Самостійна робота № 6
Тема:Загальна характеристика металічних елементів. Метали як прості речовини. Металічний зв'язок.
Мета: поглибити знання учнів про металічні елементи, їх положення в періодичній системі, особливості будови атомів, будови речовин; ознайомлення з типом хімічного зв’язку, властивим металам, - металічним зв’язком ; показати вплив зв’язку на фізичні властивості речовин, утворених металічними елементами.
Питання, що виносяться на самостійне вивчення:
1 Положення металічних елементів у періодичній системі.
2 Металічний зв'язок.
3 Загальні фізичні властивості металів
Література:
1 Попель П.П. Хімія. Підручник для 10 класу для загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний рівень, рівень стандарту.- Київ: «Академія», 2010.
2 Буринська Н.М., Величко Л.П. Хімія . Підручник 10 клас для загальноосвітніх навчальних закладів. – Київ: «Перун», 2003.
Теоретичні відомості
Металічні елементи. У природі металічні менти трапляються досить часто. Найбільш металічних елементів містить літосфера. Іпоширенішим серед них є Алюміній.
Елементи, які утворюють активні метали, містяться переважно в хлорид них, карбонатних, сульфатних і силікатних мінералах, інші — в оксидних і сульфідних мінералах; дуже рідко трапляються самородні мідь, срібло, золото, платина .
У гідросфері також багато металічних елементів, але у значно менших кількостях. У воді морів і океанів переважає Натрій, а у прісній воді — Кальцій.
Металічні елементи містяться і в живих організмах. Натрій і Калій входять до складу усіх клітин, Магній є у хлорофілі, а Ферум — у гемоглобіні. Сполуки Кальцію становлять неорганічну основу кісток, зубів, яєчної шкаралупи, черепашок.
Атоми і йони. В атомі будь-якого металічного елемента на зовнішньому енергетичному рівні перебуває невелика кількість електронів (як правило, від одного до трьох). Такий атом може віддавати ці електрони й перетворюватися на позитивно заряджений йон (катіон)
М-пе= Мп+.
Здатність атомів металічних елементів втрачати електрони зростає зі збільшенням радіусів атомів: у періоді — справа наліво, а в групі — згори донизу. Типові металічні елементи розміщені в лівому нижньому куті періодичної системи. Серед них — Цезій; його атом найлегше втрачає електрон.
Прості катіони металічних елементів входять до складу відповідних оксидів, основ, солей. Значення зарядів таких йонів для елементів головних підгруп І—III груп збігаються з номерами груп: Ка+, М^2+, А13+. Подібної закономірності для елементів побічних підгруп немає. Наприклад, елемент І групи Купрум утворює катіони Си+ і Си2+, а елемент VIII групи Ферум — катіони Ге2+ і Ге3+.
Атоми деяких металічних елементів здатні утворювати ковалентні зв'язки з атомами неметалчних елементів. Результатом цього є існування відповідних складних аніонів (наприклад, МпО4) або молекул (СrгОз).
Метали. Металічні елементи утворюють прості речовини — метали. За звичайних умов вони перебувають у твердому стані (крім ртуті) і є кристалічними речовинами.
За зовнішнім виглядом (мал. 75) і властивостями метали дуже схожі. Це зумовлено наявністю в них хімічного зв'язку особливого типу.
Металічний зв'язок. Атоми в кожному металі розміщені дуже щільно. Унаслідок цього зовнішні орбіталі сусідніх атомів перекриваються. Електрони, що перебувають у таких орбіталях, відокремлюються від «своїх» атомів і починають хаотично рухатись у речовині. Ці електрони називаютьделокалізованими1, або усуспільненими. Атоми, втрачаючи електрони, перетворюються на катіони.
Зв'язок між катіонами в металі, здійснюваний за допомогою делокалізованих електронів, називають металічним зв'язком.
Фізичні властивості.
Метали мають особливий, металевий, блиск, здатні проводити електричний струм. Ці властивості спричинені наявністю в них усуспільнених електронів, які також зумовлюють високу теплопровідність металів.
