11. Фігурне катання.

Характеризується різноманітністю фізичних вправ, що включають біг, стрибки, обертання і що розвивають швидкість, швидкість реакції, спритність, орієнтування в просторі. Падіння і переохолодження накладають відбиток на функціональний стан спортсменів.

Підготовчий масаж проводиться до розминки, масажують нижні кінцівки, спину — у одиночників; то ж і верхні кінцівки — у фігуристів, виступаючих в парному катанні. Прийоми — погладжування, розминка, трушення м'язів. Тривалість масажу 10-15 хв.

Відновний масаж проводиться 2-3 рази на тиждень, один раз — в сауні (парній лазні). Тривалість масажу 15-20 хв.

12. Фехтування.

Цей вид спорту пов'язаний з різноманітністю рухової діяльності (різні випади, стрибки, переміщення по доріжці, уколи). Великі навантаження припадають на м'язи нижніх кінцівок і верхню кінцівку, в якій фехтувальник тримає зброю.

Підготовчий масаж проводиться до розминки; масажують нижні кінцівки, спину і м'язи верхнього плечового поясу. Тривалість масажу 10-15 хв.

Відновний масаж проводиться 2-3 рази на тиждень, один раз — в сауні (лазні); масажують нижні і верхні кінцівки, спину, м'язи живота. Особлива увага приділяється масажу плечового поясу і руки, в якій спортсмен тримає зброю. Тривалість масажу 25-35 хв.

13. Веслування (академічне, на каное і байдарці).

Відрізняється великими навантаженнями циклічного характеру, при цьому спортсмени виконують фізичні вправи в певній позі.

Підготовчий масаж проводиться з урахуванням характеру виконуваної роботи і кліматичних умов. У академічному веслуванні основна увага приділяється масажу рук, плечового поясу, спини, живота і ніг; у байдарочників і каноїстів — верхнього плечового поясу, спини, рук. У холодну, вітрову погоду масаж проводиться з розігріваючими мазями. Тривалість масажу 15-25 хв.

Відновний масаж проводиться 3-4 рази на тиждень, один раз в сауні (парній лазні); масажують в основному найбільш «забиті» м'язи. Тривалість масажу 25-35 хв.

Масаж при спортивних травмах і деяких захворюваннях опорно-рухового апарату. Масаж — одна з складових комплексного лікування спортивних травм. Велику роль він грає під час реабілітації працездатності спортсменів після перенесення ними травм різного характеру.

Травмами, що часто зустрічаються, є різні удари, розтягування зв'язок, вивихи і пошкодження м'язів і сухожиль.

Масаж, що проводиться при спортивних травмах і інших пошкодженнях, впливає таким чином:

— будучи подразником шкіри, сприяє виникненню активної шкірної гіперемії;

— активізує м'язові скорочення;

— різко знижує чутливість периферичних нервів, одночасно з цим і загальну хворобливість тієї ділянки, яка травмована;

— сприяє активному приливу крові до масажованої ділянки, стимулюючи при цьому обмінні процеси в ній;

— запобігає настанню атрофії, а в тому випадку, якщо вона наступила, то допомагає її усунути;

— сприяє якнайшвидшому утворенню кісткової мозолі;

— ефективно діє на розсмоктування випотів, набряків, крововиливів і інфільтратів;

— укріплює м'язи і покращує трофіку тканин.

Прийоми, які використовуються при виконанні масажу при спортивних пошкодженнях, ті ж, що і при загальному масажі: погладжування, розтирання, розминка та інші. Вибір прийомів залежить від конфігурації м'язів, характеру і місця травми і т.і.

Швидшому відновленню функцій суглобів і зв'язок при різних травмах сприяють також розтирання і мазі: при захворюваннях м'язів і периферичної нервової системи — міалгин і інш.; при розтягуваннях, забиттях — випратокс, апізартрон і ін. Всі перелічені препарати застосовуються тільки після консультації з лікарем.

Одним з поширених видів спортивних пошкоджень є забиття. Забиття — пошкодження тканин і органів, які не зачіпають цілісності шкіри і кісток. При забиттях спостерігаються припухлості, гематоми, розриви судин, м'язової тканини і нервів.

Разом з іншими засобами масаж — головний лікувальний засіб при забиттях. Вплив його великий: набагато швидше проходять болі, пропадають набряки, відбувається зміцнення м'язів, їх функції відновлюються.

