Будова стебла
Мета роботи: вивчити значення камбію в рості стебла в товщину; виробити поняття про утворення річних кілець і про вплив зовнішніх умов на ріст стебла. Навчитися визначати вік дерева за річними кільцями. Вивчити шляхи і значення пересування води і розчинених у ній мінеральних солей у стеблі. Довести, що вода із солями рухається до листів судинами деревини.
Прилади, посуд, реактиви
Голки, поперечні зрізи стебел сосни діаметром 5-10 см і товщиною 2-3 см: а) яка виросла в гарних умовах; б) яка виросла в поганих умовах, стебла ліпи різної товщини, таблиця "Будова стебла", кольорова крейда.
Скальпель, шматок стебла (був поставлений у чорнило), відмитий у воді.
Порядок виконання роботи
Узяти поперечний зріз дерева № 1. Знайти на ньому кору, камбій, серцевину і деревину.
Знайти в деревині річні кільця, порахувати їх і визначити вік даного дерева.
Порівняти річні кільця один з одним.
Узяти зріз дерева № 2 і визначити його вік.
Порівняти товщину і вік стебел і ширину річних кілець дерев № 1 і № 2.
Проаналізувати в яких умовах росли ці дерева і як впливають зовнішні умови на ріст стебла в товщину.
Скальпелем зробити поперечний зріз стебла на 5 мм вище від нижнього кінця. Розглянути поперечний зріз. Відзначити який шар стебла офарбувався в колір чорнила.
Чистим скальпелем розрізати стебло уздовж через серцевину.
Порівняти фарбування всіх 4 шарів стебла (кори, камбію, деревини і серцевини).
З однієї з половинок стебла зняти кору і розглянути фарбування камбію.
Записати результати досліду (або замалювати).
Питання для самоперевірки
Чому в чорнило пофарбувалася тільки деревина?
Які речовини пересуваються в живих деревах стеблом з кореня в листя?
Яким шаром стебла пересуваються ці речовини з кореня? Як можна це довести?
Лабораторна робота № 10
Розмноження
Мета роботи: вивчити розмноження мікроорганізмів на прикладі почкування дріжджів.
Дріжджі — позатаксономічна група одноклітинних грибів, що втратили міцеліальну будову у зв'язку з переходом до проживання у рідких і напіврідких, багатих на органічні речовини субстратах. Об'єднує близько 1500 видів, що відносяться до аскоміцетів та базидіоміцетів та домінують серед грибів у водних середовищах.
Межі групи обкреслені нечітко: багато грибів, здатних розмножуватися вегетативно в одноклітинній формі і що таким чином ідентифікуються як дріжджі, на інших стадіях життєвого циклу утворюють розвинений міцелій, а у ряді випадків і макроскопічні плодові тіла. Раніше такі гриби виділяли в особливу групу дріжджеподібних, але зараз їх усіх, зазвичай, розглядають разом із дріжджами.
Розміри дріжджових клітин зазвичай складають 3-7 мкм у діаметрі, тоді як деякі види здатні зростати до 40 мкм. Більшість видів розмножується безстатево за допомогою брунькування, хоча деякі види здатні до симетричного (бінарного) поділу.
Дріжджі мають велике практичне значення, особливо пекарські або пивні дріжджі (Saccharomyces cerevisiae). Деякі види є факультативними і умовними патогенами.
Рисунок 5 ‑ Saccharomyces cerevisiae
Крім того, деякі види надзвичайно важливі як модельні організми у клітинній біології, так Saccharomyces cerevisiae є найбільш дослідженим мікроорганізмом-еукаріотом. Ці дослідження проводяться із метою збору інформації про біологію еукаріотичних клітин. Інші види дріжджів, наприклад Candida albicans, є опортуністичними патогенами і можуть викликати інфекції у людини.
Прилади, посуд, реактиви
Суспензія дріжджів, предметні і покривні скельця, мікроскоп.
Порядок виконання роботи
На предметне скло наносять краплю суспензії дріжджових кліток і покривають її покривним склом. У полі зору мікроскопа видні численні дуже дрібні утворення. Якщо суспензію готують із продажних дріжджів, то можна зустріти клітини різної форми: кулясті, овальні або більш витягнуті на зразок коротеньких паличок із закругленими кінцями. Округлі утворення - клітини хлібних дріжджів, витягнуті - винні дріжджі. Дріжджі не мають характерної для грибів нитчастої будови, тому що клітини, які відпочковалися від материнської, відокремлюються від неї негайно ж або після утворення ще декількох клітин; в останньому випадку можна спостерігати цілі ланцюжки клітин. У деяких оідіях (клітини дріжджів) видні маленькі кулясті випинання - початок утворення дочірніх оідіїв. Злегка затемнивши поле зору, можна помітити вакуоль у виді досить великого пухирця. Ядро зазвичай розглянути важко.
Замалюйте кілька дріжджових кліток.
Питання для самоперевірки
До якого класу грибів відносять дріжджі?
Яку форму та розмір мають клітини дріжджів?
Чому дріжджі не мають характерної для грибів нитчастої будови?
Лабораторна робота № 11