Більшість металів є пластичними; їх можна кувати, витягувати з них дріт. При механічному обробленні металу шари катіонів зсуваються один щодо одного. Проте металічний зв'язок при цьому не руйнується, оскільки його забезпечують нелокалізовані електрони, що є своєрідним «мастилом» між катіонами.
Температури плавлення більшості металів перевищують 1000 °С. Метали, які плавляться за нижчої температури (наприклад, свинець, олово, цинк, алюміній), називають легкоплавкими. Найтугоплавкіший метал — вольфрам (т. пл. 3420 °С). Найнижчу температуру плавлення має ртуть (-38,9 °С).
Значення густини металів перебувають у широкому інтервалі — від 0,534 (літій) до 22,5 г/см3 (осмій).
Метали різняться й за твердістю. Найтвердішим є хром; ним можна різати скло. Найм'якші метали — натрій, калій, свинець.
Колір металів звичайно білий або сірий. Золото і цезій мають жовтий колір, а мідь — червоний.
Цікаво знати
Найвищу електро-і теплопровідність мають срібло, мідь, золото, алюміній.
Найпластичніший метал — золото.
Залізо, кобальт і нікель є феромагнетиками — речовинами, які здатнінамагнічуватися в зовнішньому магнітному полі і зберігати такий стан.
Застосування. Найважливіші практики металами є залізо, алюміній, мідь, цинк. Золото, срібло, платина: коштовні метали. Із них виготов ювелірні вироби, прикраси, іноді і карбують монети.Ці метали : застосовують у хімічній промисловості приладобудуванні, електронній техніці.Сплави металів. Значно частіше за ме використовують їх сплави. Кожнийсплав зазвичай є однорідною сумішшю (і дим розчином), яку виготовляють шля сумісного розплавляння металів із подальшим охолодженням.
За фізичними властивостями сплави відрізняються від металів, що входять до їх складу. Вони мають, як правило, нижчі температури плавлення порівняно з відповідними металами, а також інші твердість і густину. Однак сплавам, як і чистим металам, властиві металевий блиск, висока електропровідність.
У хімічних реакціях сплави зазвичай поводяться як суміші відповідних металів.
Учені добувають і досліджують сплави з метою поліпшення властивостей металів. Так, звичайне залізо швидко ржавіє, а сплави цього металу із хромом і нікелем дуже стійкі у природних умовах. Для виготовлення ювелірних прикрас використовують не чисті коштовні метали, що є м'якими і швидко стираються, а їх твердіші сплави із міддю і сріблом. За допомогою припою — сплаву олова зі свинцем — легше паяти (т. пл. припою 180 °С),ніж чистими металами — оловом (т. пл. 232 °С) чи свинцем (т. пл. 327 °С).
Сплави різних металів використовують у хімічній промисловості, літако- і машинобудуванні, техніці, будівництві, монументальному мистецтві, побуті.
Висновки
До металічних елементів належать усі d- та f-елементи, s-елементи (крім Гідрогену і Гелію) та кілька р-елементів.
Металічні елементи досить поширені у природі.
Атоми металічних елементів здатні втрачати електрони й перетворюватися на катіони. Така їх здатність зростає зі збільшенням радіусів атомів: у періоді — справа наліво, а в групі — згори донизу.
Металічні елементи утворюють прості речовини — метали. Кожний атом у металі втрачає один або кілька зовнішніх електронів і перетворюється на катіон. Такі електрони починають хаотично рухатись у речовині, тобто стають делокалізованими.
Зв'язок між катіонами в металі, здійснюваний за допомогою делокалізованих електронів, називають металічним зв'язком.
Метали проводять електричний струм, мають характерний блиск, високу теплопровідність, більшість є пластичними.
Метали та їх сплави широко використовують у різних галузях.
Питання для самоконтролю:
1 Де розміщені металічні елементи в періодичній системі?
2 Чим зумовлені істотні відмінності між властивостями металів і неметалів?
3 Чому в металах значно більше загальних фізичних властивостей, ніж у неметалів, у яких фізичні властивості значною мірою відрізняються?
4 які прості речовини – метали застосовуються найбільше?
5 на яких фізичних властивостях ґрунтується це застосування?