Якщо відбулася травма м'яких тканин, при якій не спостерігається розрив великих судин, масаж потрібно зробити в 1-2-й день після її отримання. Проведення масажу на ранішій стадії ефективніше діє на травмовані тканини, швидше відновлює їх функції.

Безпосередньо перед виконанням масажу слід спробувати досягти найбільшого розслаблення м'язів або зв'язок у області тієї ділянки, яка пошкоджена. Поза масажованого повинна бути такою, щоб все тіло знаходилося в розслабленому положенні.

Масаж, який проводиться при пошкодженнях опорно-рухового апарату, ділиться на два етапи: підготовчий і основний.

Підготовчий масаж проводиться на нетравмованих частинах тіла. Він виконується протягом декількох сеансів (3-5), все залежить від виду травми і больових відчуттів, які відчуває спортсмен. Після деякого часу після травми призначається перший сеанс масажу. Він включає комплекс різних прийомів: погладжування, розтирання, розминка і трушення.

Масаж слід починати з легких погладжувань, які потрібно виконувати на області, що знаходиться трохи вище травми. Після поступового звикання травмованого можна почати сильніше погладжування і інтенсивне розтирання, не заподіюючи при цьому болю. Повторивши розтирання 2-3 рази, ще раз виконують комбіноване погладжування, потім невелика розминка, яка захоплює велику частину тканин.

У випадку, якщо травма одержана на тій ділянці, яка складається з крупних м'язів, використовують прийом розминки, подвійного кільця і довгого. При виконанні масажу прийоми розминки повинні чергуватися з прийомами погладжування і трушенням.

Масаж роблять 2-3 рази на день. Сеанс триває 5-7 хвилин. Для проведення перших сеансів масажу час на його прийоми розподіляється таким чином: на розминку і погладжування —по 2-3 хвилини, а на трушення — 1 хвилину.

Проводячи масаж, користуючись даною методикою, можна досягти зниження набряклості у області травми і нормалізації функції травмованої ділянки.

Через 2-3 дні, після проведення трьох-п’яти сеансів підготовчого масажу, можна почати основний масаж.

Основний масаж виконується на травмованій області. До цього масажу приступають лише в тому випадку, якщо у спортсмена не спостерігаються больові відчуття у області забиття, набряклість тканин і висока температура.

Проводити масаж починають з погладжування, розтирання і розминки ділянок, що знаходяться над областю травми, після цього масажують ділянку травми. При цьому застосовується легке комбіноване погладжування і розтирання, У момент погладжування проводяться натискання різної сили: чим далі від травмованого місця виконується натискання, тим сильніше.

В тому випадку, якщо сильних болів не спостерігається, потрібно з першого ж дня почати використання прямолінійного розтирання подушечками пальців, проводячи його з невеликою інтенсивністю, чергуючи з концентричним погладжуванням (на суглобах). Коли больові відчуття стають незначними, потрібно почати застосування спіралевидного і колоподібного розтирань подушечками пальців.

Проводити основний масаж можна з використанням лікувальних і зігріваючих засобів, які надають благотворну дію, в результаті період відновлення значно скорочується. Важливо і те, що масаж проводиться з метою відновлення функцій травмованої ділянки, тому його необхідно поєднувати з фізичними вправами і тепловими процедурами (до сеансу масажу).

Методика проведення масажу при розтягуванні зв'язок суглобів (дисторсії). Серед інших спортивних травм нерідко зустрічається пошкодження зв'язок суглобів. Воно пов'язано з сильною напругою певної ділянки фіброзної капсули суглоба і зміцнюючих її зв'язок. Найчастіше розтягування зв'язок зустрічається в блоковидних суглобах, в основному в гомілковостопному, променезап'ястковому, ліктьовому, колінному і в суглобах пальців. Часто під час розтягування зв'язкового апарату суглоба відбувається одночасне пошкодження його синовиальної оболонки, сухожиль, а в деяких випадках і суглобів, нервів.

Як основні симптоми розтягування зв'язок виступають біль і припухлість у області суглоба, а також обмеженість рухів в ньому. Працювати повною мірою пошкодженою кінцівкою неможливо, наприклад, наступати на ногу.

