТом.

Мета. Навчитися розраховувати теплообмінні апарати і підбирати їх за ГОСТом.

Методичні вказівки

Кількість рідини, яку потрібно охолодити Gгар (кг/с) від tгорпоч (0С) до tгоркін (0С). Охолодження проходить водою від tхолпоч.(0С) до tхолкін (0С).

Всі значення рідини та води беруться у довідниковій літературі, яка вказана по тексту практичної роботи.

1. Теплове навантаження визначається за формулою:

Q = Gгар · Cгар ·(tгорпоч – tгоркін), Вт. (4.1)

2. Витрата води на охолодження визначається за формулою:

gхол = Q/[Cводи (tхолкін – tхолпоч)], кг/с. (4.2)

3. Середній температурний напір для протитока

tгарпоч tгаркін

tхолкін tхолпоч

tmax tmin

– якщо , то ; (4.3)

– якщо , то . (4.4)

4. Приймаємо, що рідина йде у трубний простір, а вода – у міжтрубний.

5. Розраховуємо кількість труб діаметром 25×2 мм, що треба мати на один хід теплообмінника у трубному просторі при турбулентному русі:

n = Gгар / [0,785 · dвнут · Reтр · μрід]. (4.5)

Приймаємо приблизно значення Reтр = 15000.

μрід – в’язкість рідини при її середній температурі, Па·сек [1, с.806].

Примітка: значення μ, С, λ, ρ брати [2, с.804-812].

tсер = (tгарпоч + tгаркін )/ 2, ˚С,

dвн – внутрішній діаметр труби, м.

dвн = 25 – 2 · 2 = 21 мм = 0,021 м

6. По таблиці [2, с.215, табл.4.12] приймаємо відповідний теплообмінник, маючи на увазі, що кількість трубок на один хід повинна бути трохи менше ніж ви отримали (n′).

7. Уточнюємо значення Re:

Reтр = Gгар / [0,785 · dвн · μ · n′]. (4.6)

Значення Reтр повинно бути трохи менше ніж ви прийняли, але не менш ніж 10000, щоб режим руху рідини був турбулентний.

8. Розраховуємо коефіцієнт тепловіддачі від рідини до стінки (трубний простір):

Nuтр = 0,021 · Ее · Reтр0,8 · Рrтр0,43 (Рr/Рrст1)0,25, (4.7)

де Ее – коефіцієнт, який враховує вплив на α відношення довжини труби до її діаметра.

При L/d ≥ 50 Ее = 1.

Приймаємо (Рr/Рrст1)0,25 = 1.

Рrтр = (μрід · Срід)/λрід. (4.8)

УВАГА! Ці фізико-хімічні характеристики брати з довідника при середній температурі рідини.

αрід = Nu · λрід/ dвнут, Вт/м2·К. (4.9)

Примітка: значення μ, С, λ, ρ брати [1, с.804-812].

9. Розраховуємо коефіцієнт тепловіддачі від стінки до охолоджуючої води в міжтрубному просторі.

Критерій Рr:

Рrводи = μв · Св/λв, (4.10)

де μ, С, λ для води брати при tсерводи = (tпочхол + tкінхол) / 2

Примітка: значення μ, С, λ, ρ брати [1, с.804-812].

Швидкість руху води у міжтрубному просторі:

ωводи = Gводи /[0,785 · ρв(Д2 – nd2)], м/с, (4.11)

де Д – внутрішній діаметр кожуха теплообмінника, м;

d – зовнішній діаметр трубки у теплообміннику, м;

n – загальна кількість труб, шт.

Критерій Re:

Reв = (w · dекв · ρв) / μв. (4.12)

dекв = (Д2 – nd2)/( Д + nd), м, (4.13)

де Д – внутрішній діаметр кожуха теплообмінника, м;

d – зовнішній діаметр трубки у теплообміннику, м.

n – прийняте число труб, шт.

Критерій Nu:

Nu = 1,72 · (dекв · Reв)0,6 · Рrв0,33. (4.14)

Якщо Re при розрахунку буде менше 10000, то:

Nu = 1,16 ·(dекв · Reв)0,6 · Рrв0,33. (4.15)

Коефіцієнт тепловіддачі:

αв= [Nu · λв] / dв, Вт/м2·К. (4.16)

10. Коефіцієнт теплопередачі розраховується за формулою:

, Вт/м2·К, (4.17)

де α1, α2 – коефіцієнт тепловіддачі, Вт/м2·К;

rзабр1, rзабр2 – термічні опори забруднень зі сторони теплоносіїв [2, табл.ХХХІ];

rзабр1 = 2900 Вт/м2·К – зі сторони води;

rзабр1 = 5800 Вт/м2·К – зі сторони рідини;

σ = 0,002 м – товщина стінки трубки;

λ – коефіцієнт теплопровідності стали, Вт/м·К [2, табл. ХХVIII].

11. Знаходимо площу поверхні теплообмінника за формулою:

F = Q/K · tсер, м2 (4.18)

12. Приймаємо необхідну кількість теплообмінників, беручи за основу той, що підбирали по пункту 6 і даємо характеристику [2, с.215, табл.4.12].

Кількість ходів –

Площа поверхні теплообміну, F, м2

Діаметр корпуса, Д, мм

Діаметр труб, d = 25×2 мм

Довжина труб, L, м

Число труб, n, шт.

Якщо за розрахунками буде декілька теплообмінників, то схема з’єднання – послідовна.

13. Розраховуємо запас поверхні теплообміну:

F =100· [(n · F – Fрозр)] / Fрозр, % (4.19)

де n – кількість теплообмінників;

F – поверхня теплообміну вибраного за ГОСТом теплообмінника, м2;

Fрозр – поверхня теплообміну за розрахунком, м2.