При такому пошкодженні, як розтягування, лікарем призначаються теплові процедури, які проводяться на другий день. Теплові процедури включають зігріваючий компрес, ванни, парафін і масаж. При дії на суглоби масажисту необхідно враховувати стан хворого і виконувати прийоми з такою силою, щоб масажований не відчував при цьому болю.

При проведенні масажу суглобів потрібно пам'ятати про місця прикріплення м'язів до сухожиль і приділяти їм увагу.

Плечовий суглоб. Дію на плечовий суглоб слід починати з м'язів надплічча (верхньої частини трапецієвидного м'яза і м'язів шиї). Спочатку потрібно використовувати погладжування і розминку (ординарне, подвійне кільце), а після двох-трьох хвилин переходити до концентричного погладжування плечового суглоба і розминки плеча. Масаж слід проводити протягом 5-7 хвилин 2 рази день.

Якщо гострих болів немає, то можна починати безпосередню дію на суглоб. Спочатку виконується масаж передньої, задньої і нижньої стінок суглобової сумки. Щоб працювати було зручніше, хворому рекомендується завести травмовану руку (наскільки це можливо) за спину. Стоячи за спиною хворого, масажист одночасно впливає на правий і лівий суглоби: правою рукою — на правий суглоб, лівою — на лівий. Разом з цим використовуються різні розтирання: прямолінійне подушечками чотирьох пальців, колоподібне подушечками чотирьох пальців, основою долоні і фалангами зігнутих в кулак пальців. Розтирання необхідно застосовувати в комплексі з погладжуванням і розминкою.

Масаж задньої поверхні суглоба потрібно проводити по тій же методиці, що і масаж передньої поверхні; різниця полягає в тому, що при наданні дії масажист повинен знаходитися спереду від хворого, а хворому — прийняти положення, при якому кисть хворої руки повинна захопити ліктьовий суглоб здорової руки.

Масаж плечового суглоба можна виконати і в положенні, коли передпліччя хворої руки знаходиться на столі. Це положення дає можливість провести розслаблення м'язів плеча і глибше пробратися до суглобової сумки. В першу чергу слід виконати концентричне погладжування, а потім прямолінійне і колоподібне розтирання навколо суглоба.

Після закінчення кожного сеансу масажу слід провести декілька рухів в суглобі. Для цього однією рукою масажист повинен зафіксувати зовнішній край лопатки, а іншою, притримуючи дистальний відділ кінцівки, виконувати рухи на всіх напрямках, збільшуючи амплітуду з кожним разом.

Колінний суглоб. Коли спостерігається пошкодження зв'язок, відбувається накопичення в суглобовій сумці випоту, який потім деформує її передню стінку і зміщує надколінник вгору. Масажування слід починати з передньої поверхні стегна. Провівши двох-трьоххвилинний підготовчий масаж, який включає прийоми погладжування, розтирання, розминки, можна перейти до концентричного погладжування колінного суглоба (для додання йому оптимального фізіологічного положення потрібно підкласти під суглоб валик). Після цього рекомендується провести прямолінійне і колоподібне розтирання подушечками чотирьох пальців і основою долоні, тривалістю 2-3 хвилини. Особливу увагу слід приділити бічним ділянкам суглоба. Хворому рекомендується зігнути ногу в коліні, після чого потрібно продовжити розтирання бічних ділянок подушечками великих пальців. Проводити розтирання потрібно в різні боки. З часом інтенсивність масажу повинна зростати.

Якщо потрібно провести масажування задньої поверхні колінного суглоба, хворий повинен зайняти положення лежачи на животі і зігнути ногу в коліні під кутом 45-75 градусів. Масаж слід проводити так само, як і на здоровому суглобі, враховуючи лише рівень больових відчуттів пацієнта. Масажування колінного суглоба потрібно завершити чергуючимися пасивними, активними рухами і рухами з опором (іноді вони чергуються з розтираннями).

Гомілковостопний суглоб. Перед початком масажу даної ділянки під хвору ногу потрібно підкласти валик або подушку, а потім почати підготовчий масаж в напрямі від гомілковостопного суглоба до коліна (2-З хвилини). При цьому слід використовувати комбіноване погладжування і розтирання.

Потім кистями обох рук потрібно провести погладжування в напрямі від стопи до середини гомілки, чинячи тиск різної сили на різних ділянках. Частіше всього на стопі робиться більше зусилля, а у міру переміщення від суглоба погладжування замінюється розтиранням. Закінчивши виконання прямолінійних погладжувань і розтирань, поступово потрібно перейти до концентричного погладжування на суглобі і легких розтирань. Увага повинна бути сконцентрована на тих місцях, де гомілковостопний суглоб найбільш доступний: під кісточками і з обох боків ахілова сухожилля.

Після цього масажисту слід надати дію на ахілове сухожилля подушечками чотирьох пальців, застосовуючи прямолінійне і колоподібне розтирання. Потім потрібно виконати колоподібні розтирання подушечками всіх пальців обох рук, які повинні розташовуватися з двох боків по відношенню до ахілова сухожилля, а на закінчення помасажувати гомілку. Використовуючи колоподібні розтирання, можна проникнути в глибину суглоба, навіть в ті ділянки, де над суглобом знаходяться сухожилля. Колоподібні розтирання потрібно використовувати в комплексі з енергійним концентричним погладжуванням і пасивними згинанням і розгинанням стопи. Після того, як біль поступово пройде, можна збільшити тривалість сеансу.

Методика масажу при вивихах. Вивих — стійкий зсув кінців кісток за межі їх нормальній рухливості, що часто супроводжується крововиливом. Його слідством є розтягування або розрив суглобової сумки і зв'язок. Найчастіше спостерігаються вивихи верхньої кінцівки, зокрема, плечового суглоба. При травматичних вивихах хворий відчуває гострий біль, особливо спочатку.

До проведення масажу потрібно переходити тільки після вправлення вивиху і застосування лікувального методу, за допомогою якого забезпечується нерухомість тієї частини тіла, де виявлений вивих. Методика масажу при вивихах така ж, як і при розтягуваннях.

Методика масажу при переломах. Переломом називається порушення цілісності кістки. Травматичний перелом виникає при дії на кістку будь-якого роду механічної сили. Коли зустрічається випадок повного перелому, то спостерігається зсув відламків кістки по відношенню один до одного. У разі неповного перелому (часткового) порушення кістки спостерігається не на всьому її поперечнику. Той перелом, при якому відбувається порушення шкірних покривів або слизистої оболонки, називається відкритим, а той, при якому порушення немає, — закритим.

Кісткова мозоль може утворюватися довгий час; точний термін її утворення визначити не можна, тому що він залежить від віку і організму тієї людини, яка одержала перелом. А також від того, наскільки правильно були суміщені відламки.

При використанні масажу для лікування переломів набагато поліпшується крово- і лімфообіг, а також активізується еластичність м'язів і нормалізуються функції кінцівки. У випадках закритих переломів проведення масажу призначається на 2-3-й день після отримання травми. Масажування допомагає заспокоїти біль, сприяє розсмоктуванню гематоми в області перелому, а також швидкому утворенню кісткової мозолі.

Виконання масажу травмованої області можливо при накладенні на неї гіпсової пов'язки. Коли гіпсова пов'язка вже накладена, слід провести підготовчий масаж здорової кінцівки, пам'ятаючи при цьому про його рефлекторну дію.

Протягом перших днів після перенесення травми масаж необхідно проводити по методиці, яка основним завданням ставить понизити підвищений м'язовий тонус; при цьому використовується погладжування. Воно виконується не тільки над областю пошкодження, але і на інших частинах тіла. Паралельно з погладжуванням виконується легке трушення.

При переломі великої гомілкової кістки потрібно накласти гіпсову пов'язку від верхньої частини стопи до нижньої частини стегна.

Масажування виконується на відкритій ділянці стопи. Використовується погладжування, в основному комбіноване. Також воно виконується на відкритій частині стегна, на його внутрішній, середній і зовнішній областях. Спочатку масаж повинен виконуватися протягом 3-4-х хвилин, потім слід проводити масаж на інших кінцівках.

Масажування здорової кінцівки слід починати також з легких погладжувань, а потім перейти до розтирання, яке потрібно поєднувати з погладжуванням і трушенням. Слід застосовувати ординарну, подвійну кільцеву і довгу розминки.

Масажист повинен провести фінське трушення, розташувавши здорову кінцівку пацієнта на своєму стегні, одночасно з цим виконуючи погладжування і трушення. Тривалість масажу стегна — 3-4 хвилини. Таку ж дію потрібно провести на гомілці і грудях, скоротивши час до 1-2 хвилин. Виконання масажу продовжується 6-9 хвилин, але час може мінятися залежно від самопочуття хворого і інших причин.

У тих випадках, коли є відкритий перелом, проведення масажу категорично протипоказано. Також воно протипоказано при ускладненій місцевій і загальній інфекціях.

Методика масажу при пошкодженні фасцій і м'язів. При розриві м'яза відчувається різкий біль, на місці травми з'являється пухлина. Активне скорочення м'яза стає неможливим.

Такого роду травми звичайно є слідством удару по шкірі будь-яким тупим предметом в мить, коли м'яз сильно скорочений, або результатом раптового сильного скорочення м'язів. У легкоатлетів і футболістів дана травма частіше всього спостерігається у області двоголового м'яза стегна, у гімнастів — у верхній третині двоголового м'яза плеча, у лижників — у верхній частині м'язів стегна і т.д.

При розриві фасції і ударі м'яза проводиться масаж подібний тому, який робиться при розтягуванні м'язів: розтирання і розминки чергуються з погладжуваннями. Якщо хворобливі відчуття в місці травми відсутні, то можна застосувати легке погладжування забитого м'яза.

Масаж при даному типі травми проводиться наступного дня після удару і з дозволу лікаря. Робиться масаж 2 рази на день по 5-7 хв. Одночасно можна використовувати солюкс. На подальших сеансах — сухоповітряні ванни. Час проведення масажу поступово повинен збільшуватися, до прийомів слід доповнити активно-пасивні рухи.

Некваліфіковано проведений комплекс масажу і фізіотерапевтичних процедур може привести до осифіцируючого міозиту (запаленню скелетних м'язів).

Методика проведення масажу при міалгії. Неправильна діяльність рухового апарату: надмірна напруга м'язів або, навпаки, їх мала рухливість, а також охолоджування (тривале перебування в сирому приміщенні, воді і т.і.) — причини виникнення міалгії.

Перед масажем масажованому слід прийняти теплові процедури: ванну, парову або сухоповітряну лазню. Після кожного енергійно виконаного прийому слід робити легкі розслабляючі і болезаспокійливі прийоми (комбіноване погладжування, трушення).

Процедура проведення масажу така:

1. Масаж потрібно починати з таких прийомів, як легке погладжування і трушення (крупних м'язів — сідничного, литкового і т. і.).

2. Потім слід перейти до розтирання: прямолінійного і колоподібного. Спочатку подушечками великих пальців, потім подушечками чотирьох пальців, далі фалангами зігнутих пальців і, нарешті, основою долоні. Розтирання потрібно чергувати з тиском.

3. Далі повинна послідувати глибока розминка: ординарна, подвійний гриф, подвійне кільце, довга, щипцеподібна і ін.

4. За 3-5 хвилин до кінця сеансу на хворе місце слід нанести, не втираючи, розтирання: дольпик, апізартрон, фіналгон і ін. (при сильному болі розтирання можна втирати навколо хворого місця) — і помасажувати ділянки вище або нижче за нього.

5. Через 2-3 хвилини потрібно провести глибокий (але обережний!) масаж хворого місця.

6. Після масажу на хворе місце слід накласти суху пов'язку або компрес (з метою збереження тепла).

Методика масажу при міозиті. Причини виникнення міозиту можуть бути простудного, травматичного і інфекційного характеру. Для даного захворювання характерні хворобливість, ущільнення і припухлість певної ділянки м'язів. Біль посилюється при спробі скорочення м'язів. Міозит буває гострим і хронічним.

Масаж і теплові процедури — це комплекс заходів, які значно прискорюють процес одужання. Особливо сприятливу дію масаж надає, якщо проводиться з розтираннями — дольником, апізартроном та ін.

Проводити масаж слід регулярно 2 рази на день. Тривалість сеансу у кожному окремому випадку повинна бути різна (від 5 до 15 хв і більше). Методика проведення масажу при міозиті така ж, як і при міалгії.

Висновки.

У лекції дана характеристика спортивного масажу, класифікація його різновидів та їх застосування в різних видах спорту та під час окремих етапів тренувального процесу.